вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/669/20
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської
міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної
адміністрації
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача
Медвинська сільська об'єднана територіальна громада Богуславського
району
про стягнення 275 621,42 грн.
Представники сторін:
від позивача: Беліменко О.О.;
від відповідача: Смоляр Ю.В.;
від третьої особи: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації про стягнення 275 621,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовано витрати, які понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2019 по 31.12.2019. У зв'язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 275 621, 42 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/669/20 від 20.03.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» залишено без руху.
06.04.2020 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 20.03.2020.
Ухвалою суду від 13.04.2020 було відкрито провадження у справі № 911/669/20 та призначено підготовче засідання на 07.05.2020, запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.
04.05.2020 до канцелярії суду надійшов від відповідача відзив на позов, відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
06.05.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
07.05.2020 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання № 01-25/829 від 07.05.2020 про витребування доказів та проведення даної справи в режимі відеоконференції.
07.05.2020 представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про відкриття провадження у справі не виконали, проте повідомили суд про причини неявки, поданими раніше заявами.
В судовому засіданні 07.05.2020 судом вирішено відкласти підготовче судове засідання на 21.05.2020 о 14-15.
З метою повідомлення сторін про дату наступного судового засідання, судом складено та направлено на адреси останніх ухвалу повідомлення від 12.05.2020.
13.05.2020 від відповідача до суду надійшло повторне клопотання відповідача № 01-25/829 від 07.05.2020 про витребування доказів та про проведення судового засідання по справі № 911/669/20 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.05.2020 було частково задоволено клопотання відповідача; витребувано у Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області інформацію про облік кредиторської заборгованості Управління соціального захисту населення Богулсавської райдержадміністрації перед ПАТ «Укртелеком» (позивачем) за 2019 рік, направивши відповідну вимогу на адресу: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки,1; у задоволенні клопотання відповідача № 01-25/829 від 07.05.2020 в частині участі у судовому засіданні 21.05.2020 у справі № 911/669/20 в режимі відео конференції, судом було відмовлено.
18.05.2020 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній наводить доводи на спростування інформації, зазначеної відповідачем.
21.05.2020 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 21.05.2020 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 17.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату наступного судового засідання, судом складено та направлено на адресу останнього ухвалу повідомлення від 18.06.2020.
06.07.2020 від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до змісту яких позивачем повідомлено суд, що як вбачається із листа відповідача № 01-25/362 від 17.02.2019, направленого позивачу, на території Богуславського району діють Богуславська та Медвинська об'єднані територіальні громади та відповідно, починаючи з 2020 року необхідно розділяти розрахунки за надані послуги відповідно до наявних громад. Також позивачем додано додаткові матеріали по справі.
09.07.2020 в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 09.07.2020 судом оголошено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Медвинську сільську об'єднану територіальну громаду Богуславського району та про відкладення підготовчого судового засідання на 26.08.2020. При цьому, при визначенні дати наступного судового засідання судом було повідомлено сторін, що починаючи з 17.07.2020 по 25.08.2020 суддя Сокуренко Л.В. буде перебувати у щорічній відпустці.
04.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
26.08.2020 в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні 26.08.2020 судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті на 30.09.2020, яка занесена до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення третьої особи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, судом складено та направлено останній ухвалу-повідомлення від 27.08.2020.
В судовому засіданні 30.09.2020 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю, з посиланням на наступне.
Позивач зазначає, що у період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року надав послуги зв'язку на пільгових умовах категоріям осіб, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги на загальну суму 275 621,42 грн. На цих осіб поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; «Про жертви нацистських переслідувань»; «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; «Про охорону дитинства». Проте, відповідач, в порушенням норм чинного законодавства України, не відшкодував витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах за спірний період.
Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивач звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення суми основного боргу у розмірі 275 621,42 грн.
В свою чергу, представник відповідача, в судовому засіданні 30.09.2020 надав усні пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на наступне.
Відповідач зазначає про те, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини та, у відповідності до чинного законодавства України, Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації є неналежним відповідачем у справі. За ствердженнями відповідача, саме Богуславська РДА вносить пропозиції до видаткової частини районного бюджету згідно закону, а затверджує - Богуславська районна рада. Розподілення коштів районного бюджету відповідно до їх цільового призначення відноситься до компетенції Богуславської РДА, а відповідач, як її структурний підрозділ, освоює кошти в розмірах і цілях, визначених відповідними нормативними документами, прийнятими на виконання державних і місцевих цільових програм.
Крім того, відповідач зазначає, що на території Богуславського району з 2017 року створена і функціонує Медвинська сільська об'єднана територіальна громада, яка є самостійним фінансово незалежним суб'єктом, зокрема щодо фінансових зобов'язань визначених законодавством. Відтак, на думку відповідача, сума позову не може бути врахована судом, як така, що підлягає до стягнення з відповідача, через необхідність визначення коштів заборгованості пільговиків по територіальності проживання в Медвинській ОТГ, а також, залучення представника Медвинської ОТГ в якості відповідача у даній справі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що сторони скористалися наданими їм процесуальними правами, а також беручи до уваги належне повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 30.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (включно) Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) були надані послуги зв'язку на пільгових умовах категоріям осіб, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають право встановлені законодавством України пільги з їх оплати згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 275 621,42 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Постанова № 256) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому, згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
Одночасно, 24.12.2019 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 24 грудня 2019 N 1101 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення (далі - порядок № 1101). Зазначена постанова набрала чинності 26.12.2019.
Разом із тим, відповідно до п. 6 Постанови № 1101, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 1 - 3 цієї постанови, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.
Отже, з урахуванням п. 3 постанови № 1101 та п. 1 розділу «Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність», постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» втратила чинність тільки з 01.01.2020.
З огляду на наведене, органом уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах є Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації - відповідач у справі.
При цьому, судом враховані заперечення відповідача, відповідно до яких останній стверджує, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки на території Богуславського району з 2017 року творена і функціонує Медвинська сільська об'єднана територіальна громада, яка є самостійним фінансово незалежним суб'єктом, зокрема щодо фінансових зобов'язань визначених законодавством. Відтак, на думку відповідача, сума позову не може бути врахована судом, як така, що підлягає до стягнення з відповідача, через необхідність визначення коштів заборгованості пільговиків по територіальності проживання в Медвинській ОТГ, а також залучення представника Медвинської ОТГ в якості відповідача у даній справі.
Разом із тим, суд відхиляє зазначені твердження, з огляду на наступне.
Судом досліджено лист Управління соціального захисту населення Богуславської районної державна адміністрації вих. № 01-25/362 від 17.02.2019 адресований позивачу, наступного змісту:
Управління соціального захисту населення Богуславської райдержадміністрації повідомляє що на території Богуславського району діють - Богуславська та Медвинська об'єднані територіальні громади. До Богуславської ОТГ відносяться населенні пункти: м. Богуслав; села: Розкопанці, Біївці, Киданівка, Хохітва, Поташя, Івки, Дениси, Тептіївка, Вільхівець, Семигори, Половецьке, Калинівка. До Медвинської ОТГ відносяться села: Медвин, Побережка, Дібрівка, Закутенці, Софійка, Красногородка.
Села Іванівну, Михайлівну та Олексіївну приєднано до Миронівської об'єднаної територіальної громади Миронівського району.
Відповідно до п. 20 ст. 91 Бюджетного кодексу України, фінансування послуг зв'язку здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Враховуючи вищезазначене просимо розділяти розрахунки за надані послуг зв'язку у 2020 році, відповідно до наявних громад. Листи потреби, претензії направляти до відповідних виконавчих комітетів об'єднаних.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи безпосереднє повідомлення відповідачем позивача, господарський суд встановив, що послуги, надані у спірний період, з 01.01.2019 по 31.12.2019, є поза межами періоду, визначеному позивачем, в якому необхідно розділяти розрахунки за надані послуги відповідно до наявних громад, що в свою чергу спростовує заперечення відповідача.
Протилежного суду не доведено. Доказів того, що на момент надання послуг позивачем відповідачу за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 зазначені послуги були надані і Медвинській об'єднаній територіальній громаді, яка, в свою чергу, в спірний період мала обов'язки щодо здійснення відшкодування вартості таких послуг, до суду не подано.
Отже, відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117(надалі - Положення № 117), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в тому числі на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та поштові витрати за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117(надалі - Положення № 117), позивач подавав відповідачу на електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.
Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на вищезазначену електронну адресу(копії містяться у матеріалах справи).
Також, списки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді(копії містяться у матеріалах справи).
Відповідно до п. 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган щомісяця:
1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:
реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";
акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
3) до 15 числа подає:
фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";
Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. п. 2, 5 Постанови № 256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.
При цьому, суд зазначає, що право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації та захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків із постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
Частиною 2 статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
З огляду на викладене вище, господарський суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача здійснити розрахунок із позивачем за послуги надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, у період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року, не нівелюється через те що, Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на відповідний рік не було передбачено коштів на ці видатки, оскільки певне право виникає в особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання, не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а із нормативно-правового акту, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.05.2019 у справі №922/1401/18 та постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 906/577/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.
В порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 та від 29.01.2003р. № 117, відповідач не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 01.01.2020 заборгованість Управління соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації склала 275 621,42 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 222 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Господарський суд констатує, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Питання погашення існуючої заборгованості за послуги звязку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2020 склала 275 621,42 грн. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що всі твердження відповідача у відзиві спростовуються вищенаведеним, а також наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що сума невідшкодованої заборгованості у розмірі 275 621,42 грн. документально та нормативно обґрунтована, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 134,32 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Шевченка, 40/1; код ЄДРПОУ 03193761) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40; код ЄДРПОУ 01189910) 275 621,42 грн. основного боргу та 4 134,32 грн. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020.
Суддя Л.В. Сокуренко