Справа № 761/21814/20
Провадження № 1-кс/761/13587/2020
24 липня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100100005556, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
21.07.2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , в якому ставилось питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 19 липня 2020 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїжджої частини на площі Перемоги у м. Києві, а саме на: автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 власником та володільцем якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100100005556, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що 19 липня 2020 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, на площі Перемоги в м. Києві, автомобілем «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який в результаті отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікувального закладу.
Під час проведення огляду місця ДТП 19 липня 2020 року, на площі Перемоги в м. Києві зафіксовано обстановку та сліди на місці пригоди, оглянуто транспортний засіб, після чого автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 був в подальшому тимчасово вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспорту.
Слідчий зазначає, що автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , який був учасником дорожньо-транспортної пригоди та на якому збереглись сліди та пошкодження відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , який є володільцем та несе цивільну відповідальність за шкоду завдану його автомобілем.
У судове засіданняслідчий ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, до якої долучив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, копію постанови про визнання майна речовим доказом та докази повідомлення про дату, час та місце проведення розгляду клопотання володільця тимчасово вилученого майна.
Враховуючи інформацію надану слідчим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання без участі володільця тимчасово вилученого майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час проведення огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Судом встановлено, що огляд місця події, під час якого було тимчасово вилучено майно, питання про арешт якого ставиться у клопотанні було проведено 19 липня 2020 року.
Оскільки положенням ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних без ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, строк, наданий законом слідчому для звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, обчислюється з 19 липня 2020 року та спливає 20 липня 2020 року відповідно.
З клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий звернувся лише 21 липня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
До розгляду клопотання по суті, слідчим порушено питання про поновлення вказаного процесуального строку.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи незначний проміжок часу на який пропущено строк, слідчий суддя вважає за необхідне поновити слідчому строк на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Що ж стосується суті питання, порушеного слідчим у клопотанні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги винесення слідчим постанови про визнання майна речовим доказом, а також наявність достатніх доказів того, що майно, зазначене у клопотанні відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме може бути майном, яке могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 19 липня 2020 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїжджої частини на площі Перемоги у м. Києві а саме на: автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 власником та володільцем якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Строк на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12020100100005556, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - поновити.
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100100005556, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 19 липня 2020 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїжджої частини на площі Перемоги у м. Києві а саме на: автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 власником та володільцем якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1