08 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 212/1599/20(2-а/212/46/20)
Суддя І інстанції Борис О.Н.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2020 року у справі №212/1599/20 (2-а/212/46/20) за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВБДР ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бабиченка Артема Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №897575 від 24.02.2020 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2020 року у справі №212/1599/20 (2-а/212/46/20) позовну заяву залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної патрульним поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність вини позивача.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24 лютого 2020 року інспектором ВБДР ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бабиченком Артемом Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №897575, згідно з якою позивач 24 лютого 2020 року о 10:30 год. керуючи транспортним засобом МАЗ 5337 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. М. Світальського, 30, у м. Кривий Ріг перевозив небезпечний вантаж дизельне паливо (ООН 1202) в цистерні з порушенням спеціальних Правил, а саме: у водія відсутні письмові інструкції відповідного зразку ДОПНВ, чим порушив п.22.5 ПДР України - відсутня ДОПНВ.
Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, перевезення небезпечних вантажів регулюється, зокрема, Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів", Законом України "Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)", а також Правилами, які визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.
Згідно з п.4 розд.3 Правил № 656 (зараз і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за дотриманням вимог, що стосуються дорожнього перевезення небезпечних вантажів, покладається на підрозділи поліції, а в пунктах пропуску через державний кордон - на компетентні органи.
Пунктом 4 розд.1 Правил № 656 передбачено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.
Водій транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі, у разі дорожньо-транспортної пригоди або вимушеної зупинки, у результаті яких небезпечні вантажі проникли або можуть проникнути назовні, повинен негайно сповістити про це підрозділ поліції та вжити відповідних заходів, зазначених у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), та письмових інструкціях, передбачених розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ, наведених у додатку 3 до цих Правил (п.8 розд.1 Правил).
Відповідно до п.9 розд.1 Правил № 656 при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, зокрема, письмові інструкції, передбачені розд.5.4.3 додатка А до ДОПНВ.
Згідно з п.14 розд.3 Правил № 656 порушення вимог законодавства з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів поділяються на три категорії небезпеки.
Так, зокрема, до категорії небезпеки II належать порушення вимог, установлених для запобігання серйозній небезпеці для здоров'я людей або значній небезпеці для навколишнього середовища. При виявленні таких порушень вживаються відповідні заходи щодо їх усунення на місці проведення контролю або найпізніше - після завершення перевезення, що виконується.
При цьому, п.15 розд.3 Правил № 656 передбачає орієнтовний перелік порушень положень ДОПНВ, розподілених за категоріями небезпеки. Зокрема, до порушень категорії небезпеки ІІ відноситься відсутність письмових інструкцій або невідповідність письмових інструкцій установленим вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.132-1 КУпАП Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проаналізувавши викладені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необов'язковості мати письмові інструкції саме в кольоровому вигляді.
В свою чергу, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, притягненню позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП за постановою серії АР №897575 від 24.02.2020 року передує встановлення факту відсутності письмових інструкцій відповідного зразку ДОПНВ.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на час винесення оскаржуваної постанови серії АР №897575 від 24.02.2020 року у позивача були наявні письмові інструкції зразку ДОПНВ у чорно-білому кольорі.
Між тим, системний аналіз Правил дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що Інструкції до ДОПНВ повинні бути кольоровими, тобто, у точній відповідності до зразка, що наведений в Додатку 3 до Правил № 656. В іншому випадку, у разі аварії або надзвичайної ситуації, що може статися під час перевезення, наявність чорно-білих інструкцій унеможливить здійснити необхідні заходи безпеки.
Однак, колегія суддів вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки поліцейський, під час її складання зазначив про те, що у водія взагалі немає в наявності Інструкцій, передбачених п.9 розд.1 Правил № 656.
Однак, це суперечить встановленим обставинам справи та доказами, наданими інспектором ВБДР ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бабиченком Артемом Володимировичем в підтвердження обґрунтованості винесеної ним постанови, та які були досліджені колегією суддів.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 630,60 грн., що підтверджується квитанцією №23654 від 23 липня 2020 року.
Враховуючи те, що інспектор ВБДР ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Бабиченко Артем Володимирович є посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2020 року у справі №212/1599/20 (2-а/212/46/20) - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №897575 від 24.02.2020 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень 60 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова