Справа №344/8931/20
15 жовтня 2020 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Битківського Л.М.
секретаря Остапишин І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Лісовця Вадима Миколайовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом у котрому оскаржив постанову, винесену інспектором взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Лісовцем В.М. 27 червня 2020 року, відповідно до якої він визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 07.07.2020 року отримав постанову, яка надійшла до нього поштовим зв'язком, відповідно до якої він 27.06.2020 року о 15 год.41 хв. перевищив максимально допустиму швидкість руху транспортного засобу на 90 км/год. у населеному пункті Пилиповичі, чим порушив п.12.4 ПДР, що зафіксовано приладом TRU CAM 000545.
З прийнятим відповідачем рішенням позивач не погодився, вважає його таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а оскржувану постанову просив скасувати як протиправну, посилаючись при цьому на ст.7, 268, 280 КУпАП. Зазначив, що провадження у справі про адміністративні правопорушення не було здійснено на основі суворого додержання законності, а застосування посадовою особою заходів адміністративного впливу проводилось з порушенням його права на справедливий розгляд. Зокрема інспектор поставив його перед фактом, що виніс постанову про притягнення його до відповідальності, не повідомивши його про намір провести розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, не роз'яснивши прав, позбавивши можливості скористатись правовою допомогою. Також у зв'язку з таким розвитком подій він був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті інкримінованого правопорушення, ознайомитись із доказами.
Переконаний, що інкримінованого порушення правил дорожнього руху не допускав і у населеному пункті швидкість руху не перевищував.
Крім того, зазначив, що згідно оскарженої постанови швидкість руху його автомобіля вимірювалась відповідачем із застосуванням лазерного вимірювача швидкості «TruCam» 000545. Однак за даними Реєстру затверджуваних типів засобів виміювальної техніки, який ведеться ДП «Укрметртестстандарт» (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1161 від 13.07.2016) визначено інший тип вимірювальної техніки - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 «TruCam»II.
В судове засідання позивач не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Інспектор Лісовець В.М. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
Представник управління патрульної поліції в Житомирській області у судове засідання не з'явилась, подала суду відзив у якому вказала, що оскаржувана постанова винесена інспектором у межах його повноважень і на підставі встановлених обставин справи. На спростування доводів позивача вказала, що 27.06.2020 під час несення служби на автодорозі М-06 Київ-Чоп за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000545) інспектором Лісовцем В.М. було виявлено порушення ПДР України, яке полягало в тому, що водій транспортного засобу Chrysler Voyager д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 140 км/год і при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 90 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР, що підтверджується записом із лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС000545.
Інспектор після виявлення порушення подав сигнал про зупинку транспортного засобу, підійшов до водія, яким виявився позивач, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив водія пред'явити документи. Після цього, прийняв рішення про складання адміністративних матеріалів відносно позивача за порушення вимог п.12.4 ПДР України та виніс постанову за ч.3 ст.122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. В якості доказу перевищення швидкості руху послалась на наявне фото та відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20 ТС000545, на якому зафіксовано швидкість руху транспортного засобу позивача.
При цьому, з посиланням на подані докази які це підтверджують, вказала на те, що використання приладу TruCam LTI 20/20 ТС000545 відповідає нормативним вимогам, оскільки пристрій зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірюальної техніки за номером У3197-12, отримав сертифікат затвердження, повірений та придатний до використання.
Також представник відповідача, посилаючись на вимоги ПДР України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Закону України «Про дорожній рух», статтей 258, 276, 283 КУпАП та відповідну практику Верховного суду, вважає правомірним скорочений розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці вчинення правопорушення без складання щодо нього протоколу у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, звертала увагу суду на те, щ позивач пропустив строк на оскарження постанови. Просила у задоволені позову відмовити за безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови пдлягає задоволенню. Згідно інформації, відображеної у оскаржуваній постанові, на місці її винесення вона позивачу не вручена. Позначка інспектора про відмову особи від отримання копії постанови не підтверджена жодним доказом такої поведінки. З огляду на те, що вказана позивачем у позові адреса місця проживання - АДРЕСА_1 є відмінною від тієї, на яку було відправлено копію постанови - вул.Хоткевича, 77/81 м.Івано-Франківсь, суд вважає допустимим посилання позивача на те, що він отримав копю постанови 07.07.2020 року.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з постановою інспектора взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Лісовця В.М. серії ЕАМ №2748656 від 27.06.2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.3 ст.122 КУпАП за те, що о 15 год.41хв.05 сек, на автодорозі М-06, 238 кілометр, с.Пилиповичі, керуючи автомобілем Chrysler Voyager д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив швикість на 90 км/год, тобто рухався в населеному пункті Пилиповичі зі швидкістю 140 км/год., чим допустив порушення п.12.4 ПДР України щодо дотримання швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год), швидкість руху вимірювалась приладом «TruCam ТС000545».
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і про порушення Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 3 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 5 розділу IV Інструкції № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Пункт 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 визначає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає не обґрунтованими доводи позивача про відсутність правових підстав застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 .
Так, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» і зареєстровано його в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12 .
Прилад, що використовувався працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшов повірку.
Представником відповідача до відзиву долучено копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 24.12.2019 № 22-01/17942 на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 ТС000545 (а.с.28), зі змісту якого вбачається, що вказаний прилад відповідає вимогам технічної документації.
Водночас, суд звертає увагу на обставини, які у своїй сукупності дають підстави для висновку, що доказів, які би поза розумним сумнівом доводили вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення у розпорядження суду не подано.
Суд звертає увагу на те, що п.7 постанови у графі «до постанови додаються:» не містить жодної інформації стосовно того, які саме матеріали були у підставою винесення оскаржуваної постанови.
У суду не викликає сумніву факт фіксації інспектором за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху автомобіля позивача. Проте, той факт, що швидкість автомобіля була зафіксована саме в межах населеного пункту, не доведена належними і допустимими доказами.
Відповідачем разом з відзивом на позов суду подано фотографію, роздруковану з файлу сформованого засобом вимірювальної техніки TruCam з серійним номером ТС000545 на якій зафіксовано транспортний засіб Chrysler р.н.з. НОМЕР_1 у момент фіксації його оптичним прицілом, про що свідчить відповідний контур. Дата та час фіксації виміряної швидкості зазначена на приладі - 27/06/2020 15:40:54. Разом з тим, у оскаржуваній постанові час фіксації порушення вказано 27.06.2020 15:41:05. Пояснень щодо розбіжності у часі відповідачами не подано.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення можуть застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Застосування таких, порядок зберігання, видачі, приймання, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, чітко регламентовано даною Інструкцією.
Так, відповідно до п.4, 5 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється як правило на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Така ж вимога відповідно до розділу ІІІ у п.2 Інструкції встановлена і щодо застосування відеореєстраторів , встановлених на службових транспортних засобах.
Розділом VІІ Інструкції передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носії, зміна системної дати та часу, примусове виключення відеореєстрторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
На долученому до відзиву диску виявлено 10 файлів, з яких один із відезоаписом з приладу лазерного вимірювання швидкості, а дев'ять файлів містять фото дорожніх знаків. При цьому, дані про властивості дев'яти файлів, на яких містяться фото дорожніх знаків, свідчать про те, що такі фотографії були зроблені 16.05.2020 року, тобто більше ніж за місяць до події.
Відеозапис фіксації руху автомобіля позивача не містить прив'язки до жодної деталі, яка би дозволяла ідентифікувати, що місцем знаходження інспектора, який вимірював швидкість та автомобіля, рух якого зафіксовано, є населений пункт.
Згідно відомостей журналу розстановки сил та засобів роти №4 батальйону УПП в Житомирській області за 27.06.2020 року інспектор Лісовець В.М. та поліцейський Мшанець В.О. здійснювали патрулювання у квадраті 214-260 кілометру траси М-06. Відтак встановити на якому відрізку траси було зафіксовано швидкість позивача з поданих доказів неможливо.
Момент зупинки транспортного засобу, а також процес та процедура розгляду справи про вчинення адміністратвиного правопорушення на поданих суду файлах відсутні. Відтак відповідачами не спростовано доводів позивача стосовно того, що місцем його зупинки був не населений пункт, а також стосовно того, що інспектор не забезпечив можливості позивачу скористатись його процесуальними правами, оскільки не повідомив про розгляд справи на місці, а лише поставив перед фактом накладення адміністративного стягнення уже після винесення постанови.
З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не підтверджена належними і допустими доказами, то її слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
Керуючись ст.ст.286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2748656, винесену інспектором взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Лісовцем В.М. від 27.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Провадження у справі про адміністартвине правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-ти денний строк з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Суддя Битківський Л.М.