Справа № 2-27/02
Категорія
02 жовтня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря - Талаур К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , житлово-будівельний кооператив «Квазар-5», гаражний кооператив «Дружба», про визнання квартири, будинку, земельної ділянки та гаражу спільною з відповідачкою власністю в рівних долях, вселення, виділення в користування житлову кімнату,
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , житлово-будівельний кооператив «Квазар-5», гаражний кооператив «Дружба», про визнання квартири, будинку, земельної ділянки та гаражу спільною з відповідачкою власністю в рівних долях, вселення, виділення в користування житлову кімнату.
Зазначав, що відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28.09.2000 у вказаній справі було постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 08.04.2002 у вказаній справі було ухвалено рішення, згідно з яким судом, крім іншого, було скасовано заходи забезпечення позову, вказані в ухвалі суду від 28.09.2000.
Посилаючись на те, що заборону відчуження нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 , не скасовано, просив задовольнити його клопотання та скасувати заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану 03.11.2004 реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження № 1434104.
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечували.
Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 28.09.2000 в порядку забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , на гаражну будівлю в гаражно-будівельному кооперативі «Дружба» за адресою: м. Київ, вул. Краснопільська, 2, на садовий будинок з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08.04.2002 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 власниками в рівних долях: гаражу № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Дружба», який розташований в м. Києві по вул. Червонопільській, 2, квартири АДРЕСА_1 в житлово-будівельному кооперативі «Квазар-5». Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 в користування кімнату розміром 11,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 , інші нежилі приміщення залишено в загальному користуванні.
Скасовано заходи забезпечення позову, зазначені в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 28.09.2000 у вигляді накладення арешту на: квартиру АДРЕСА_1 , на гараж в гаражно-будівельному кооперативі «Дружба»(№ НОМЕР_1) за адресою: м. Київ, вул. Червонопільська, 2 , на садовий будинок з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Обґрунтовуючи подачу клопотання до суду від свого імені ОСОБА_1 вказував на те, що він був учасником справи, оскільки був представником ОСОБА_2 та наразі є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Судом установлено, що відповідно до угоди № 4 від 19.06.2001 ОСОБА_1 був представником ОСОБА_5 (а.с. 77).
Частинами 1, 2 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Доказів того, що на даний час ОСОБА_1 є представником ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, має повноваження на ведення справи в суді від імені ОСОБА_5 , а також на здійснення його процесуальних прав та обов'язків, суду не надано.
Ураховуючи те, що суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи, доказів того, що на даний час ОСОБА_1 має повноваження на ведення справи в суді від імені ОСОБА_5 суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, як установлено судом, відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 08.04.2002 судом було скасовано заходи забезпечення позову, зазначені в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 28.09.2000.
Таким чином, питання про скасування заходів забезпечення у вказаній справі вже вирішено судом при ухваленні рішення від 08.04.2002, а тому правових підстав для скасування заходів забезпечення позову немає.
Керуючись ст. ст. 42, 48, 58, 60, 62, 64, 158, 259, 261, 268, 353 - 354 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , житлово-будівельний кооператив «Квазар-5», гаражний кооператив «Дружба», про визнання квартири, будинку, земельної ділянки та гаражу спільною з відповідачкою власністю в рівних долях, вселення, виділення в користування житлову кімнату.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 19.10.20.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
СуддяС. С. Захарчук