Справа № 381/3543/19 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова Н.А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/656/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
21 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.
Секретаря судового засідання Рудик О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Костецького М.М., зобов'язання вчинити дії по зведеному виконавчому провадженню 56965120, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) Костецького М.М., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває зведене виконавче провадження 56965120 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів. 10 вересня 2019 року, при отриманні звіту про оцінку майна-нежитлового приміщення, йому стало відомо, що в рамках виконавчого провадження проводиться звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності.
Зазначав, що державний виконавець порушив порядок виконання рішення суду, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня постанова про звернення виконання на майно боржника, акт опису та арешту складений з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження» без присутності боржника, який не повідомлений про проведення вказаної виконавчої дії, без дозволу на проникнення до приміщення, що є власністю боржника, державним виконавцем описано та арештоване майно, яке в кілька разів перевищує суму боргу, питання про можливість виділення однієї кімнати з цілого приміщення державним виконавцем не вирішувалось. При цьому, копію акта опису та арешту майна він не отримував, а також на його адресу державним виконавцем не було направлено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, державним виконавцем не вжито заходів для встановлення наявності у боржника іншого рухомого майна, що призвело до порушення черговості звернення стягнення на майно. У вересні 2019 року він звертався до відділу державної виконавчої служби з письмовою заявою про звернення стягнення на рухоме майно для погашення боргу та надав опис майна, товароматеріальних цінностей, однак державний виконавець не відреагував на його письмові звернення та не вчинив дій для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120.
Не погодившись із звітом оцінки нерухомого майна від 28 серпня 2019 року він подав до виконавчої служби свої заперечення, вважає, що оцінка проведена з порушенням встановлено законом порядку та без виїзду виконавця та експерта по місцю знаходження описаного та арештованого майна.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі уточнених вимог просив суд визнати дії державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М.М. в провадженні якого заходиться зведене виконавче провадження 56965120, протиправними в частині призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М.М. по неприйняттю заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання по виконавчому провадженню 56965120; визнати звіт від 28 серпня 2019 року про оцінку нерухомого майна, вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним та зобов'язати начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області скасувати постанову від 20 серпня 2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності по виконавчому провадженню 56965120.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Костецького М.М., зобов'язання вчинити дії по зведеному виконавчому провадженню 56965120, заінтересована особа: ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції, вирішуючи скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, в основу висновків поклав вимоги законодавства, яке регулює порядок звернення стягнення на майно та його черговість, але взагалі не врахував фактичні обставини, а саме порушення державним виконавцем черговості стягнення на майно. Також суд першої інстанції не надав оцінки доводам скарги в частині тих обставин, що державний виконавець не вчинив дії по вирішенню питання чи можливо виділити арештовану кімнату в окреме приміщення, адже приміщення в 17,4 кв. метра це тільки частина нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яке знаходиться у власності боржника, і як слідує з технічної документації ці приміщення об'єднані спільним входом і рішення про виділення кімнати в окреме приміщення державним виконавцем не отримувалось. Вважає, що стягувач і державний виконавець фактично діють на шкоду інтересам дитини, якій за рішенням суду визначено місце проживання з батьком, а діями виконавця створюються умови для отримання коштів, власником яких є дитина, яка знаходиться на повному утриманні батька, особою, яка не має права на їх отримання.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача - ОСОБА_3 просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а судове рішення першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що заявником по суті заявлених вимог не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, як це передбачено ст. 447 ЦПК України, оскільки викладені у скарзі доводи стосується визнання необгрунтованим та неналежним висновок про вартість майна, який не створює жодних правових наслідків, а тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заявлених вимог скарги ОСОБА_1 .
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та суб'єкт оскарження державний виконавець Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) Костецький М.М. - заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Костецького Миколи Миколайовича перебувають виконавчі провадження № 49180169, № 56469413, № 56469748, № 56469975, № 56470209, № 56470474, № 56470816, № 58305852, № 58392628.
Виконавче провадження № 49180169 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області 21 травня 2015 року у справі № 381/421/15 ( провадження 2/381/311/15) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів, за період з 03 квітня 2014 року по 10 березня 2015 року у розмірі 41 368 грн. 10 коп., відкрито 04 листопада 2015 року (а.с. 106, 107 том 1).
Виконавче провадження № 56469748 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/552/16 (справа 381/1201/16-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за період з 23 листопада 2015 року по 25 лютого 2016 року у розмірі 720,12 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 116, 117 том 1).
Виконавче провадження № 56470816 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/249/17 (справа 381/1201/16-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 3 137,27 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 110, 111 том 1).
Виконавче провадження № 56470209 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/249/17 (справа 381/1201/16-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 551,20 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 108, 109 том 1).
Виконавче провадження № 56469975 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/1705/15 (справа 381/4153/15) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 487,20 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 114, 115 том 1).
Виконавче провадження № 56469413 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/249/17 (справа 381/88/17) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 640,10 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 118, 119 том 1).
Виконавче провадження № 56470474 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/1705/15 (справа 381/4153/15-ц) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 1 707,60 грн. відкрито 24 травня 2018 року (а.с. 120, 121 том 1).
Виконавче провадження № 58305852 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/635/18 (справа 381/1098/18) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 704,80 грн. відкрито 06 лютого 2019 року (а.с. 112, 113 том 1).
Виконавче провадження № 58392628 з примусового виконання виконавчого листа 2/381/635/18 (справа 381/1098/18) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 7 029,95 грн. відкрито 18 лютого 2019 року (а.с. 123, 124 том 1).
Постановою державного виконавця від 09 серпня 2018 року об'єднані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 56965120 (а.с. 104, 105 том 1).
В ході проведення примусових виконавчих дій державним виконавцем для перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 скеровані відповідні запити у листопаді 2015 року, у травні 2018 року.
Із відповідей Пенсійного фонду України № 1013504758, №1013511272 від 04 листопада 2015 року, № 1038621480, № 1038697512 від 07 червня 2018 року вбачається, що інформація про боржника, який працює за трудовим та цивільно - правовими договорами, а також щодо отримання пенсії відсутня (а.с. 125, 126, 141, 142 том 1).
Згідно даних Державної податкової служби України №1013524736 від 05 листопада 2015 року, № 1038309405 від 29 травня 2018 року відомості про джерела отриманих доходів боржника відсутні (а.с. 126, 139 том 1).
Відповідь Державної податкової служби України №1013524736 від 05 листопада 2015 року містить інформацію про номер рахунку, відкритий на ім'я боржника, в ПАТ «Банк Київська Русь» (а.с. 127 том 1).
Станом на 29 травня 2018 року відомості про номери рахунку, відкритих у банках та інших фінансових установах України стосовно боржника ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України не надходили, про що свідчить відповідь № 1038378074 (а.с. 138 том 1).
Постановою державного виконавця від 23 листопада 2015 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с. 128 том 1).
Накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку в ПАТ «Банк Київська Русь», та належать боржнику ОСОБА_1 , про що свідчить постанова державного виконавця від 24 листопада 2015 року (а.с. 129 том 1).
10 липня 2018 року державним виконавцем до Фастівського бюро технічної інвентаризації направлено запит № 152837/15316-8 про надання інформації щодо зареєстрованого за боржником ОСОБА_1 нерухомого майна, на який отримана відповідь № 97 від 10 липня 2018 року, з якої вбачається, що станом на 01 січня 2013 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26 серпня 2011 року за № 4215 зареєстроване на праві приватної власності нежитлове приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 та на підставі свідоцтва про право власності, виданого Фастівською міською радою 15 лютого 2006 року, згідно рішення виконкому Фастівської міської ради № 39/13 від 07 лютого 2006 року зареєстрований житловий будинок по АДРЕСА_2 , та додано копію договору дарування за № 4215 (а.с. 149-151 том 1).
10 липня 2018 року державним виконавцем Костецьким М.М. за участю стягувача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 у присутності двох понятих проведено опис нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: вбудоване нежитлового приміщення, загальною площею 17,4 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з накладенням арешту на таке майно, про що державним виконавцем винесено постанову (а.с.152-155 том 1).
20 серпня 2019 року державним виконавцем Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2/381/311/15 від 21 травня 2015 року (а.с. 160 том 1).
За результатом проведення незалежної оцінки 28 серпня 2019 року складено звіт про оцінку майна, а саме частки вбудованого нежитлового приміщення площею 17,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартість якого визначена у сумі 146 000,00 грн. без урахування ПДВ (а.с. 13 том 1).
Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Костецького М.М., зобов'язання вчинити дії по зведеному виконавчому провадженню 56965120, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що дії головного державного виконавця Костецького М.М. в ході проведення виконавчих дій є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19, частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції повинен перевірити чи було прийнято або вчинено оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження та чи були порушені права чи свободи заявника.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VІІІ).
Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 18 Закону N 1404-VІІІ. За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом N 1404-VІІІ; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки - частина 2 статті 18 Закону N 1404-VІІІ.
За змістом статті 48, 53 Закону N 1404-VІІІ заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у розділі 7 Закону N 1404-VІІІ.
Згідно з частиною першою Закону N 1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Аналіз вказаних норм Закону N 1404-VІІІ дає підстави дійти висновку про те, що при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 48 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 50 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса (стаття 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку").
Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п'ята статті 48 Закону про виконавче провадження). У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Проте відмову державного виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необґрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувача й не ускладнено виконання рішення.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у Фастівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 56965120, за яким стягувачем є ОСОБА_2 , боржником ОСОБА_1 .
Загальна сума боргу в рамках зведеного виконавчого провадження на момент виникнення спірних правовідносин становить розмір 56 346,34 грн. (а.с. 105 том 1).
Борг у добровільному порядку боржником не погашено.
Державним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження складено постанову від 10 липня 2018 року про опис та арешт нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 17,4 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з накладенням арешту на таке майно (а.с.152-155 том 1).
Під час вчинення дій з опису та арешту вищезазначеного майна боржник не був присутнім, про що свідчать відомості у постанові від 10 липня 2018 року та не заперечується учасниками справи.
У судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції державний виконавець Костецький М.М. підтвердив, що при вчиненні дії з арешту та опису майна в приміщенні кімнати, площею 17,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось рухоме майно, проте опис на усе виявлене майно не проводився. Не заперечував тієї обставини, що боржником у 2019 році подана до виконавчої служби заява щодо опису майна - товароматеріальних цінностей, які він запропонував для реалізації в першу чергу.
У частині п'ятій статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Ця норма вказує на наявність права боржника, яке він може реалізувати на будь-якій стадії звернення стягнення на майно, зокрема, і після арешту майна боржник не позбавлений можливості запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу.
Як вбачається із витребуваних матеріалів виконавчого провадження заява боржника ОСОБА_1 про звернення стягнення на рухоме майно (товароматеріальних цінностей) згідно з описом на загальну суму 76 667,00 грн., що знаходяться приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована у Фастівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - 09 вересня 2019 року. До виконання заява боржника ОСОБА_1 прийнята державним виконавцем Костецький М.М. - 10 вересня 2019 року (а.с. 169 том 1).
Доказів прийняття державним виконавцем заходів щодо огляду, опису, опечатування рухомого майна (товароматеріальних цінностей) на яке може бути звернуто стягнення відповідно до законодавства матеріали виконавчого провадження не містять.
Вчинення державний виконавцем дій з розгляду заяви боржника від 09 вересня 2019 року у спосіб та в порядку, які встановлені Законом N 1404-VІІІ, не підтверджено і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення від 10 жовтня 2019 року за результатом розгляду заявлених вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 18 Закону N 1404-VІІІ державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Встановлені колегією суддів фактичні обставини справи на підставі поданих та досліджених доказів свідчать про те, що державний виконавець, прийнявши до виконання заяву боржника ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року щодо майна (товароматеріальних цінностей) для реалізації в першу чергу, не вжив заходів для задоволення вимоги боржника, а відтак і виконання судових рішень в рамках зведеного виконавчого провадження за рахунок іншого майна боржника (рухомого майна), що вказує на допущену державним виконавцем бездіяльність та порушення прав заявника ОСОБА_1 , з огляду на те, що звернення стягнення на нерухоме майно може бути застосоване в останню чергу, що визначено частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому, запропоноване боржником майно для реалізації на загальну суму 76 667,00 грн. не порушує інтересів стягувача й не ускладнює виконання рішень в рамках зведеного виконавчого провадження на загальну суму 56 346,34 грн.
Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 в частині вимог щодо неприйняття державним виконавцем заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність у справі будь-яких належних та допустимих доказів того, що державний виконавець вчиняв передбачені законом заходи щодо виконання вимоги боржника, якою він запропонував ті види майна, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу, і такі заходи виявились безрезультатними, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення в цій частині вирішених вимог не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в частині оскарження дій державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костецького М.М. щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною п'ятою, шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до положень частини 3, 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - частина 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства державний /приватний виконавець до призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування як належності майна боржнику на праві власності, так і документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (частина 4 статті 50 Закону N 1404-VІІІ).
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на запит державного виконавця № 152837/15316-8 від 10 липня 2018 року з Фастівського бюро технічної інвентаризації надійшла відповідь № 97 від 10 липня 2018 року, в якій містились дані про те, що станом на 01 січня 2013 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26 серпня 2011 року за № 4215 зареєстроване на праві приватної власності нежитлове приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 . До відповіді долучена копії договору дарування (а.с. 148 том 1).
Відповідно до умов нотаріально посвідченого договору дарування від 26 серпня 2011 року ОСОБА_1 прийняв в дар вбудоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 55,4 кв.м., що складається із приміщень: 7-17,4 кв.м., 8-25,0 кв.м., 9-1,7 кв.м., 10-0,9 кв.м. і 10,4 кв.м. приміщень загального користування. На підставі договору дарування право власності на вищезазначений об'єкт зареєстровано за ОСОБА_1 у КП Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 149-151 том 1, а.с. 48 том 2).
Як вбачається із постанови державного виконавця про опис та арешт майна від 10 липня 2018 року, що під час примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_1 боргу в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 державним виконавцем описано частину внутрішнього об'єму вбудованого нежитлового приміщення у виді приміщення, загальною площею 17,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року для визначення вартості вказаного майна для подальшої його реалізації (а.с.152-155, 160 том 1).
Аналізуючи зміст норм права: ст. ст. 177, 179, 181, 182, 186, 188, 190, 191 ЦК України, які визначають поняття речі як об'єкта цивільних прав, нерухомої речі, належність речі до подільної й неподільної залежно від можливості поділу або виділу частки з об'єкта нерухомого слід дійти висновку про те, що об'єктом опису для подальшої реалізації могло бути нерухоме майно, яке є об'єктом цивільних прав - будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка, підприємство як цілісний майновий комплекс або його частина, виділена у встановленому законом порядку в окремий самостійний об'єкт власності, а не його частина, яка не набула статусу об'єкта нерухомості в передбаченому законом порядку.
Технічної документації та правовстановлюючих документів на підтвердження факту про те, що окрема кімната, площею 17,4 кв.м., у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 є самостійним об'єктом власності, на який може бути звернуто стягнення учасниками справи не надано та матеріали виконавчого провадження не містять.
За таких обставин дії державного виконавця щодо визначення вартості описаного майна - частини внутрішнього об'єму нежитлового приміщення (окремої кімнати) без вирішення питання щодо технічної можливості виділу частини приміщення, площею 17,4 кв.м., із цілого об'єкта нерухомого майна й набуття статусу об'єкта цивільних прав не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону.
Таким чином, державний виконавець Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) Костецький М.М. прийняв передчасні міри щодо залучення суб'єкта оціночної діяльності відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року для визначення вартості окремої кімнати нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є самостійним об'єктом цивільних прав без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна.
Отже, обставини на які заявник посилається в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині вирішення вимог про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) Костецького М.М. в частині неприйняття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120, а також в частині визнання дії державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( після зміни найменування Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) Костецького М.М. протиправними в частині призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року знайшли своє підтвердження.
При цьому, колегією суддів враховується, що копію постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості майна від 20 серпня 2019 року боржнику ОСОБА_1 вручено 17 вересня 2019 року в приміщенні державної виконавчої служби , про що свідчать матеріали виконавчого провадження (а.с. 58 том 2).
Інших об'єктивних даних щодо отримання боржником ОСОБА_1 копій постанови державного виконавця від 20 серпня 2019 року або обізнаність про дії виконавця щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості майна, які оскаржуються, матеріали справи не містять.
Таким чином, датою початку обрахування строку, коли особа дізналась про порушене право є 17 вересня 2019 року, скарга до суду подана ОСОБА_1 20 вересня 2019 року (а.с. 15, 78 том 1), тобто протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася про порушення її права (частина 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
В частині оскарження бездіяльності державного виконавця щодо неприйняття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120, колегією суддів береться до уваги та обставина, що боржником до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області заява із запропонованою вимогою про звернення стягнення на рухоме майно (товароматеріальних цінностей) подана 09 вересня 2019 року, прийнята до виконання державним виконавцем 10 вересня 2019 року та на момент пред'явлення скарги до суду щодо оскарження бездіяльності державного виконавця в цій частині вимог ( 20 вересня 2019 року) проведення певних виконавчих дій державним виконавцем не вжито, відповіді боржнику не надано, про що свідчать матеріали виконавчого провадження, у тому числі, повторно подана боржником ОСОБА_1 до державного виконавця заява від 20 вересня 2019 року з клопотанням про повідомлення дати і часу проведення виконавчих дій по опису рухомого майна (товароматеріальних цінностей), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 169, 217 том 1).
Перевіряючи вимоги скарги ОСОБА_1 щодо визнання звіту від 28 серпня 2019 року про оцінку нерухомого майна, вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 недійсним, колегія суддів виходить з такого.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - Закон № 2658-ІІІ).
Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону № 2658-III процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності-суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства або у порядку іншого судочинства.
Чинним законодавством України чітко передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна), які вирішуються в судовому порядку.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).
Відсутні правові підстави і для зобов'язання начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області скасувати постанову від 20 серпня 2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності по виконавчому провадженню 56965120, оскільки відповідно до частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом, а відтак суд не має право зобов'язувати зазначену особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Таким чином, вимоги скарги ОСОБА_1 в частині визнання звіту від 28 серпня 2019 року про оцінку нерухомого майна, вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 недійсним, а також в частині зобов'язання начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області скасувати постанову від 20 серпня 2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності по виконавчому провадженню 56965120 задоволенню не підлягають.
Неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм матеріального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (найменування змінено на Фастівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зобов'язання вчинити дії по зведеному виконавчому провадженню № 56965120 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костецького М.М. в частині неприйняття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120.
Визнати дії державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Костецького М.М. протиправними в частині призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року.
В іншій частині вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2020 року.
Головуючий
Судді: