Справа № 320/3869/20
16 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Бужак Н.П., Парінова А.Б., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши вказане клопотання відповідача, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено квитанцію про сплату судового збору. Натомість, разом з апеляційною скаргою ним заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд поважними не визнав та зазначає, що Законом України "Про судовий збір", в чинній редакції, не передбачається звільнення, відстрочення органам пенсійного фонду України сплату судового збору.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить достатніх обґрунтувань щодо неможливості сплати апелянтом судового збору та не підтверджено жодними доказами майнового стану апелянта.
Колегія суддів також враховує висновки викладені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2018 року по справі №804/958/17: "…обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії".
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Вказана позиція також узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Керуючись ст. 133, 325, 328 КАС України, ст. 8 Закону України ""Про судовий збір", колегія суддів -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Бужак Н.П.
Парінов А.Б.