13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 0440/6765/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 ( суддя першої інстанції Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №0440/6765/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позиваці викладене в відмові відповідача №М4189-18 від 26.03.2018 року та визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення її пенсії - протиправною та зобов'язати його вчинити певні дії - провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 року - шляхом призначення її відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як громадянка України, яка проживає в державі Ізраїль, має право на поновлення та виплату пенсії за вислугу років, яка їй виплачувалася до виїзду за кордон, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009. Вважає, що факт її проживання за кордоном за умови наявності громадянства України не може бути підставою для відмови у виплаті належних їй пенсійних виплат. Зазначила, що з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 виникли підстави для поновлення їй конституційного права на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які визнанні неконституційними. Звернула увагу на те, що представником позивача подана відповідачу особиста заява ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовляє у поновленні пенсії. Такими діями відповідач фактично порушує її право на отримання пенсії, передбачене Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тому просить відновити порушене право у спосіб, визначений в позовних вимогах.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом №М4189-18 від 26.03.2018 року, про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 19.03.2018р. з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за період з 7 жовтня 2009 року по 18 березня 2018 року, включно, - залишено без розгляду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні суду від 24.04.2019р. по справі №0440/6765/18 задоволено.
Виправлено описку в абзаці третьому резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019р. по адміністративній справі №0440/6765/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У резолютивній частині рішення суду замість помилково зазначеного “…здійснити поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 03.01.2018р. з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вважати вірним “... здійснити поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.03.2018 року з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування””.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його змінити в частині початкового строку, з якого має бути поновлена пенсія та провести поновлення та виплату пенсії у відповідності до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для часткового її задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, до виїзду на постійне місце проживання за кордон проживала за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий органом 21SR, 25.01.2017р.
Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 21.11.2005р. ОСОБА_1 з 21.11.2005 року є пенсіонеркою, до виїзду за кордон отримувала пенсію за віком, яка виплачувалась Бабушкінським районним УПФУ.
27 жовтня 2007р. ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізаїль і з цієї дати позивач призначеної по закону пенсії не отримує.
03 січня 2018 року позивач через свого представника за довіреністю звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 27.04.2008р.
19 березня 2018 року позивач через свого представника звернулась до управління Пенсійного фонду із заявою про надання відповіді про прийняте рішення.
Листом від 26.03.2018 №М4189-18 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про результати розгляду його заяви, яка надійшла на адресу відповідача 19.03.2018. Зазначено, що внаслідок не дотримання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", немає підстав для прийняття рішення про поновлення або відмови у поновленні пенсії позивачу.
Не погоджуючись із відмовою Управління у поновленні пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 815/1226/18, якою користується суд при ухваленні рішення, встановлено, що пенсія особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, поновлюється з 07.10.2009 року, дати, коли рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009, норма п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була визнана неконституційною. Великою Палатою Верховного Суду вказано, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Аналіз зазначених положень статті 46 Закону № 1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвело до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду. Вказано про передчасність вимог про виплату індексації пенсії при поновленні її виплати.
Таким чином, з 07.10.2009 порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні та виплаті позивачу пенсії є протиправними. Позовні вимоги слід задовольнити в частині зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії, починаючи з 07.10.2009 року.
Щодо позовної вимоги призначити пенсію з проведенням її індексації і компенсацією втрати частини доходів колегія суддів зазначає, що відповідачем не досліджувалось питання розміру пенсії, на який має право позивач та виплати індексації пенсії позивачу. В свою чергу, суд не може перебирати за себе дискреційні повноваження цього органу та розраховувати розмір пенсії позивача, оскільки це питання не було підставою для відмови у призначенні пенсії. А тому в цій частині необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Щодо вимоги, в якій позивач просить зобов'язати відповідача здійснити компенсацію втрати частини доходів, колегія суддів вважає її передчасною, оскільки дана вимога матиме місце після проведення відповідачем нарахування та виплати сум пенсії позивачу.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 в адміністративній справі №0440/6765/18 - змінити, зазначивши дату поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - з 07 жовтня 2009 року.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 в адміністративній справі №0440/6765/18 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови складено 16.10.2020 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва