СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17544/20
пр. № 1-кп/759/1628/20
19 жовтня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12020105120000336 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.09.2020 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 11.09.2008 року Слов'яносербським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 115, ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 в середині липня місяця 2017 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою підробки пенсійного посвідчення та подальшого його використання для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, вступив в злочинну домовленість з невстановленою особою з метою отримання предмету кримінального правопорушення - пенсійного посвідчення.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в цей же день, в середині липня місяця 2017 року у невстановлений досудовим розслідуванням час через всесвітню мережу Інтернет замовив у даної особи пенсійне посвідчення та надіслав власну фотокартку.
У подальшому, цього ж дня, в середині липня місяця 2017 року, невстановлена особа передала ОСОБА_3 підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 14.06.2007 на ім'я ОСОБА_3 з вклеєною туди його фотокарткою, а він в свою чергу надав невстановленій особі грошові кошти в сумі 500 гривень.
Крім того, встановлено, що 20.09.2020 приблизно о 14.55 годин ОСОБА_3 знаходився поблизу станції метрополітену «Академмістечко» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, що розташована в Святошинському районі м. Києва, де у нього виник злочинний умисел на використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення, який він зберігав при собі, з метою отримання права на безкоштовний проїзд в громадському транспорті.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 20.09.2020 року приблизно о 14.55 годин, ОСОБА_3 , проходячи через контрольно - пропускний пункт на станції метро «Академмістечко» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті пред'явив контролеру КП «Київський метрополітен» у м. Києві завідомо підроблений документ, а саме пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 14.06.2007 на ім'я ОСОБА_3 , тим самим використав завідомо підроблений документ, після чого був запрошений працівником поліції УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві до службового приміщення вказаної станції метро, де у подальшому вище вказане пенсійне посвідчення було вилучено.
Згідно відповіді з Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, перевіркою інформаційно-правової бази гр. ОСОБА_3 , 1970 р.н., на обліку в управлінні не перебуває, допомог та компенсацій згідно чинного законодавства України не отримує, посвідчення як інваліда з дитинства серії НОМЕР_1 не отримував. Посвідчень з серією АА ніколи до управління не надходило. Особового рахунку № НОМЕР_2 не знайдено в інформаційно - правовій базі управління.
Обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України вірна, оскільки він вчинив пособництво підробленню посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати таке посвідчення і який надає права, з метою його використання та використав завідомо підроблений документ.
Так, відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України в липні 2017 року, тобто з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше 3 років, а тому суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 КК України, у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушень, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання останнього - відсутні. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді обмеження волі. Поряд з цим, суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 100, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-поліетиленовий спец пакет № SUD 1047004, в середині якого знаходиться пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 14.06.2007 на ім'я ОСОБА_3 - залишити матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1