СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10831/20
пр. № 2/759/4511/20
15 жовтня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,-
02.07.2020 року представник позивача ОСОБА_6 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн. на утримання кожної неповнолітньої дитини, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно з індексацією відповідно до закону.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 28.04.2001 року. Позивач з відповідачем мають дітей, а саме: неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначила позивач на даний час, сторони по справі проживають окремо, діти проживають разом з позивачкою.
Спільне життя у них з відповідачем не склалося, на даний час мають намір розірвати даний шлюбу. Діти проживають з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач свій обов'язок щодо утримання дітей не виконує, на неодноразові прохання щодо виконання свого обов'язку по утриманню дітей не реагує, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн. на кожного щомісячно.
Ухвалою суду від 03.07.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 14).
18.09.2020 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, за яким, як зазначив останній, його довіритель не заперечує проти стягнення аліментів, однак просив стягнути аліменти в розмірі однієї третини заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Також заявив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Заперечення на відзив до суду від позивача не надходило.
В судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2020 року, представник позивача ОСОБА_6 , подала заяву про зміну розміру аліментів, та просила суд, стягнути з відповідача на користь позивача, алімент на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.06.2020 року.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 , позовні вимоги з врахуванням зміни розміру аліментів, визнав однак просив суд, стягнути аліменти в розмірі 1/3 заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімімів на дитину відповідного віку.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 183 СК України Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2001 року (а.с. 5).
Від даного шлюбу мають дітей, а саме: доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6, 7).
Судом встановлено, що представник відповідача позов, з урахуванням уточнень, фактично визнав, однак його заперечення в тій частині, щодо зазначення в рішенні суду про стягнення аліментів в розмірі 1/3 заробітку, без зазначення доходу, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімімів на дитину відповідного віку, не грунтуються на вимогах закону, оскільки за такими вимогами може бути видано лише за заявою заявника судовий наказ, а в даному випадку позивач звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів.
Крім цього, судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Також позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування та/або навчання дитини в порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно зі ст. 192 СК України.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті становить 840 грн. 80 коп.
Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору, в такому разі судовий збір по справі необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Щодо заявлених представником орієнтовних витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то витрати відповідача пов'язані з розглядом справи, а саме: на професійну правничу допомогу, покладаються на нього у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 206, 207, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей а саме: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 02.07.2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде складено 19 жовтня 2020 року.
Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Бабич Н.Д.