29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" жовтня 2020 р. Справа № 924/952/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАЖТ СЕМЕНС-УКРАЇНА", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ФОРТЕ", с. Ставниця, Летичівський р-н., Хмельницька обл.
про стягнення грошей
за участю представників сторін:
від позивача - Браніцький О.М. згідно ордера
від відповідача - Каленяк Е.А. згідно ордеру
Дядя В.А. згідно довіреності
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договору № 3/09-4 від 03.09.18 у розмірі 4 333 077, 31 грн., з яких: 115 620 грн. заборгованість по оплаті насіння, 3 280, 37 грн. 3% річних, 2 790, 62 грн. інфляційні, 25 198, 82 грн. пеня, 100 000 грн. штраф відповідно п. 11.6. договору, 4 086 187, 50 грн. штраф відповідно до п. 11.7. договору.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що згідно укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу „Насіння Еліти” на суму 115 620 грн., які відповідач зобов'язаний був оплатити. Однак, в обумовлений договором строк оплата здійснена не була. Враховуючи прострочення оплати, позивач нарахував також 3% річних, інфляційні на підставі ст. 625 ЦКУ, а також пеню, в силу ст. ст. 230, 343 ГК України, ст. 549 ЦК України та Закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Крім того, згідно укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язаний здійснити висів отриманого від позивача насіння, провести його збирання та доробку і поставити в повному обсязі отримане внаслідок цього насіння позивачу. Однак, станом на визначену сторонами дату поставки, остання здійснена не була. За таке порушення договору, п. 11.6 останнього передбачає стягнення штрафу, розмір якого, з урахуванням обставин справи дорівнює 2 404 040, 31 грн. Однак, в зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, позивач заявляє лише 100 000 грн. такого штрафу.
Також, згідно п. 11.7. договору у випадку порушення умов договору щодо поставки у повному обсязі виробником залишків „Насіння Еліти”, насіння або зерна м'якої озимої пшениці, а також у випадку порушення пунктів 7.8 - 7.12 та 7.18 договору, виробник сплачує покупцю штраф - трикратних розмір вартості останньої попередньо визначеної загальної кількості насіння, яка розраховується з урахуванням кількості згідно п. 2.2. договору та ціни, означеної п. 3.2. договору. Враховуючи настання обставин, зазначених у даному пункті договору, наявні підстави для його застосування - нарахування штрафу.
В додаткових поясненнях позивач вказує, що крім порушення строку поставки насіння, відповідач не виконав також інші умови договору, а саме: самостійно, без погодження з позивачем зібрав урожай (унеможливив участь позивача у даному процесі); не виконав пункт 7.10 договору - не надав інформації про площу ділянок розмноження, дату цвітіння, дату збирання, не надав відповідних документів; не виконав п. 7.11. договору - облік змін фізичної ваги сировини; не виконано п. 7.13 договору - не надав за п'ять днів до посіву інформації про заплановані ділянки розмноження; також не виконано вимоги: пунктів 7.18 (порядок поводження з відходами), 8.1. (порядок запакування насіння в мішки, в тому числі відбір зразків), п. 8.2. (унеможливило реалізацію позивачем контролю якості насіння), п. 8.6. (порядок здійснення державної сертифікації насіння), п. 8.8. (додатковий відбір проб), 11.4 (виробник не повідомив позивача про готовність партії насіння не менш як за п'ять днів до дати поставки), п. 11.9. (складання акту визначення врожайності).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення та вказали, що позов необґрунтований, оскільки свої умови договору відповідач виконав належним чином. Зокрема, відповідач поставив зібране насіння на обумовлений договором склад. 94 тони насіння, які отримані за результатами доробки, до цього часу знаходяться на складі позивача, однак позивач відмовляється його отримати. Відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою забрати насіння, але це не принесло бажаного результату. Враховуючи вказане та те, що отримання насіння позивачем від відповідача є обов'язком за договором, порушення договору допущено, саме зі сторони позивача.
Крім того, не зрозумілим є і вимога позивача щодо поставки саме 185 тон насіння, оскільки згідно договору 185 тон є попередньою, бажаною сторонами вагою отриманого насіння, однак не є величиною сталою. Передбачаючи дану величину як попередню, сторони погодили у договорі, що загальна кількість насіння, що повинно бути поставлено буде визначено додатковою угодою. Жодних додаткових угод сторони не підписували.
Щодо якості товару, то представники позивача постійно контролювали виконання договору, однак, будь-яких актів не складали. Зазначене свідчить про те, що жодних претензій до виконання договору у позивача не було. Також, згідно умов договору ціна товару не визначена. До моменту поставки насіння, сторони погодили можливий перегляд ціни за відповідною формулою, що буде відображено у додатковій угоді. Проте, як вказано вище, жодних додаткових угод сторони не уклали.
Потрібно зазначити, що наявний у справі відзив та додатки до нього, згідно ухвали суду від 16.09.20 судом не прийняті та не будуть враховані при вирішенні справи.
Матеріалами справи встановлено.
03.09.18 між ТОВ „Ражт Семенс-Україна” (покупець/позивач) та ТОВ „Агро-Форте” (виробник/відповідач) укладено договір № 3/09-4 згідно якого покупець (позивач) поставляє „Насіння Еліти” виробнику (відповідачу), а виробник приймає „Насіння Еліти”, здійснює його висів на ділянці розмноження загальною площею 28 га, дотримуючись нижчезазначеної цим договором технології та методик, що зокрема визначена у додатку № 1 до договору, здійснює збирання та доробку сировини, і поставляє в повному обсязі отримане внаслідок цього Насіння покупцю, а покупець приймає Насіння, що відповідає встановленим вимогам, і оплачує його вартість на умовах, визначених цим договором.
Згідно розділу 1 договору „Визначення термінів”: Насіння Еліти це насіння м'якої озимої пшениці сорту „Балетка” категорії „Базове насіння”, генерації „Еліта”, селекція компанії RAGT Semences; Насіння - сертифіковане у відповідності до встановлених в Україні вимог - насіння м'якої озимої пшениці сорту „Балетка” категорії „Базове насіння” генерації „І репродукція”, що отримане шляхом доробки сировини, упаковане та промарковане, яке відповідає передбаченим договором показникам.
Ціною договору є сума вартості Насіння та „Насіння Еліти”, що поставляються згідно з умовами цього договору (п. 3.1.).
Згідно п. 4.1. договору покупець (позивач) зобов'язується поставити виробнику (відповідачу) „Насіння Еліти”, мішки, фарбник, протруйники, які необхідні для виробництва Насіння. Ціна, кількість та одиниця виміру зазначаються у видаткових накладних. Покупець поставляє „Насіння Еліти” виробнику на умовах DAP (Інкотермс-2010) в Хмельницьку область, Летичівський район, с. Ставниця, вул. Зарічна, 35, в строк до 25.09.18 (п. 4.2.). Покупець зобов'язаний прийняти у відповідності до умов договору Насіння, при умові, що їх якість відповідає показникам, визначеним в п.п. 1.1.3. договору (п. 6.2.). За п. 11.4. покупець здійснює розрахунок за передане йому виробником насіння до 30.09.19.
Виробник (п. 5.1.) поставляє все Насіння покупцю на умовах FСА (Інкотермс 2010) склад виробника в строк до 25.08.19. Згідно п. 7.1. виробник зобов'язаний провести оплату за використане „Насіння Еліти” до 30.08.19. Виробник повинен використати „Насіння Еліти” для вирощування Насіння м'якої озимої пшениці сорту Балетка, а залишки передати покупцю згідно з умовами цього договору. За п. 11.2. виробник здійснює розрахунок за поставлене йому „Насіння Еліти”, мішки, фарбник, протруйники до 30.08.19.
Згідно п. 11.6. за порушення строків поставки за договором винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 0, 5 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого Насіння або залишків „Насіння Еліти” за кожний день прострочення.
У випадку порушення умов щодо поставки в повному обсязі виробником залишків „Насіння Еліти”, Насіння або зерна м'якої озимої пшениці (отриманого внаслідок невідповідності продукту доробки сировини встановленим договором вимогам для Насіння), а також у випадку порушення пунктів 7.8., 7.9, 7.10, 7.11, 7.12 та 7.18 договору, виробник сплачує покупцю штраф, що становить трьохкратний розмір вартості останньої попередньо визначеної загальної кількості Насіння, яка розраховується з врахуванням кількості згідно п. 2.2. цього договору, та ціни зазначеної в п. 3.2. договору (п. 11.7).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Додатками (також підписані сторонами та скріплені їх печатками) до договору є: додаток 1 - найменування агротехнічних заходів, матеріали, їх кількість та періоди здійснення; додаток 2 - зразок акту підтвердження виконання договору; додаток 3 - зразок акту визначення врожайності.
Згідно видаткової накладної від 21.09.18 № 62 (постачальник - ТОВ „Ражт Семенс-Україна”, покупець - ТОВ „Агро-Форте”, підстава - договір № 3/09-4 від 03.09.18), позивач поставив, а відповідач прийняв товар (насіння озимої пшениці сорту Балетка Еліта) на суму 115 620 грн. Накладна у графі „від постачальника” підписана позивачем та скріплена його печаткою, у графі „отримав” - відповідачем та скріплена його печаткою. Також надано товарно-транспортну накладну від 21.09.18 № Р62, де: вантажовідправником є ТОВ „Ражт Семенс-Україна”, вантажоодержувачем - ТОВ „Агро-Форте”, пункт розвантаження - Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Ставниця, вул. Зарічна, 35. Накладна засвідчена: підписом та печаткою позивача у графі „здав (відповідальна особа вантажовідправника)” та підписом і печаткою відповідача у графі „прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача). Крім того, подано довіреність на отримання ТМЦ від 20.09.18 № 200, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства відповідача та скріплена його печаткою. Довіреність видана на отримання від ТОВ „Ражт Семенс-Україна” насіння пшениці Балетка еліта в кількості 5 тон та насіння пшениці Бардотка супер еліта у кількості 3 тони. Наявний також рахунок на оплату від 21.09.18 № 67, де постачальник - позивач, покупець - відповідач, підстава - договір поставки № 3/09-4 від 03.09.18, на суму 115 620 грн., та податкова накладна № 41 на суму 115 620 грн. (постачальник - позивач, отримувач - відповідач).
Згідно акту звірки розрахунків, підписаного обома сторонами та скріпленого їх печатками заборгованість на користь ТОВ „Ражт Семенс-Україна” за договором № 3/09-4 від 03.09.18 на 25.11.19 - 115 620 грн.
Відповідно до розрахунку вартості однієї тони насіння сорту „Балетка” станом на 12.08.20 вказана вартість дорівнює 7 362, 50 грн. Вартість 185 тон - 1 362 062, 50 грн.
24.12.19 позивач направив відповідачу претензію № 1 щодо виконання договору № 3/09-04 від 03.09.18. Докази направлення: опис вкладення кореспонденції на ім'я відповідача з штампом пошти та вказівкою про направлення претензії; фіскальний чек від 24.12.19; поштова накладна від 24.12.19 № 0317009040548, з зазначенням відправника - представник позивача, одержувач - відповідач.
Також наявний лист відповідача, адресований позивачу від 11.03.20, де вказано, що відповідач пропонує 2 варіанти вирішення проблеми (в тому числі щодо договору № 3/09-4 - неприйняття позивачем 34 тон насіння м'якої пшениці „Балетка”), а саме: позивач приймає 34 тони насіння пшениці „Балетка”, 94 тони насіння „Бардотка” та покриває заборгованість по оплаті за збирання та доробку сировини насіння м'якої озимої пшениці „Балетка” за ціною обумовленою договором; позивач покриває заборгованість по оплаті за збирання та доробку сировини насіння м'якої озимої пшениці „Балетка” за ціною обумовленою договором, а відповідач сплачує вартість 34 тон насіння м'якої озимої пшениці „Балетка” та 94 тони насіння м'якої озимої пшениці „Бардотка” з правом його продажу без обмежень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, провівши аналіз чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали змішаний договір, який має ознаки як договору поставки, так і правочину щодо виконання певних дій з елементами договору підряду та надання послуг (виробник здійснює висів насіння, його збирання та доробку). При цьому, за даним договором зобов'язання щодо поставки „Насіння”/”Насіння Еліти” мають обидві сторони по відношенню одна до одної (позивач поставляє „Насіння Еліти”, а відповідач приймає його для виробництва „Насіння”, яке, в свою чергу поставляє позивачу). Уклавши даний договір, сторони визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар (насіння озимої пшениці сорту „Балетка Еліта”) на суму 115 620 грн., що підтверджується видатковою накладною № 62 від 21.09.18. Прийняття товару відповідачем підтверджується підписом та печаткою останнього в графі накладної „отримав”. При цьому, слід зазначити, що дана накладна по формі та змісту відповідає вимогам первинного документу, встановленим Законом „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та є доказом здійснення відповідної господарської операції. Крім того, дана господарська операція підтверджується також товарно-транспортною накладною від 21.09.18 № Р62 (підтверджує процес переміщення товару), де зазначено: вантажовідправник - позивач, вантажоодержувач - відповідач, товар - насіння озимої пшениці сорту „Балетка Еліта” на суму 115 620 грн. Накладна підписана та скріплена печатками сторін у графах „здав (відповідальна особа вантажовідправника)”, „прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)”.
Дані дії сторін відповідають умовам договору, зокрема: п. 4.2. - покупець (позивач) поставляє „Насіння Еліти” виробнику в строк до 25.09.18.; п. 4.5. - датою поставки „Насіння Еліт” вважається дата підписаної сторонами відповідної видаткової накладної.
Згідно п. 7.1. договору виробник (відповідач) зобов'язаний провести оплату за використане „Насіння Еліти” до 30.08.19. В силу п. 11.2. договору виробник (відповідач) здійснює розрахунок за поставлене йому „Насіння Еліти”, мішки, фарбник, протруйники до 30.08.19.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів здійснення відповідачем оплати 115 620 грн. за отримане насіння.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати „Насіння Еліти” відповідач пропустив (докази оплати відсутні), у нього виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить 115 620 грн. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що умови договору узгоджені таким чином, що кінцеві взаєморозрахунки між сторонами (за результатами виконання договору в повному обсязі обома сторонами) не впливають на необхідність здійснення поточних оплати під час дії договору. Так, згідно п. 4.2. договору, перша поставка за договором здійснюється позивачем до 25.09.18 (товар „Насіння Еліти”), що і було зроблено. Відповідач, згідно п. 7.1. договору повинен використати „Насіння Еліти” для вирощування „Насіння” м'якої озимої пшениці сорту „Балетка”. За використане „Насіння Еліти” виробник (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату до 30.08.19. (дане відповідає також п. 11.2. договору, за яким виробник здійснює розрахунок за поставлене йому „Насіння Еліти”, мішки, фарбник, протруйники до 30.08.19). Після того, як відповідач виростить „Насіння” (продукт вирощений з „Насіння Еліти”), він, за п. 5.1. договору поставляє дане „Насіння” позивачу (покупцю) в строк до 25.08.19 (доказів здійснення чого немає). Позивач, за п. 6.2. договору, зобов'язаний прийняти у відповідності до умов договору „Насіння”, при умові, що його якість відповідає показникам, визначеним договором. При цьому, згідно п. 6.3. договору позивач (покупець) сплачує виробнику вартість „Насіння” у відповідності до договору. Згідно п. 11.3. покупець (позивач) здійснює розрахунок за передане йому відповідачем „Насіння” до 30.09.19.
Отже, відсутність доказів оплати „Насіння Еліти” зі сторони відповідача на стадії необхідності виконання своїх зобов'язань (в передбачені строки) свідчить про порушення ним своїх грошових зобов'язань, а відтак і настання підстав для застосування відповідальності.
Встановлена судом наявність заборгованості відповідача за поставлене „Насіння Еліти” у сумі 115 620 грн., в силу ст. 625 ЦКУ є підставою для стягнення 3% річних та інфляційних. Зокрема, згідно цієї статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, що підтверджується розрахунком. Слід зазначити що період нарахування річних, який вказано позивачем з 31.08.19 по 12.08.20 є правильним, оскільки оплата мала бути здійснена до 30.08.19, однак включає в себе не 346 днів, а 348, що дає суму річних 3 301, 21 грн. Також період нарахування інфляційних, який зазначив позивач з серпня 2019 року по липень 2020 є невірним, оскільки не повинен включати серпень 2019 (зокрема борг виникає лише з 31.08.19). При цьому, враховуючи що серпень 2019 мав індекс 99, 7 (дефляція) сума інфляційних склала у позивача 2 790, 62 грн., в той час як без урахування серпня 2019 року дана сума = 3 146, 92 грн. Однак, враховуючи, що суд не може виходити за рамки позовних вимог, задоволенню підлягають заявлені суми.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 11.5., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої (при встановленому факті прострочення оплати пшениці). Однак, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку пені, суд зазначає, що останній є невірним. Так, позивач вказав період з 31.08.19 по 12.06.20, що суперечить умовам ч. 6 ст. 232 ГКУ, де зазначено - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, кінцевим періодом нарахування пені є 29.02.20 (а не 12.06.20). При цьому, потрібно вказати, що п. 11.5, що передбачає пеню за порушення строків розрахунку не містить вказівки про нарахування пені за період понад шість місяців, а умова про нарахування пені за кожен день прострочення не є періодом нарахування, а способом нарахування (що відрізняє пеню від штрафу). Отже, правильним розміром пені, що підлягає стягненню є 16 848, 79 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафу за п. 11.6 договору.
Згідно вказаного пункту договору за порушення строків поставки за договором винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 0, 5 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого Насіння або залишків „Насіння Еліти” за кожний день прострочення.
Перш за все дана умова договору передбачає санкцію у вигляді відсоткової виплати від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. Конструкція даної договірної санкції відповідає законодавчому визначенню та способу нарахування пені. Так, за ст. 549 ЦКУ - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В той же час, згідно вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (без вказівки про нарахування за кожен день прострочення, що і відрізняє штраф від пені).
Отже, незважаючи на те, що сторони у пункті 11.6. договору, передбачену ним санкцію визначили як штраф, по своїй правовій природі остання є пенею. Тому, вказаний позивачем у розрахунку спосіб нарахування розміру даної позовної вимоги є невірним методологічно (свідчить про невірний розмір).
Крім того, даний розмір „штрафу” (фактично пені) нарахований також з урахуванням кількості насіння - 185 тон на суму 1 362 062, 50 грн., виходячи з вартості однієї тони 7 362, 50 грн. При цьому, як зазначено позивачем (розрахунок ціни), ціна обрана на сайті АПК - інформ. Суд зазначає, що штрафні санкції в даному випадку мають нараховуватися від договірної суми непоставленого товару (передбаченої договором, а не обраної довільно). Зокрема, ст. 549 ЦКУ передбачає нарахування санкцій від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, яким у даному випадку є договір. Як вбачається з розділу 3 договору „Ціна договору” ціною договору є сума вартості Насіння та „Насіння Еліти”, що поставляються згідно з умовами цього договору (п. 3.1.).
Обгрунтовуючи розмір штрафних санкцій передбачених п. 11.6 договору (фактично пені) позивач визначає ціну насіння за формулою, визначеною п. 3.3. договору. Аналіз підписаного між сторонами договору дає підстави суду дійти висновку про необгрунтованість такого підходу. Так, ціна договору встановлена в розділі 3 договору. Пунктом 3.2. договору сторони мали чітко встановити ціну пшениці. Проте, домовленості між сторонами щодо ціни не досягнуто. Бланк договору в тому місці, де мала стояти ціна, не заповнений (стоїть прочерк). Визначення позивачем ціни пшениці за формулою, передбаченою п. 3.3. договору судом оцінюється як безпідставне та таке, що не випливає з умов договору. Зокрема, п. 3.3. передбачено: „сторони погоджують до поставки насіння можливий перегляд ціни насіння шляхом підписання додаткової угоди у разі змін вартості складових виробництва насіння. Ціна насіння в гривнях за один кілограм в такому випадку буде визначатися за формулою” (далі формула). Тобто, дана умова договору врегульовує не визначення ціни, а її можливий перегляд за наявності конкретної підстави - зміна вартості складових виробництва насіння.
Таким чином, не досягнувши згоди по ціні насіння в п. 3.2. договору позивач безпідставно формує цю ціну, виходячи з формули, передбаченої п. 3.3. договору та відповідно проводить нарахування штрафних санкцій від цієї, невірно сформованої, базової величини. Таким чином, розмір заявлених до стягнення нарахувань судом оцінюється як необґрунтований, а відтак, такий, що не може бути прийнятий судом.
Крім того, згідно підписаного між сторонами договору, а саме п. 2.2. попереднє визначення загальної кількості насіння здійснюється в два етапи: на момент підписання договору за погодженням сторін в кількості 185 тон та за наслідками обстеження, шляхом складена акту визначення урожайності (за формулою, що встановлена в додатку № 3 до договору). Таким чином сторони домовились, про те, що об'єм 185 тон є не фіксованим (сталим), а попереднім (орієнтовним) і підлягає коригуванню в залежності від урожайності. Тому, нарахування санкцій виходячи з даної ваги насіння також не можна вважати достатньо обгрунтованим.
За таких обставин, суд зазначає, що при наявності підстав для застосування п. 11.6 (не поставка товару), позивач, однак не довів розміру відповідної величини, в зв'язку з чим позов, в цій частині задоволенню не підлягає.
В даному випадку слід зазначити, що невизначеність ціни є не тільки обставиною необґрунтованості розміру заявленого до стягнення „штрафу”, а і показником безпідставності застосування даного пункту договору (п. 11.6) взагалі. Так, даний пункт (умова) відсилає до пункту 3.2. договору про вартість насіння, який, з урахуванням тексту останнього є не погодженим. Тобто, п. 11.6. договору включає в себе одну з умов, яку слід вважати певною переддоговірною умовою яка, однак, є не погодженою.
Таким чином, позов, в частині стягнення 100 000 грн. також необґрунтований.
Щодо стягнення санкції за п. 11.7 договору.
Дана умова договору передбачає застосування штрафу у випадку порушення умов договору щодо поставки в повному обсязі виробником залишків „Насіння Еліти”, Насіння або зерна м'якої озимої пшениці (отриманого внаслідок невідповідності продукту доробки сировини встановленим договором вимогам для Насіння) та в інших випадках у розмірі - трьохкратний розмір вартості поставки, попередньо визначеної загальної кількості Насіння, яка розраховується з врахуванням кількості згідно п. 2.2. договору та ціни зазначеної в п. 3.2. договору.
Судом враховується, що дана умова договору застосовується при порушенні строків поставки, однак знову ж таки робить відсилку до п. 3.2. договору, який, як встановлено вище є не погодженим сторонами. Тому застосування п. 11.7. є необґрунтованим, в тому числі з точки зору обрання невірної базової величини вартості непоставленого товару 1 362 062, 50 грн. при здійсненні розрахунку (як і при попередньому розрахунку).
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судового збору на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" (31531, Хмельницька область, Летичівський район, с. Ставниця, вул. Зарічна, 35, код ЄДРПОУ 33430249, ІПН 334302422119) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ражт Семенс-Україна" (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 10-А, оф. 148, код 37013764, ІПН 370137626572, п/р НОМЕР_1 в АТ "КІБ "Креді Агріколь", МФО 300614) 115 620 грн. (сто п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 3 280, 37 грн. (три тисячі двісті вісімдесят грн. 37 коп.) 3% річних, 2 790, 62 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто грн. 62 коп.) інфляційних, 16 848, 79 грн. (шіснадцять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 79 коп.) пені, 1 949, 88 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять грн. 88 коп.) судових витрат.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 16.10.2020.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 10-А, офіс 148)
3 - відповідачу (31531, Хмельницька обл., Летичівський р-н., с. Ставниця, вул. Зарічна, буд. 35)
Всім рекомендованим з повідомленням