16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 825/2381/16
адміністративне провадження № К/9901/21228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (головуючий суддя - Скалозуб Ю.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Шелест С.Б.) у справі № 825/2381/16.
І. Суть спору
В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, скаржник, Департамент), в якому просила :
здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036,62 грн.;
зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати (на час подання позову) у розмірі 21796,79 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, позов задоволено повністю.
Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036 грн. 62 коп. (двадцять сім тисяч тридцять шість гривень 62 копійки).
Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати (на час подання позову) у розмірі 21796 грн 79 коп. (двадцять одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень 79 копійок).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв'язку з незарахуванням позивачці стажу державної служби періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, їй протиправно не нараховувалась у визначених законодавством розмірі заробітна плата та не надавалась додаткова оплачувана відпустка. Тому суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та вважали за необхідне зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036,62 грн. Крім того, суди визнали безпідставними посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не має права на отримання компенсації втрати частини доходів оскільки, у зв'язку з незарахуванням стажу державної служби ОСОБА_1 не сплачувалась повністю заробітна плата за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року. Суди, посилаючись на практику Верховного Суду України, викладену в постановах від 30 березня 2016 року у справі №6-58цс16 та від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14 на вказали, що статтею 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. При цьому, як Порядок № 159, так і Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" не містять будь-якого обмеження для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - добровільного чи судового. Враховуючи встановлене, суди дійшли висновку, що компенсація за невиплачену відповідачем зарплату, здійснена відповідно до розрахунку (а.с.21-25) та складає 21796,79 грн. (для розрахунку використані індекси споживчих цін на товари роботи та послуги розраховані Держкомстатом України, а.с.81)
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
12 квітня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, в якій Департамент, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Департамент зазначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Відповідальність роботодавця позивача за порушення строків виплати заробітної плати, що є предметом цього судового спору, виникає, на думку скаржника, саме з 01.05.2016 - з дати її фактичного нарахування за рішенням суду у справі № 825/1313/16. Тому положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 передбачають, що проведення компенсації можуть застосовуватися у разі затримки виплати цих нарахованих доходів на один і більше календарний місяць. В свою чергу, Департаментом, за твердженням останнього, не допущена затримка на один і більше календарний місяць нарахованої, у тому числі за рішенням суду, заробітної плати ОСОБА_1 . Натомість, при ухваленні оскаржуваних рішень судами наведені положення нормативних актів не враховані. Департамент зобов'язано здійснити виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати не з моменту нарахування заробітної плати - 01.05.2016, а з моменту прийняття позивачки на роботу - 22.07.2007, що, на думку відповідача, прямо суперечить вимогам вищенаведеного Закону та Порядку № 159 в частині проведення компенсації, оскільки вказані нормативні акти не передбачають можливості компенсації втрати частини грошових доходів, які не нараховані.
16 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення ОСОБА_1 на дану касаційну скаргу, в яких позивачка вважає доводи, викладеній в ній необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 працює у Департаменті економічного розвитку обласної державної адміністрації на посаді провідного спеціаліста відділу ресурсного забезпечення розвитку територій з питань державних закупівель та державного сектора економіки управління стратегії соціально-економічного розвитку з 22.02.2007 по теперішній час (а.с. 8-12).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 825/1313/16, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації щодо відмови в зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, нарахуванні визначених законодавством виплат (заробітної плати), наданні додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 . Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів. Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та виплатити недоплачену заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних, інших виплат, що підлягають виплаті) ОСОБА_1 з 01.05.2016.
Позивачу, у зв'язку з незарахуванням стажу державної служби періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, протиправно не нараховувалась у визначених законодавством розмірі заробітна плата та не надавалась додаткова оплачувана відпустка.
Судам встановлено, що згідно щомісячних розрахункових листків виданих позивачу, за період роботи з 22 лютого 2007 року по 30 квітня 2016 року включно, ОСОБА_1 недонараховано заробітну плату (всі виплати, які передбачено законодавством, у тому числі заробітна плата за час додаткової оплачуваної відпустки) в сумі 27048,88 грн. (з них: недонарахована надбавка за вислугу років у сумі 12960,19 грн; надбавка за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи (інтенсивність) 2998,25грн; зарплата за час основної щорічної відпустки 2242,93 грн; не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки 7524,49 грн.).
Нарахування за кожний рік складали: за період роботи з 22.02.2007 по 31.12.2007 у зв'язку з неврахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) за лютий - серпень 2007 року щомісячна надбавка за вислугу понад 5 років була встановлена у розмірі 15 %, а з 13 серпня - грудень 2007 року за вислугу понад 10 років - 20% позивачу не нараховувалась.
Судами встановлено, що за лютий - грудень 2007 року ОСОБА_1 не нараховано надбавку за вислугу років у сумі 925,64 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2007 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за березень - 10%, квітень - 25%, за травень-жовтень по 15%, листопад, грудень по - 30% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с. 61-80).
Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було не донараховано у сумі 162,62 грн.
Ненарахована надбавка за вислугу років та недонарахована надбавка за досягнення в праці, не увійшли до середнього заробітку з якого відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. За час основної щорічної відпустки ОСОБА_1 недонараховано 227,21 грн.
У зв'язку з незарахуванням стажу державної служби за період роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 міс. 13 днів) ОСОБА_1 не надавалась додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 5 календарних днів, на які позивач мала право у 2007 році, а також не виплачувалась компенсація.
Таким чином, судами встановлено, що ненарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складала 155,22 грн.
Управлінням за 2007 рік ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у сумі 8506,95 грн. (без зарахування стажу державної служби). Нарахування проведені головним управлінням економіки, що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с. 61-80).
З урахуванням стажу державної служби, необхідно було нарахувати позивачу заробітну плату у сумі 9979,21 грн. Недонараховано за 2007 рік заробітну плату у сумі 1472,26 грн.
За період з 1 січня 2008 року - 31 грудня 2008 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20%, позивачу не нараховувалась. За період лютий - грудень 2008 року позивачу не нарахована надбавка за вислугу років у сумі 1558,09 грн.
Відповідно до постанови № 268 у 2008 році ОСОБА_1 було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за січень - 25%, лютий - 10%, березень - 20%, квітень - 50%, за травень - 25%, червень - 15%, липень - 15%, серпень - 20%, вересень - 30%, жовтень - 40%, листопад - 30%, грудень - 40% (а.с. 61-80). Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було недонараховано у сумі 363,81 грн.
Ненарахована надбавка за вислугу років та недонарахована надбавка за досягнення в праці не увійшли до середнього заробітку, з якого нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. За час основної щорічної відпустки позивачу недонараховано 616,70 грн.
У зв'язку з незарахуванням стажу державної служби, позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів, на яку вона мала право у 2008 році, а також компенсація не виплачувалась. У зв'язку з цим позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 363,82 грн.
З урахуванням стажу державної служби, позивачу належить нарахувати заробітну плату у сумі 18889,17 грн. ОСОБА_1 недонараховано за 2008 рік заробітну плату у сумі 2913,31 грн. Управлінням за 2008 рік позивачу нарахована заробітна плата (без зарахування стажу держслужби періоду роботи в управлінні кінофікації) у сумі 15975,96 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
За період роботи за січень - грудень 2009 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20% позивачу не нараховувалась.
За січень- грудень 2009 року ОСОБА_1 ненарахована надбавка за вислугу років та складає 1993,46 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2009 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за лютий - 15%, квітень - 25%, за серпень - 10%, вересень - 15%, жовтень - 20%, листопад - 20%, грудень - 20% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80). Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було недонараховано у сумі 177,36 грн.
Ненарахована надбавка за вислугу років та недонарахована надбавка за досягнення в праці не увійшли до середнього заробітку, з якого нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. Таким чином, позивачу не донараховано за час основної щорічної відпустки 203,37 грн.
У зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 9 календарних днів, на які позивач мала право у 2009 році, а також не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 440,37 грн.
Таким чином, з урахуванням стажу державної служби належить нарахувати 18539,51 грн. За 2009 рік позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 2864,93 грн. Управлінням за 2009 рік позивачу нарахована заробітна плата 15674,58 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
За період роботи за січень - грудень 2010 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) відповідно з Постановою № 268 щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років, яка становить - 20% не нараховувалась.
Управлінням з 23 лютого 2010 року нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки -10% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця. За період лютий - грудень 2010 року управлінням нарахована надбавка за вислугу років 941,69 грн.
За 2010 рік за вислугу років необхідно нарахувати 20% до посадового окладу з рангом державного службовця, що складає 2213,54 грн. Таким чином, не донараховано надбавку за вислугу років у сумі 1271,85 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2010 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за лютий - 15%, квітень - 20%, за березень - 10%, вересень -15%, листопад - 15%, грудень по - 20%) (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80).
Нарахування надбавки за досягнення в праці у встановлених керівником відсотках нараховується до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% і складає 1128,58 грн.
Управлінням нарахована надбавка за досягнення в праці складає 1025,26 грн.
Недонарахована надбавка за досягнення в праці складає 103,22 грн.
У зв'язку з недонарахуванням вищевказаних виплат, за час основної та щорічної відпустки позивачу недонараховано 137,56 грн.
Як державний службовець, який має стаж державної служби понад 13 років у 2010 році позивач мала право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 11 календарних днів. Додаткова відпустка позивачу не надавалась і компенсація не виплачувалась.
Ненарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складає 580,23 грн.
Управлінням за 2010 рік позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 19463,49 грн. Нарахування проведені головним управлінням економіки, що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
Таким чином, за 2010 рік позивачу належало нарахувати заробітну плату у сумі 21582,35 грн. Позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 2128,86 гривень.
За період роботи за січень- грудень 2011 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20%, позивачу не нараховувалась.
Управлінням у 2011 році позивачу нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки -10%. За період січень - грудень 2011 року управлінням нарахована за вислугу років 1177,89 грн.
За вислугу років необхідно нарахувати 20% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 2355,77 грн. Недонарахована надбавка за вислугу років складала 1177,88 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2011 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за квітень - вересень по 20%, за жовтень - 30%, листопад -25%, грудень - 10% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80). Управлінням у 2011 році надбавка за досягнення в праці нараховувалась на посадовий оклад, ранг, надбавка за вислугу років 10% і нараховувалась у сумі 2000,41 грн.
Поряд з цим, надбавка за досягнення в праці нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% і підлягає нарахуванню у розмірі 2117,16 грн. Недонарахована надбавка за досягнення в праці складає 116,75 грн.
Управлінням за час основної щорічної відпустки нарахована 1736,10 грн. З урахування нарахованих надбавок до середнього заробітку відповідно до постанови №100, за час основної відпустки необхідно нарахувати 1876,39 грн. Недонарахована зарплата за час основної щорічної відпустки, складала 140,20 грн.
У зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 13 календарних днів, на які позивач мала право у 2011 році і не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 813,10 грн.
Управлінням за 2011 рік нарахована заробітна плата без зарахування стажу державної служби в управлінні кінофікації та складала 23383,07 грн. Нарахування проведені головним управлінням економіки підтверджені копіями розрахункових листків (а.с.61-80), але із урахуванням стажу державної служби в управлінні кінофікації, позивачу належить нарахувати заробітну плату у сумі 25559,54 грн.
Таким чином, за 2011 рік недонарахована заробітна плата складала 2276,57 грн.
За період роботи за січень - грудень 2012 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу, яка становить за вислугу понад 10 років - 20%, а з 13 серпня 2012 року за вислугу понад 15 років -25% позивачу не нараховувалась.
Управлінням нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки - 10% , а з серпня місяця 2012 року понад 5 років - 15%. За період січень - грудень 2012 року управлінням нарахована за вислугу років 1809,11 грн.
Таким чином, надбавка за вислугу понад 10 років - 20% та понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця складає 2815,53 грн. Не донарахована надбавка за вислугу років позивачу становить 1006,42 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2012 році ОСОБА_1 було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за травень, червень по 10%, за серпень, вересень по 20%, за жовтень - 15%, листопад - 10%, грудень - 15% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, (а.с.61-80).
Управлінням надбавка за досягнення в праці нараховувалась до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 10%, а з 2 половини серпня - 15% і нарахована у сумі 1206,22 грн.
Отже надбавку за досягнення в праці необхідно нараховувати до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% та 25% з серпня 2012 року і необхідно нарахувати 1623,75 грн. Недонарахована надбавка складає 417,53 грн.
Недонараховано надбавки за вислугу років та досягнення в праці, не донараховано за час основної щорічної відпустки суму 299,53 грн.
У зв'язку з незарахуванням позивачу до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації ОСОБА_1 , стаж державної служби якої становив понад 14 років, не надавалася додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 15 календарних днів, на які ОСОБА_1 мала право у 2012 році і не виплачувалась компенсація.
Таким чином, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складає 1177,87 грн. Належить нарахувати заробітну плату у сумі 28512,78 грн. За 2012 рік не донараховано заробітну плату у сумі 2917,26 грн.
Управлінням за 2012 рік нарахована позивачу заробітна плата складала 25595,52 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с. 61-80).
За період роботи за січень-грудень 2013 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25%, позивачу не нараховувалась.
Управлінням за січень - грудень 2013 року щомісячна надбавка за вислугу років, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, нараховувалась у розмірі 15%. За період січень - грудень 2013 року управлінням нарахована надбавка за вислугу років 2004,92 грн.
Поряд з цим, необхідно нарахувати за вислугу понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатлю за ранг державного службовця, що складає 3341,53 грн. Тобто позивачу не донараховано надбавку за вислугу років у сумі 1336,61 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2013 році протягом року щомісячно позивачу встановлювалась керівником надбавка за досягнення в праці - 50% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с. 61-80).
Управлінням надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 15% і нарахована у сумі 7195,72 грн.
Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років - 25% складала 7821,38 грн. Надбавка за досягнення в праці недонарахована у сумі 625,66 грн.
Управлінням за час основної відпустки нараховано 2196,30 грн. Позивачу необхідно нарахувати 2423,11 грн. За час основної щорічної відпустки не донараховано 226,81 грн.
У зв'язку з незарахуванням позивачу до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації ОСОБА_1 , стаж державної служби якої становив понад 15 років, не надавалась додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів, на які позивач мала право у 2013 році, і не виплачувалась компенсація.
Таким чином, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 1211,56 грн.
За 2013 рік позивачу належало нарахувати заробітну плату у сумі 32448,86 грн. Департаментом за 2013 рік нарахована ОСОБА_1 заробітна плата складала 30259,79 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків у матеріалах справи.
З таких підстав, за 2013 рік не донарахована позивачу зарплата складає 3400,63 грн.
За період роботи за січень-грудень 2014 року, у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом за січень- грудень 2014 року нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно з Постановою № 268 і нарахована у сумі 2198,40 грн.
Нарахована надбавка за вислугу понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця і становить 3664,00 грн. Поряд з цим, у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу не донараховано надбавку за вислугу років сумі 1465,60 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2014 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за січень-листопад по 50% щомісяця, грудень -25%, що підтверджується розрахунковими листками. Департаментом надбавка за досягнення в праці нарахована до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу понад 5 років -15%, за 2014 рік і була виплачена 8056,90 грн.
Нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років понад 15 років -25% складала 8757,50 грн. Поряд з цим, у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу недонараховано надбавку за досягнення в праці у сумі 700,60 грн.
Департаментом за час основної щорічної відпустки 15 календарних днів нарахована зарплата у сумі 1234,95 грн.
Нарахована зарплата за час відпустки 15 днів повинна складати 1352,41 грн., а тому Департаментом недонараховано 117,46 грн.
У зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу у 2014 році не надавалась додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 15 календарних днів, як такій, стаж державної служби якої становив понад 15 років , і не виплачувалась компенсація.
Позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки 15 календарних днів у сумі 1339,14 грн. Усього за 2014 рік необхідно нарахувати заробітну плату у сумі 32928,64 грн.
Департаментом за 2014 рік нарахована позивачу заробітна плата складала 29305,84 грн. (згідно розрахункових листків копії яких додані до матеріалів справи). Поряд з цим, за 2014 рік позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 3622,80 грн.
За січень - грудень 2015 рік у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15%, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно з Постановою КМУ №268 і нарахована у сумі 2261,16 грн.
Таким чином, позивачу необхідно було нарахувати 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 3768,61 грн., а тому недонараховано позивачу надбавку за вислугу років у сумі 1507,45 грн.
Відповідно до постанови № 268 у 2015 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за січень - 50%, за лютий - 20%, за березень - 20%, за листопад - 25%, за грудень - 30%.
Департаментом за 2015 рік нарахована надбавка за досягнення в праці у встановлених відсотках до посадового окладу з виплатою за ранг з надбавкою за вислугу років 15% у сумі 2367,97 грн.
Нарахована надбавка за досягнення в праці у встановлених відсотках до посадового окладу з виплатою за ранг з надбавкою за вислугу років 25 % у сумі 2573,88 грн. Отже, надбавку за досягнення в праці недонараховано у сумі 205,91 грн.
Департаментом за час основної відпустки нараховано 2450,56 грн. За час основної щорічної відпустки позивачу нараховано 2688,55 грн. З таких підстав, за час відпустки позивачу не донараховано 117,46 грн.
Додаткова оплачувана відпустка, тривалістю 15 календарних днів, позивачці, як такій, що має стаж державної служби понад 15 років, у 2015 році не надавалась і не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 1388,45 грн.
Департаментом за 2015 рік нарахована заробітна плата складала 30388,20 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків.
Позивачу належало нарахувати 33727,99 грн. За 2015 рік недонараховано заробітну плату у сумі 3339,79 грн.
За січень-квітень 2016 року у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15%, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно до Постанови КМУ №268 у сумі 1075,80 грн.
Поряд з цим, позивачу необхідно було нарахувати 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 1793,00 грн., а тому ОСОБА_1 недонараховано надбавку за вислугу років у розмірі 717,20 грн.
Відповідно до Постанови КМУ №268 у січні-квітні 2016 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за січень- 50%, за квітень-20%, що підтверджують щомісячні розрахункові листки. Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови КМУ №268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу років.
Департаментом за січень-квітень 2016 року нарахована надбавка за досягнення в праці до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу 15% і нарахована у сумі 1443,37 грн.
Поряд з цим, позивачу необхідно було нарахувати надбавку за досягнення в праці до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу років 25% у сумі 1568,88 грн. Таким чином, надбавку недонараховано у сумі 125,51 грн.
За період січень-квітень 2016 року ОСОБА_1 недонараховано заробітну плату у сумі 842,71 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 N 2050-III (далі - Закон N 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Пунктом 4 Порядку № 159, встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд зауважує, що скаржник у доводах касаційної скарги висловлює незгоду з висновками рішень судів попередніх інстанцій виключно в частині зобов'язання здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати. Відтак, враховуючи вищенаведені приписи ч. 1 ст. 341 КАС України, касаційна скарга відповідача підлягає розгляду в межах даних доводів.
Суд в контексті спірних правовідносин вважає за доцільне зауважити, що у Законі № 2050-III та Порядку № 159 закріплено чітку формулу обчислення суми компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а саме (добуток - присуджена сума) х (величина приросту споживчих цін за період, яка визначається шляхом множення між собою місячних індексів, які множаться на 100 та з отриманої суми віднімається 100 відсотків):100).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати.
Тому, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати частини доходів оскільки, у зв'язку з незарахуванням стажу державної служби позивачці не сплачувалась повністю заробітна плата за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі №2а-1102/09/2670, постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
Касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 825/2381/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова