Ухвала від 16.10.2020 по справі 761/13085/14-ц

Справа № 761/13085/14-ц

Провадження № 2-ві/761/56/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участі секретаря Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві Києва заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Осаулову А.А. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170 та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170 та зобов'язання вчинити дії.

07 жовтня 2020 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому по справі судді Осаулову А.А. Заява про відвід обґрунтована тим, що в мотивувальній частині ухвали від 13.07.2020 року про залишення скарги без руху суддя зробив висновок про те, що суб'єкт оскарження директор департаменту ДВС МЮУ Кисельов М.Є. не міг порушити прав чи законних інтересів заявника, оскільки він не є державним виконавцем безпосередньо у виконавчому провадженні №45340170. Таким чином, ще на стадії вирішення питання про прийняття скарги до розгляду суддя виклав свою позицію щодо необґрунтованості скарги. Вказане свідчить про упередженість судді щодо цієї справи, а тому наявні підстави для відводу судді від розгляду цієї справи у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Ухвалою суду від 09.10.2020 року заяву про відвід передано для її вирішення іншому судді у відповідності до вимог ч.3 ст.40 та ч.1 ст.33 ЦПК України.

Матеріали заяви про відвід, передано в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 року для розгляду судді Рибаку М.А.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки зважаючи на доводи заявника в обґрунтування заявленого відводу судді Осаулову А.А. об'єктивних підстав, які б свідчили про існування обставин визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України судом не встановлено.

Наведені заявником підстави є лише його суб'єктивним сприйняттям обставин справи, а незгода з діями судді під час розгляду справи в сукупності з іншими обставинами, на які посилається заявник, не свідчить наявність підстав передбачених ст. ст. 36, 37 ЦПК України та не може бути підставою для відводу.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення заявленого відводу судді Осаулову А.А. суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 258-261, 284-287 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Осаулову А.А. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170 та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А. РИБАК