16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 806/346/18
адміністративне провадження № К/9901/419/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя - Токарева М.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді: Мацький Є.М., Смілянець Е.С.)
у справі №806/346/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо надання недостовірної та неточної інформації у довідці від 11 грудня 2017 року;
- зобов'язати надати довідку, у якій зазначити достовірну та точну інформацію щодо розміру грошового забезпечення на момент звільнення (22 червня 2017 року) відповідно до норм чинного законодавства.
2. У обґрунтування позовних вимог зазначав, що інформація, вказана у листі від 11 грудня 2017 року №20/222, не відповідає дійсності та чинному законодавству, яке встановлює мінімальну заробітну плату у 2017 році в розмірі 3 200 грн.
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. Останнім рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 липня 2017 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області з заявою про надання довідки про перебування на службі в органах внутрішніх справ із зазначенням його спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру грошового забезпечення.
7. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року зобов'язано ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області надати ОСОБА_1 довідку із зазначенням терміну його перебування на службі в органах внутрішніх справ, займаної посади та розміру грошового забезпечення, згідно його заяви від 11 липня 2017 року.
8. 11 грудня 2017 року відповідачем видано довідку №20/222 про те що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 1 вересня 2003 року по 22 червня 2017 року. На момент звільнення з органів внутрішніх справ (22 червня 2017 року) обіймав посаду старшого слідчого відділу розслідувань дорожньо-транспортних пригод Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області. Грошове забезпечення на момент звільнення складалося із посадового окладу (старшого слідчого) - 850 грн, окладу за спеціальним званням (капітан міліції) - 120 грн, надбавки за вислугу років (25% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 242,50 грн. Загальна сума місячного грошового забезпечення становила 1 212,50 грн.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у довідці №20/222 всі складові грошового забезпечення позивача вказано на підставі норм спеціального законодавства, а тому відображена у ній інформація відповідає дійсності та чинному законодавству; у відповідача відсутні правові підстави для зазначення іншого розміру грошового забезпечення, ніж вказано у постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що всі суми, зазначені у довідці №20/222, взяті саме з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1131. У зв'язку з цим інформація щодо розміру грошового забезпечення станом на 22 червня 2017 року є недостовірною та нечинною.
11. Виходячи зі статті 43 Конституції України розмір грошового забезпечення (заробітної плати) не може бути меншим ніж заробітна плата, визначена законом. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 3 200 грн.
12. Зазначає що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що нормами спеціального законодавства, а саме Законом України «Про Національну поліцію», постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988, від 7 листопада 2007 року №1294 не врегульовано порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поновлених на посадах в територіальних органах МВС після початку процедури ліквідації таких органів, а також у разі втрати чинності нормативним актом, яким був установлений порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу. А тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми трудового законодавства.
13. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
16. Відповідно до статті 15 даного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
17. Частиною першою статті 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
18. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів (стаття 5 Закону України «Про інформацію»).
19. Керуючись правом отримати інформацію про, зокрема, розмір грошового забезпечення під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, позивач 11 липня 2017 року звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з відповідною заявою.
20. На виконання даної заяви та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року відповідач видав довідку № 20/222 від 11 грудня 2017 року.
21. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
22. Судом апеляційної інстанції було досліджено наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 21 березня 2017 року №5о/с про поновлення позивача на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, а також наказ від 22 червня 2017 року №13 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ через скорочення штатів.
23. 22 червня 2017 року позивачу було видано грошовий атестат №1732/29, відповідно до якого посадовий оклад становив 850 грн, оклад за спеціальним званням - 120 грн, 25% надбавка за вислугу років - 242,50 грн.
24. Також відповідач повідомив що при поновленні позивача на службі в органах внутрішніх справ посадовий оклад йому не встановлювався.
25. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій що в пункті 2 листа №20/222 від 11 грудня 2017 року відображено інформацію про складові грошового забезпечення позивача згідно з наявними у відповідача документами, є правильним. Надана позивачу запитувана інформація є достовірною у розумінні вимог законодавства про інформацію та доступ до інформації.
26. Обґрунтування касаційної скарги свідчить про незгоду позивача з розміром грошового забезпечення.
27. Проте судовими рішеннями у справі №806/2497/17, які набрали законної сили, було перевірено правильність розміру місячного грошового утримання позивача. Так, встановлено, що складові грошового забезпечення позивача за спірний період складаються з: посадового окладу (старший слідчий) - 850,00 грн. (пункт 5 додатку №14 до Постанови №1294 «Схема посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для міських, районних, лінійних відділів, відділів (відділень) міліції»; окладу за спеціальним званням (капітан міліції) - 120,00 грн. (пункт 8 додатку №24 до Постанови №1294 «Оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями»; надбавки за вислугу років (25% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 242.50 грн. (пункт 4 додатку №29 до Постанови №1294 «Розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового начальницького складу». Отже, загальна сума місячного грошового забезпечення позивача складала 1 212,50 грн.
28. Незгода позивача із зазначеною у довідці інформацією не свідчить про її недостовірність чи неточність.
29. Доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи.
30. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
31. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
32. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №806/346/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак О.В. Калашнікова В.М. Соколов