13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/842/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік» до Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради, Виконавчого комітету Кам'янської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.09.2020 Управлінням транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 апеляційну скаргу заявника залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строків, із зазначенням поважних підстав для його поновлення та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві, документу про сплату судового збору.
Копія ухвали суду від 04.09.2020 отримана скаржником 14.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником подано до суду платіжне доручення від 18.09.2020 №193 на суму 3153 грн. та заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Розглянувши заяву Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданої заявником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 04.09.2020, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою 02.07.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.08.2020 повернуто апеляційну скаргу заявнику у зв'язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15.07.2020, а саме не надано до суду документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
02.09.2020 Управлінням транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.
В обґрунтування заяви про поновлення строку апеляційного оскарження заявник посилається на те, що з апеляційною скаргою до суду він вперше звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв'язку із не усуненням її недоліків. Повернення апеляційної скарги мало місце з підстав несплати судового збору у зв'язку із відсутністю належного фінансування. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права заявника подати скаргу повторно.
Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з несплатою скаржником судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути підставою для поновлення такого строку при повторному поданні апеляційної скарги.
При цьому, є необґрунтованими доводи скаржника про те, що обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, вплинули на забезпечення фінансування скаржника, що унеможливило сплату судового збору за подання апеляційної скарги до суду, а також те, що скаржник розраховував на продовження строків на усунення недоліків до закінчення карантину, на той момент до 31 серпня 2020 року.
Так, згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Однак, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Крім того, п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 року закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)), а з урахуванням наданого для усунення недоліків 5-денного терміну, останнім днем такого строку було 11 серпня 2020 року.
Слід зазначити, що Закони та інші нормативно-правові акти України є загальнодоступними, а тому посилання на те, що скаржник розраховував надати суду докази сплати судового збору протягом п'яти днів, встановлених ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, після закінчення карантину не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Також, стражником не наведено обставин, які б свідчили про неможливість здійснення оплати ним судового збору у визначений строк, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не надано доказів на підтвердження цих обставин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу “належного урядування” та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічний висновок щодо поновлення строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою викладений в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/8833/18.
Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не можуть бути визнані поважними.
Крім того , слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, який здійснений платіжним дорученням від 18.09.2020 №193 не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Оскільки заявником не зазначено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які об'єктивно не залежать від його волевиявлення та дотримуючись принципу правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява управління про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -
Відмовити Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік» до Управління транспортної інфраструктури та зв'язку Кам'янської міської ради, Виконавчого комітету Кам'янської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров