СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15826/20
пр. № 3/759/6764/20
15 жовтня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О., за участю захисника Даниленка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від УПП у Київській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 08.09.2020 року приблизно о 20.40 год. в м.Києві на пр..Перемоги, 131А, керував автомобілем «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду для визначення стану впливу наркотичних чи токсичних речовин, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Захисник Даниленко М.В. також заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення та просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення Своє клопотання обґрунтував тим, що на місці зупинки у ОСОБА_1 не було виявлено ознак сп'яніння, оскільки свідкам були озвучені інші ознаки, а ніж зазначені у протоколі; долучений до матеріалів відеозапис не містить усіх подій, що відбувались після зупинки; зупинка ОСОБА_1 була незаконною, оскільки не складались інші протоколи та не виносились постанови.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, проходжу до наступного висновку.
Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 вказані ознаки наркотичного сп'яніння, які передбачені «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та на підставі яких працівник поліції вважав, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння. Тому доводи адвоката в частині безпідставної пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння за відсутності встановлених ознак сп'яніння, вважаю безпідставними.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовляється проїхати до лікаря для проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, мотивуючи відмову відсутністю вільного часу.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до процедури огляду, працівником поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 Закону віднесено застосування засобів відеозапису. Також відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Таким чином, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП, а посилання адвоката Даниленка М.В. на недопустимість відеозапису з нагрудної камери як на неналежний доказ у зв'язку з тим, що вказаний запис є неповним є необґрунтованими, оскільки усі необхідні факти, які мають важливе значення при розгляді даної справи та з якими законодавство пов'язує настання відповідальності за вчинене правопорушення, чітко зафіксовані нагрудними камерами поліцейських та використані як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеними у протоколі фактичними обставинами або намір пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу та бажання пройти огляд на стан сп'яніння, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення або в письмових поясненнях він не висловлював. ОСОБА_1 у графі пояснень зазначив, що він залишає автомобіль за місцем зупинки, що свідчить лише про застосування до нього такого заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 266 КУпАП, як відсторонення від керування транспортним засобом.
Доводи адвоката Даниленка М.В. про безпідставну зупинку автомобіля ОСОБА_1 вважаю також безпідставними, оскільки ці обставини не є предметом перевірки судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і можуть бути оскаржені особою, яка вважає незаконними дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу в порядку адміністративного судочинства.
Інші зауваження захисника, суд також не приймає до уваги, оскільки вважає, що дані зауваження не впливають на наявність складу даного адміністративного правопорушення, та не є підставою для закриття провадження по справі.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що належних доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення надано не було, судом встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який ніким не оспорювався, та його відмова від проходження медичного огляду для визначення стану впливу наркотичних чи токсичних речовину встановленому законом порядку в присутності двох свідків. При цьому, суд враховує, що у випадку порушення вимог п.2.5 ПДР суд не повинен встановлювати факт перебування особи в тому чи іншому сп'янінні.
Таким чином, дослідивши матеріали справи в повному обсязі, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що наведені докази є такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні ПДР України, а належних та достовірних доказів щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення до суду не надано, а тому вважає, що в ОСОБА_1 наявна подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, що за своїм характером мають підвищену суспільну небезпеку, дані про його особу, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 245, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : М.О. Оздоба