СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. №759/13533/19
пр. №2/759/968/20
06 жовтня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Семененко В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Чернікової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступника Петрухіної Л.І.), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності,-
В липні 2019 позивач в особі свого представника - адвоката Скирич І.Г. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності. У позові позивач просив встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж понад 5 років, а саме з весни 2013 року по 01.07.2018 року; змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , включивши позивача до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 27.4 кв.м., яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30.09.2019 позивачем було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж понад 5 років, а саме з весни 2013 року по 01.07.2018 року; змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , включивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 травня 2019 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в реєстрі за № 1343, скасувавши державну реєстрацію права власності, індексний номер:46897248 від 16.05.2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 789779380000; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 27.4 кв.м., яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що впродовж понад 5-ти років (з весни 2013 року по липень 2018) він проживав як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . На той час позивач не перебував у іншому шлюбі, оскільки вже багато років був розлучений зі своєю попередньою дружиною, з якою має трьох дорослив дітей. Станом на початок 2013 року і дотепер позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично до весни 2013 року і з липня 2018 мешкає в окремій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Як сусід по будинку 23.02.2013 він познайомився з ОСОБА_4 , з якою почав спілкуватись та підтримувати дружні стосунки. На той час, ОСОБА_4 була заміжня та доглядала за своїм хворим чоловіком ОСОБА_5 , з котрим вони проживали у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В ході спілкування між позивачем та ОСОБА_4 виникли справжні почуття кохання і навесні 2013 ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_1 переїхати жити до неї та мешкати як чоловік і дружина, хоча вона і була заміжня, її відносини з чоловіком були погані, шлюбні стосунки між ними не існували, єдине, що їх об'єднував це спільне місце мешкання. Позивач на вказану пропозицію погодився і з восени 2013 позивач та ОСОБА_4 почали проживати разом у її квартирі, при цьому, вони проживали в одній кімнаті, а ОСОБА_5 - в іншій. Позивач та ОСОБА_4 спільно доглядали за її чоловіком, а також вели домашнє господарство, побут і перебували в інтимних стосунках. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер і позивач активно підтримував ОСОБА_4 та фінансово допомагав у похованні її чоловіка, вони продовжували мешкати разом . За період спільного проживання вони вели спільний побут, придбавали речі, частково робили ремонт, мали спільний сімейний бюджет, пенсію позивач віддавав ОСОБА_4 , так само як і ОСОБА_4 витрачала зароблені кошти на сім'ю. За період спільного проживання між ними не виникало сварок, а, навпаки, існувало повне порозуміння. Окрім того, у 2017 році ОСОБА_4 була вагітною від позивача, однак, нажаль, втратила дитину. Взимку 2018 позивач і ОСОБА_4 вирішили зареєструвати шлюб, почали відкладати гроші, однак у квітні 2018 у позивача стався складний перелом ноги, була проведена вартісна операція, ОСОБА_4 активно допомагала в лікуванні позивача. ОСОБА_4 також хворіла, мала важке захворювання печінки, коли вона перебувала в лікарні, позивач доглядав її, підтримував, допомагав фінансово. Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом 1-ї черги, згідно ст. 1261 ЦК України, є рідна матір спадкодавця - ОСОБА_3 , а також спадкоємцем за законом 3-ї черги, згідно ст. 1263 ЦК України, є рідна тітка спадкодавця - сестра матері ОСОБА_2 . При цьому, аз словами позивача, саме сестра матері після смерті ОСОБА_4 вигнала позивача з квартири, її син забрав ключі, замки на вхідних дверях були замінені. В подальшому, ОСОБА_2 перевезла проживати до себе ОСОБА_3 ,, відібрала у неї телефон та не дає спілкуватись з позивачем. Впродовж передбаченого законом 6-ти місячного строку після смерті ОСОБА_4 , а саме 26.12.2018 року позивач звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а згодом подав аналогічну заяву приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., у якого заведена спадкова справа № 2/2018. Однак, отримати необхідне свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 не зміг, оскільки офіційно не перебував у шлюбі із спадкодавцем ОСОБА_4 . У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаною заявою.
Окрім того, до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на об'єкт спадкування - квартиру АДРЕСА_4 та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного спірного нерухомого майна.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2019 заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на об'єкт спадкування - квартиру АДРЕСА_4 . В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено (том 1, а.с. 69-70).
Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2019 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (том 1, а.с. 71).
В подальшому до суду надійшла повторна заява про забезпечення позову в якій вказано про неможливість виконання попередньої ухвали про арешт майна з огляду на те, що було з'ясовано, що спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_2 у зв'язку з чим, попередню ухвалу суду не можливо виконати.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2019 в задоволенні повторної заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено (а.с. 86).
Разом з цим, за ініціативою суду було призначено розгляд в судовому засіданні питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2019 (том 1, а.с.87).
В подальшому, 04.09.2020 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. У заяві було зазначено, що після смерті ОСОБА_4 , спірна квартира перейшла у спадок її матері ОСОБА_3 06.07.2018 ОСОБА_3 склала заповіт в якому заповіла все належне їй майно після її смерті - ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_3 померла і ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 прийняла вказаний заповіт і стала власником спірної квартири. У задоволенні позову просила відмовити, оскільки позивач ніколи не проживав, не одружувався, не вів спільного господарства, а тільки пиячив з ОСОБА_4 . Також в заяві, ОСОБА_2 просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.93-163).
В подальшому, 09.09.2020 представником позивача було подано заяву про залучення ОСОБА_2 у якості співвідповідача (том 1, а.с.171-172).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2019, а саме, скасовано арешт накладений на квартиру АДРЕСА_4 (том 1, а.с. 179).
30.09.2020 позивачем подано заяву про залучення у цивільній справі у якості відповідача за позовом ОСОБА_2 як правонаступника відповідача ОСОБА_3 а також, заяву про збільшення позовних вимог (том 1, а.с.187-195). З урахуванням поданої заяви, позивач зазначав, що про факт смерті ОСОБА_3 йому стало відомо в залі судового засідання при слуханні зазначеної справи. При цьому, він вважає, що оскільки фактично прийнята спадщина після смерті ОСОБА_4 не була оформлена на ім'я ОСОБА_3 за її життя, а він вчасно звернувся із заявою після смерті ОСОБА_4 , вважає наявними підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 недійсним. Просив суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж понад 5 років, а саме з весни 2013 року по 01.07.2018 року; змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , включивши позивача до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.05.2019, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на ім'я Твердохлєбової Т.І, скасувавши державну реєстрацію право власності спірної квартири; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 27.4 кв.м., яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.10.2019 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення її у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, при цьому, її залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (том 1, а.с. 216).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2019 клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано з Дванадцятої київської державної нотаріальної контори спадкову справу №1102/2015, відкриту за фактом смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , або належним чином засвідчену її копію (том 1, а.с. 235).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2019 клопотання позивача про заміну сторони відповідача правонаступником задоволено. Залучено до участі в цивільній справі у якості відповідача ОСОБА_2 як правонаступника відповідача ОСОБА_3 , змінивши її процесуальний статус з третьої особи на відповідача. Клопотання позивача про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог задоволено та прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна (том 1, а.с. 236-237).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - відмовлено (том 1, а.с. 246).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2019 клопотання про витребування доказів задоволено частково: витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ; витребувано з Київської міської клінічної лікарні №5 відомості про перебування на лікуванні в період з 01.03.2013 по 01.07.2018 із зазначенням періодів лікування та встановлених медичних діагнозів, громадянки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ; витребувано з Київської міської клінічної лікарні №7 відомості про перебування на лікуванні в період з 01.03.2013 по 01.07.2018 із зазначенням періодів лікування та встановлених медичних діагнозів, громадянки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 2, а.с. 54).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду (том 2, а.с. 55).
У судовому засіданні позивач, його представники позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення позовних вимог.
Позивач зазначив, що 13.03.2013 його знайомий ОСОБА_6 познайомив з ОСОБА_4 . Після того, вона запросила його в гості, запропонувала залишитись. В квартирі також проживав її чоловік, який самостійно не пересувався, його свідомість була деформована внаслідок хвороби. Після того, між позивачем та ОСОБА_4 розпочались стосунки, вони розпочали жити як чоловік та дружина. Позивач працював промоутером, роздавав листівки, отримував кожен день дохід, який віддавав разом з пенсією ОСОБА_4 , іноді, вона йому допомагала працювати, приходив позивач до ОСОБА_4 здебільшого ввечері, оскільки так його просила ОСОБА_4 . У 2017 році ОСОБА_4 завагітніла, проте через тиждень вона втратила дитину. Під час проживання позивач неодноразово робив коштовні подарунки ОСОБА_4 , такі як музичний центр, навушники, одяг, взуття, вони планували одружитись. Проте ОСОБА_4 померла, після чого її племінник забрав у позивача ключі від квартири. Тому після її смерті позивач не міг приходити до її матері, не знає де вони похоронені.
Відповідач та його представник під час розгляду справи по суті позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
Відповідач категорично заперечували проти викладеного в позові, зазначила, що позивач не проживав з ОСОБА_4 однією сім'єю, оскільки та весь час проживала зі своїм чоловіком. Повідомила, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 мала багато стосунків, зазначила, що знайшла щоденник її матері ОСОБА_3 , яка писала про все це. Заперечувала наявність всіх ключів у позивача від квартири ОСОБА_4 . Зазначала, що ОСОБА_4 та її матір тривалий час здавали в оренду іншу квартиру, мали високий дохід, жили ні в чому собі не відмовляючи. Стверджувала, що інформація про вагітність не відповідає дійсності, оскільки надані документи стосуються іншої людини, а ОСОБА_4 не могла мати дітей в силу наявності проблем зі здоров'ям. з 2016 року ОСОБА_3 почала жити разом з ОСОБА_4 , позивач ніколи не проживав у їх квартирі. Їй було відомо, що ОСОБА_4 клала плитку в квартирі позивача. Бачила вона позивача один раз у 2017 році, коли той прийшов взяти гроші в борг у ОСОБА_4 . Повідомила. Що ще в 2014 чоловік ОСОБА_4 був разом з нею на дні народженні, самостійно пересувався, був повністю при пам'яті.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі (том 2, а.с. 105).
Третя особа Дванадцята Київська державна нотаріальна у судове засідання не з'явилась, в судове засідання подала заяву про розгляд справи без участі її представника (том 1, а.с. 224, том 2, а.с. 61).
Свідок ОСОБА_7 , який є сусідом позивача та мешкає з ним на одному поверсі за адресою: АДРЕСА_5 підтвердив, що ОСОБА_4 приходила до позивача. Зі слів позивача знає, що той перебував з ОСОБА_4 у стосунках десь близько до того часу, як сталась в країні революція гідності. Також зустрічав їх разом на вулиці разів 10-20. При цьому повідомив, що позивач проживає в квартирі разом зі своєю бувшої дружиною.
Свідок ОСОБА_6 , який знає позивача більше 10 років повідомив, що більше двох років до смерті чоловіка ОСОБА_4 він був в безпорадному стані. В 2014 році йому було важко самостійно керувати автомобілем, він керував неуважно та небезпечно. Взимку 2016-2017 року бачив позивача в халаті в квартирі ОСОБА_4 . Після 2017 в квартирі не був. Підтвердив, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 зловживала алкогольними напоями. На скільки йому відомо, до смерті чоловіка, позивач в квартирі ОСОБА_4 не проживав.
Свідок ОСОБА_8 , який знає позивача більше 10 років повідомив, що пересікався з ОСОБА_4 під час роботи на виборах у 2013-2014 роках. Позивач та ОСОБА_4 стали парою десь у 2014-2015 роках. Підтвердив, що позивач проживав з ОСОБА_4 , також в квартирі був ще чоловік.
Свідок ОСОБА_9 зазначив, що в березні 2013 позивач представив ОСОБА_4 у якості своєї дружини.
Свідок ОСОБА_10 , яка є знайомою позивача зазначила, що у 2016 позивач познайомив її з ОСОБА_4 , враховуючі їх теплі відносини, свідок була здивована, що вони не перебувають у шлюбі. Свідок перебувала в гостях у позивача та ОСОБА_4 влітку 2016, у вересні 2016, лютому-березні 2017, в цей час, вони проживали разом в квартирі АДРЕСА_6 .
Свідок ОСОБА_11 , яка була дружиною позивача зазначила, що ОСОБА_4 ложила плитку у них на кухні, часто позивач та ОСОБА_4 заходили удвох, бачила вона їх у магазині, допомагала викликати ОСОБА_4 швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_12 , яка проживала з ОСОБА_4 в одному під'їзді поверхом нижче більше 20 років повідомила, що ОСОБА_4 була заміжня, її чоловік ОСОБА_13 був надзвичайно ревнивим, ні з якими іншими чоловіками ОСОБА_4 за життя свого чоловіка спілкуватись, а тим паче, мати відносини не могла. Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_13 ніколи не був паралізований та не втрачав свідомість, ще у грудні 2014 вона бачила як він самостійно пересувався, була в квартирі ОСОБА_4 в якій окрім подружжя ніхто не проживав. Після смерті чоловіка у ОСОБА_4 були відносини з чоловіком на ім'я « ОСОБА_14 », в якого вона була закохана і з яким хотіла одружитись, який її обманув і пропав після того, як вона подарувала йому автомобіль. Позивача свідок не знає і ніколи не бачила разом з ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка та після того, як зник «Каро», ОСОБА_4 забрала до себе проживати матір ОСОБА_3 , з якою проживала до кінця свого життя.
Свідок ОСОБА_15 , яка була близькою подругою ОСОБА_4 та знає її з 1996 року повідомила, що ОСОБА_16 і ОСОБА_13 одружились, коли їм було по 17 років, у ОСОБА_13 був авторитарний та жорсткий характер, все життя вони прожили разом, зберігаючи вірність один одному. ОСОБА_13 хворів десь півроку перед своєю смертю, однак він самостійно пересувався і психічно був здоровим. Лише за три дні до своєї смерті він перестав вставати з ліжка. Перед смертю чоловіка, ОСОБА_16 випадково познайомилась з чоловіком на ім'я « ОСОБА_14 », з яким вона почала мати стосунки після смерті чоловіка. Вони не жили разом, проте, часто зустрічались, ОСОБА_16 була й нього закохана та хотіла створити з нім сім'ю, планували розпочати бізнес для чого зареєстрували ОСОБА_4 як суб'єкта господарської діяльності. Однак вийшло так, що після того, як ОСОБА_16 купила «Каро» автомобіль марки «Мерседес», він пропав, а їй прийшлось продати квартиру для того, щоб сплатити взяті кредити. Після смерті чоловіка проживала з матір'ю, і квартиру матері вони здавали в оренду, а потім - продали. Позивача ОСОБА_4 представляла як її знайомого. Свідок підтвердила, що позивач був присутній на поминальному вечері, допомагав, але ніколи не жив з ОСОБА_4 . При цьому, він міг тижнями навіть не приходити в гості до ОСОБА_4 , а коли вона хворіла, допомагала їй тільки матір.
Свідок ОСОБА_17 , яка знімала квартиру за адресою: АДРЕСА_7 в період 2016-2018 років, повідомила що була декілька разів в гостях у ОСОБА_4 , коли привозила орендну плату, проте позивача ніколи не бачила, про те, що у них були якісь відносини ОСОБА_4 , її матір ніколи не розповідала.
При цьому, учасники справи не наголошували на допиті інших свідків, які до суду не з'явились з огляду на неможливість забезпечення явки, вважали, що їх покази не матимуть суттєвого значення для вирішення справи.
Суд, вислухавши учасників, допитавши свідків, оглянувши матеріали спадкових справ, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ БК, №374525 ОСОБА_5 та ОСОБА_18 (яка в подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_19 ») 30.03.1985 року зареєстрували шлюб (Том 2, а.с. 14).
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 19 липня 2004 року, виданого Святошинською у м.Києві радою (розпорядження №1449 від 19.07.2004)Ґґ квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності ОСОБА_5 (Том 2, а.с.15). Право власності було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної спільної власності (сумісної або частково) на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» і записана у реєстрову книгу за №524 (Том 2, а.с. 16).
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03.06.1983 і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 2, а.с.9).
Згідно з свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що складено відповідний актовий запис №3696 Відділом реєстрації смерті у м. Києві (том 1, а.с. 121).
Після смерті ОСОБА_5 , 30.11.2015 ОСОБА_4 звернулась в Дванадцяту державну нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_5 . У заяві вказано, що на видачу Свідоцтва про право на власності на майно набуте у період зареєстрованого шлюбу, ОСОБА_4 не претендує, оскільки майно було особистою власністю її чоловіка (том 2, а.с.16).
В подальшому, 30.11.2015 державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , згідно з яким, спадкоємицею майна ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 (том 2, а.с.45).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 8-1434 від 30.11.2915, виданого Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою належала станом на 10.04.2019 на праві приватної власності ОСОБА_4 (том 1, а.с. 19).
На підтвердження обставин, викладених в позові, позивачем подано Акт від 05.02.2019, в якому сусіди позивача ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 підтвердили, що позивач з 1990 року по березень 2013 року та з 01.07.2018 по теперішній час мешкає в кв. АДРЕСА_8 . В період з березня 2013 року по 01.07.2018 ОСОБА_1 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Підписи сусідів засвідчені начальником ЖЕД №5 від 05.02.2019, (а.с. 22). Відповідно до Акту від 19.04.2019 сусіди позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 позивач проживає з 1985 року та по теперішній час в кв. АДРЕСА_8 . В період з березня 2013 року по 01.07.2018 ОСОБА_1 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Підписи сусідів засвідчені начальником ЖЕД №5 від 05.02.2019кв. 278 (а.с. 23).
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , 06.03.1984 розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис №197 (а.с. 24).
Згідно з випискою № НОМЕР_3 , позивач з 28.08.2018 по 07.09.2018 перебував на лікуванні у Київській клінічній лікарні №7 з переломом шийки лівого стегна зі зміщенням уламків. При цьому, адресою місця його проживання зазначено: АДРЕСА_2 (том 1, а.с.47).
Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис №10953 Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (том 1, а.с. 122).
Відповідно до листа Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 28.12.2018 №11126, згідно із даними Інформаційної довідки зі спадкового реєстру після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 була заведена спадкова справа (том 1, а.с. 21).
Позивач 26.12.2018 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а.с.20).
Згідно з листом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.Г. від 16.01.2019, позивачу було повідомлено, що його заява була долучена до матеріалів спадкової справи № 2/2018. Проте, оскільки позивач стверджував. Що він був цивільним чоловіком ОСОБА_4 , йому було роз'яснено положення законодавства щодо того, що саме може бути доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем та запропоновано надати один із таких доказів (а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що здійснено відповідний запис №57 (том 1, а.с. 127).
Відповідвач ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_25 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_6 від 28.11.1937, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 11.05.1954, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 26.10.1974 (том 1, а.с.99-101,109).
Відповідно до заповіту від 06.07.2018 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 заповіла все належне їй майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, все те, на що за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (том 1, а.с. 131).
Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. з заявою про прийняття спадщини (том 1, а.с. 132).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.05.2019, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. 06.07.2018, зареєстрованого у реєстрі за №1359, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина складається з квартири АДРЕСА_9 , яка належала на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 листопада 2015 року ОСОБА_26 , державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого у реєстрі за №8-1434, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 листопада 2015 року, реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 789779380000, номер запису про право власності: 12275303, ОСОБА_27 - дочці спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якої була її мати - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (том 1, а.с. 139).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1334, виданий 16.05.2019 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. на момент розгляду справи є ОСОБА_2 (том 1, а.с. 81/82, 134).
Окрім того матеріалами справи підтверджується, що організацією поховання ОСОБА_4 , так само які і ОСОБА_3 займалась ОСОБА_2 , що підтверджується договором - замовленням №98.9460 П від 10.07.2018, укладеним між ОСОБА_2 та Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» про організацію та проведення поховання ОСОБА_4 , договором - замовлення №1.98091К від 03.07.2018, укладеним між ОСОБА_2 та Ритуальною службою СКП «Київський крематорій» про організацію та проведення поховання ОСОБА_4 , довідкою про поховання ОСОБА_4 , договором - замовлення №2.103489КК від 09.11.2018, укладеним між ОСОБА_2 та Ритуальною службою СКП «Київський крематорій» про організацію та проведення поховання ОСОБА_3 (а.с. 123-124, 126, 128).
При прийнятті рішення суд керується положеннями ст.. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що з весни 2013 року по липень 2018 року він з ОСОБА_4 проживали разом як чоловік та жінка однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом.
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ст. 74 Сімейного кодексу України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 4 СК України, кожна особа має право на проживання в сім'ї та на повагу до свого сімейного життя.
Дійсно, у повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік не перебувають у шлюбі, однак, проживають разом, ведуть спільне господарство, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, ззовні такі відносини подібні до шлюбних.
Доведення такого факту може бути доказано документами та доказами того, що між заявником та іншої особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні відносини - свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного з «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Разом з цим, матеріали справи не містять відомостей, що померла ОСОБА_4 та позивач були зареєстровані зареєстровані за однією адресою. Так, позивач згідно з наданими документами зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с.15), тоді як померла ОСОБА_4 була до 20.02.2017 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , після чого, з 20.02.2017 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.18)
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст.13 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ст.81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Даючи оцінку показам свідків, наданих у суді як доказів по справі, колегія суд дійшов висновку про те, що останні не доводять ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з весни 2013 року по липень 2018 року проживали разом однією сім'ю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Крім цього, покази свідків, які були викликані за клопотання позивача суперечать показам інших свідків, які були допитані судом за клопотанням відповідача.
При цьому, суд критично ставиться до наданих позивачем копій чеків, як на підтвердження участі у лікуванні ОСОБА_4 , оскільки в матеріалах справи відсутні направлення, або інші відомості, що свідчать про спрямування куплених препаратів саме на лікування ОСОБА_4 . Окрім того, надані позивачем медичні висновки не співпадають по датам з витратами на медичні препарати (том 1, а.с. 48-57).
Так само, не можуть бути взяті судом до уваги копії депозитних та інших банківських договорів на підтвердження спільного бюджету з померлою, оскільки всі ці договори були укладені з позивачем, жодних прав чи обов'язків ОСОБА_4 вказані договори не передбачають (а.с.67-85).
Акти надані сусідами позивача за іншою адресою не можуть підтверджувати факт проживання позивача з ОСОБА_4 , оскільки ці особи не були допитані в судовому засіданні під присягою та з вказаних актів не є зрозумілим джерела їх обізнаності відносно стверджуваних ними обставин, що суперечить ч.1 ст. 90 ЦПК України.
Більше того, матеріалами справи та поясненнями свідків підтверджується, що ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 в період з 30.03.1985 по 23.02.2015, подружжя весь час проживало разом однією сім'ю, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_5 . Після смерті чоловіка, ОСОБА_4 стала спадкоємицею його майна за законом як законна дружина.
Посилання на періодичне спільне проживання, або близькі відносини не є достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у розумінні статті 74 СК України, без наявності інших ознак сім'ї.
Таким чином, з наданих стороною позивача доказів не можливо встановити факт спільного проживання позивача та ОСОБА_4 з весни 2013 року по липень 2018 року, оскільки окрім показів свідків у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали між собою усталені стосунки, що притаманні сім'ї, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов'язки.
З урахуванням викладено, суд дійшов висновку, що позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтвердили про сумісне проживання однією сім'єю її та ОСОБА_4 з весни 2013 року по липень 2018 року та ведення спільного господарства.
З огляду на викладене , позовні вимоги щодо встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_4 в період з весни 2013 року по липень 2018 року - задоволенню не підлягають.
При цьому, позовні вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 травня 2019 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. на ім'я ОСОБА_2 ; визнання право власності в порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 мають похідний характер від права позивача на спадщину за законом як особи, що проживала з померлою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. З огляду на викладене, з урахуванням відсутності підстав для встановлення факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_4 , підстави для задоволення інших позовних вимог також відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, підстави для відшкодування судового збору аданому випадку відсутні.
Керуючись ст.ст. 3, 21, 36, 57. 60, 69, 70, 74 СК України, ст.ст. 11, 15, 16, 319, 321, 328, 368, 1216-1218, 1220, 1223 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 315, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (правонаступника Петрухіної Л.І.), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2020.
Суддя Ю.В. Войтенко