Справа № 161/13552/20 Провадження № 33/802/713/20 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М.
Категорія: ст.44-3 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.
19 жовтня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Осадовського Р.Е., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнано винним за те, що 19 серпня 2020 року близько 15 год 30 хв у торговому залі гіпермаркету «Епіцентр», що у с. Липини Луцького району, він перебував без захисної маски на обличчі, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 зі змінами.
У поданій 23.09.2020 апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Осадовський Р.Е. просить скасувати постанову суду першої інстанції на підставі п.1 ст.247 КУпАП та закрити провадження у справі. Апелянт стверджує, що оскаржувана постанова винесена 09.09.2020, однак у цей день отримати повний текст судового рішення ОСОБА_1 не вдалося, оскільки суд повідомив, що з його текстом можна буде ознайомитися на сайті ЄДРСР. З повним текстом постанови захисник ознайомився лише 16.09.2020, тому вважає, строк апеляційного оскарження для нього розпочався саме з цієї дати, а, отже, просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційну оскарження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали клопотання і просили поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, доходжу висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.
Матеріалами справи стверджується, що постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області винесена 09 вересня 2020 року (а.с.16).
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 був присутній під час судового розгляду (а.с.16).
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не вдалося отримати повний текст рішення суду у день його винесення, оскільки суд повідомив, що з його текстом можна буде ознайомитися на сайті ЄДРСР.
Згідно з вимогами ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Тобто строк на апеляційне оскарження постанови починається з моменту її винесення, а не з моменту отримання копії постанови.
Посилання апелянта на те, що строк апеляційного оскарження для нього розпочався з дати отримання копія судового рішення - 16.09.2020, не ґрунтуються на законі, оскільки вони повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова винесена 09.09.2020.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні (а.с.16).
Як вбачається із поданої апеляційної скарги, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Осадовський Р.Е. вказує, що з повним текстом постанови від 09.09.2020 він ознайомився 16.09.2020, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, який закінчився 21.09.2020 (з урахуванням вихідних днів).
Однак, апеляційна скарга подана захисником лише 23.09.2020, що підтверджується наявним на ній штемпелем Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного та тих обставин, що апеляційна скарга подана адвокатом Осадовським Р.Е. з пропуском визначеного ч.2 ст.294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови, поважні причини для поновлення якого відсутні, тому враховуючи положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП,
Відмовити захиснику Осадовському Р.Е. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов