"05" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1541/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.
розглянувши справу №916/1541/20
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту) (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465)
до відповідача Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 011258009)
про врегулювання розбіжностей
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” про врегулювання розбіжностей, шляхом визнання укладеною додаткової угоди №8 в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недосягнення домовленості та згоди щодо внесення змін до Договору №93-П-РЕФ-16 на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2020р. провадження по справі №916/1541/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.
01.09.2020р. за вх.№22857/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю.
03.09.2020р. відповідачем до суду було подано заяву про поновлення строку на подання до суду відзиву на позовну заяву, яке обґрунтовано намаганням Державним підприємством “Ренійський морський торговельний порт” врегулювати спір мирним шляхом.
Ухвалою суду від 03.09.2020р. в задоволені заяви Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” про поновлення строку на подання відзиву на позов вх. № ГСОО 23235/20 від 03.09.2020р. було відмовлено, в зв'язку з чим відзив на позов був залучений до матеріалів справи проте до уваги судом не приймається.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
06.12.2016 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (постачальник, позивач, РФ ДП «АМТТУ») та Державним підприємством «Репійський морський торговельний порт» (споживач, відповідач, ДП «РМТП») був укладений договір №93-П-РЕФ-16 на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 договору, предметом Договору є здійснення позивачем водопостачання та водовідведення об'єктів відповідача відповідно до встановлених цим Договором умов, за що відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати відшкодування витрат за водопостачання і водовідведення та сплачувати вартість відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання і водовідведення.
Подача холодної води здійснюється в межах нормативів якості, яка відповідає Державним санітарним нормам, що діють, і правилам «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною», затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Прийом стічних вод здійснюється в межах якості для Споживача «Правилами прийому стічних вод».
Відповідно до пунктів 4.3. та 4.4. Договору тариф на відшкодування витрат водовідведення для інших категорій споживачів встановлюється на підставі рішення Ренійської міської ради №22 від 27.02.2015 року та становить 9,0833 грн. без ПДВ. Тариф за відшкодування витрат на видобуток води та утримання мереж водопостачання та мереж водовідведення встановлений на підставі Місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» згідно наказу №316 від 31.05.2016 року та становив: - відшкодування витрат на видобуток води - 5,515 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 39,48 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 32,33 грн. без ПДВ.
Додатковою угодою №1 від 10.07.2017 до Розділу «Юридичні адреси сторін і їх банківські реквізити» Договору внесені зміни щодо банківських реквізитів сторін.
Згідно Додаткової угоди №2 до Договору, підписаної згідно Протоколу врегулювання розбіжностей до протоколу розбіжностей ДП «РМТП» від 2018 року, тарифи за відшкодування витрат на видобуток води та утримання мереж водопостачання та мереж водовідведення встановлений на підставі Місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» згідно наказу №778 від 11.12.2017 року та становили: - відшкодування витрат на видобуток води - 32,2423 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 82,26 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 61,02 грн. без ПДВ.
Додатковою угодою №3 від 29.01.2018 р. Договір доповнений розділом 9 «Застереження про конфіденційність».
Згідно Додаткової угоди №4 від 19.03.2019 до Договору тарифи за відшкодування витрат на видобуток води та утримання мереж водопостачання та мереж водовідведення встановлені на підставі Місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» згідно наказу № 754/21 від 13.11.2018 р. у такому розмірі: - відшкодування витрат на видобуток води - 34,7894 грн. без ГІДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 79,79 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 65,56 грн. без ПДВ. та на підставі рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №34 від 26.04.2018 р.: - водовідведення для інших категорій споживачів (відшкодування за каналізацію) - 10,00 грн. без ПДВ;
Додатковою угодою №5 від 30.05.2019р. до Договору тарифи за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення встановлені на підставі рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №34 від 26.04.2018 р. та складають: - водовідведення для інших категорій споживачів (відшкодування за каналізацію) - 10.00 грн. без ПДВ; Тарифи на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення встановлені на підставі місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» затверджених наказом №39/21 від 04.04.2019 р. зі змінами згідно наказу №46/21 від 12.04.2019 р. становили: - відшкодування витрат на видобуток води - 33,5996 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 76,81 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 53,87 грн. без ПДВ.
Додатковою угодою №6 від 25.06.2019 р. до Договору тарифи за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення встановлені на підставі рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №47 від 19.04.2019р. - водовідведення для інших категорій споживачів (відшкодування за каналізацію) - 12,50 грн. без ПДВ; Додатковою угодою №7 від 29.08.2019 р. внесено зміни щодо визначення кількості стічних вод.
Позивач вказує, що наказом від 05.12.2019 №209/21 РФ ДП «АМПУ» затверджені та введені в дію нові вільні тарифи на послуги енергогосподарства, відповідно до якого тарифи на відшкодування витрат на видобуток води та утримання мереж водопостачання та мереж водовідведення встановлені на підставі місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» становлять: - відшкодування витрат на видобуток води - 35,3228 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 85,22 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 159,41грн. без ПДВ.
За посиланнями позивача з метою приведення п.4.4. Договору відповідно до наказу РФ ДП «АМПУ» №209/21 від 05.12.2019 року, та в порядку статті 181 ГК України, позивачем листом від 11.12.2019 №1775/21-02-02/Вих/21 направлено відповідачу проект додаткової угоди №8 до зазначеного Договору, відповідно до якої запропоновано внести зміни до п. 4.4. Договору.
Позивач зазначає, що 19.02.2020 року, тобто із порушенням передбаченого ст. 181 ГК України двадцятиденного терміну, на адресу позивача надійшов лист відповідача від 19.02.2020 №1-34/126 разом з підписаною додатковою угодою №8 до Договору із протоколом розбіжностей, мотивуючи це тим, що вартість послуги за даним договором надзвичайно висока, та на їх думку економічно не обґрунтована та перевищує вартість аналогічних послуг, що надаються комунальним підприємством міста Рені та просив надати калькуляцію та розрахунки суми тарифу.
З метою задоволення листа від 19.02.2020 року № 1-34/126 позивачем листом від 07.04.2020 №554/21-02-02/Вих/21 відповідачу надана калькуляція що стала базою для розрахунків суми відшкодування витрат.
Як вказує позивач, у зв'язку з тим, що зазначена додаткова угода та протокол розбіжностей до неї в ході їх опрацювання були втрачені працівниками позивача, листом від 07.05.2020 №690/21-02-02/Вих/21 позивачем повторно направлено проект додаткової угоди №8 разом із відповідними розрахунками.
Листом від 07.05.2020 №1-34-358 відповідач повернув позивачу додаткову угоду №8, підписаної з протоколом розбіжностей.
У відповідь на вказаний лист відповідача, РФ ДП «АМПУ» листом від 14.05.2020 №738/21-02-02/Вих/21 відповідачу був повернутий протокол розбіжностей, підписаний із протоколом врегулювання розбіжностей, для подальшого його підписання відповідачем в редакції, запропонованої позивачем. Однак вказаний протокол врегулювання розбіжностей станом на теперішній час відповідачем не підписаний та не повернутий на нашу адресу.
Поряд з цим, 30.04.2020 р. до ДП «АМПУ» надійшов лист від 30.04.2020 №1-34/343 ДП «РМТП», яким відповідач пропонував розглянути можливості перегляду тарифів на послуги, які надаються в порту за договором про відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення та здійснювати розрахунки за собівартістю.
Листом від 25.05.2020 № 1774/10-01-01/Вих ДП «АМПУ» в задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача відмовлено.
Відповідно до п.6.1 Договору, розбіжності сторін, які виникають при укладанні договору, вирішуються сторонами самостійно, без судового втручання, а також з урахуванням статті 181 ГК України.
Отже, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості та згоди щодо внесення змін до Договору та врегулювання розбіжностей за додатковою угодою №8, це стало наслідком звернення Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до суду з відповідною позовною заявою про врегулювання розбіжностей.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Згідно з ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.
Статтею 181 Господарського Кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів. Виходячи із положень цієї етапі, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як встановлено судом наказом від 05.12.2019 №209/21 РФ ДП «АМПУ» затверджені та введені в дію нові вільні тарифи на послуги енергогосподарства, відповідно до якого тарифи на відшкодування витрат на видобуток води та утримання мереж водопостачання та мереж водовідведення встановлені на підставі місцевих тарифів РФ ДП «АМПУ» становлять: - відшкодування витрат на видобуток води - 35,3228 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання - 85,22 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення - 159,41грн. без ПДВ.
У зв'язку із затвердженням нових тарифів на послуги енергогосподарства на підставі наказу РФ ДП «АМПУ» №209/21 від 05.12.2019 р. між сторонами по справі виникла необхідність внесення відповідних змін до Договору, а саме до п.4.4.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу листом від 07.05.2020 №690/21-02-02/Вих/21 був направлений для підписання відповідний проект додаткової угоди №8 до Договору.
Проте, в передбачений статтею 181 Господарського кодексу України строк (двадцять днів після одержання) відповідач додаткову угоду №8 належним чином не оформив та не повернув позивачу.
Після повторного надіслання додаткової угоди №8 відповідачу, останній виклав свою позицію щодо незгоди з умовами додаткової угоди №8, та повернув її підписаною з протоколом розбіжностей, згідно якого пропонує залишити суму тарифу на рівні, встановленому додатковою угодою №5.
Як встановлено судом, РФ ДП «АМПУ» не погодився з редакцією п.4.4. Договору викладеної в протоколі розбіжностей відповідача.
Отже суд зазначає, що при укладанні додаткової угоди№8 між сторонами виникли розбіжності щодо тарифів, в зв'язку з чим судом досліджується питання щодо обґрунтованості застосування тарифу наведеного сторонами в своїх пропозиціях.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частина третя цієї статті ГК України передбачає зобов'язання сторін щодо обов'язкового погодження предмету, ціни та строку дії договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Статтею 11 Закону України від 21.06.2012 року "Про ціни і ціноутворення", ч.2 ст. 190 ГК України визначено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Нормами статті 21 Закону України «Про морські порти України» визначено, що тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Отже, послуги відображені в Договорі не відноситься до спеціалізованих послуг, які підлягають державному регулюванню, оскільки не передбачені Переліком спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №405.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
Пунктом 2.1 Статуту ДП «АМПУ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 13.03.2020 № 206, встановлено, що підприємство створено з метою, передбаченою статтею 15 Закону України «Про морські порти України» та встановленими чіткими цілями згідно з Порядком встановлення чітких цілей діяльності для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 1052.
Правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності, встановлюються Господарським кодексом України.
Згідно частини першою статті 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 67 ГК України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з частиною п'ятою статті 75 ГК України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Статтею 190 ГК України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також основні засади цінової політики регулюються Законом України «Про ціни та ціноутворення».
Крім того, згідно з частиною першою статті 10 Законом України «Про ціни та ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни та державні регульовані ціни.
Частиною першою статті 11 Законом України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).
Згідно з частиною першою статті 16 Закону фінансування діяльності ДП «АМПУ» здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до цього Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел.
Частиною третьою статті 21 Закону встановлено, що тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Згідно статті 10 Закону України «Про природні монополії» на ДП «АМПУ», як на суб'єкта природних монополій, покладено обов'язок у тому числі забезпечувати на дискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність па суміжних ринках, та споживачами.
Крім того, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 15 Закону до функцій адміністрації морських портів України належить, у тому числі, забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону портові оператори зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти дій, які можуть справляти негативний вплив на конкурентне середовище в морському порту.
Отже, встановлення для ДП «РМТП» будь- яких тарифних пільг, які надаються в морському порту Рені, не передбачених чинним законодавством, та не встановлення аналогічних для інших суб'єктів господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність у відповідному морському порту, не сприятиме веденню рівних і конкурентних умов господарської діяльності і отримання послуг у морському порту.
Відповідно до пунктів 1.8 та 3.1 Положення про порядок розробки, введення в дію та перегляду вільних цін (тарифів), затвердженого наказом начальника РФ ДП «АМПУ» від 18.02.2015 №105-1 (далі - Положення) вільні ціни (тарифи) на роботи (послуги) РФ ДП «АМПУ» затверджуються та вводяться в дію наказом начальника РФ ДП «АМПУ».
Терміном початку дії вільної ціни (тарифу) є дата наказу про ведення в дію, якщо інше не обумовлено положеннями наказу та діють до відміни або перегляду, але не більше ніж один календарний рік (п. 3.3 Положення).
Наказом РФ ДП «АМПУ» №209/21 від 05.12.2019 р. встановлено, що нові вільні тарифи на послуги енергогосподарства вводяться в дію з 01.01.2020 та діють до 31.12.2020 року.
Відповідно до п.4.1 Положення вільна ціна (тариф) визначається договором між РФ ДП «АМПУ», що виконує роботи (послуги) та замовником послуги.
Розрахунок вільної ціни (тарифу) на роботу (послугу) РФ ДП «АМПУ» ґрунтується на принципі повного відшкодування витрат на виконання роботи (послуги), при якому ціна складається із вартості витрачених на платну послугу ресурсів та прибутку (із врахуванням нормативу рентабельності).
При калькулюванні вільних цін (тарифів) на роботи (послуги) застосовується повна собівартість, яка включає виробничу собівартість та частину адміністративних витрат, враховується норматив рентабельності (п.2.2 Положення).
Суд зазначає, що пункт 4.4. Договору в редакції відповідача буде порушувати норми п.2 ч.2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Більш того суд зазначає, жодних доказів оскарження відповідного наказу відповідачем до суду не надано. Отже наказ РФ ДП «АМПУ» від 05.12.2019 р. №209/21 «Про затвердження та введення в дію тарифів на послуги енергогосподарства» є чинним, а відповідно тарифи є діючими.
Отже враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги чинність наказу РФ ДП «АМПУ» від 05.12.2019 р. №209/21 «Про затвердження та введення в дію тарифів на послуги енергогосподарства», враховуючи що внесення змін до Договору в редакції додаткової угоди №8 не суперечить чинному законодавству України, не порушує права та інтереси відповідача, суд доходить висновку що позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” щодо врегулювання розбіжностей шляхом укладання додаткової угоди №8 в редакції позивача є обґрунтованими.
При цьому суд зазначає, що відповідачем, у встановленому законом порядку, не стостовано та не надано належних та допустимих доказів щодо необґрунтованого застосування тарифів встановлених наказом РФ ДП «АМПУ» від 05.12.2019 р. №209/21 «Про затвердження та введення в дію тарифів на послуги енергогосподарства».
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту) (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465) до Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 011258009) - задовольнити повністю.
2. Врегулювати розбіжності, які виникли між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) та Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» за додатковою угодою №8 до договору №93-П-РЕФ-16 від 06.12.2016 року на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення, а саме визнати додаткову угоду №8 укладеною в редакції Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту), а саме:
«Додаткова угода №8
до договору №93-П-РЕФ-16 від 06.12.2016 р.
на відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення
м. Рені «____ »______ 20___р.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», назване в подальшому «Постачальник», в особі начальника Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) Кононенко Юрія Володимировича, що діє на підставі Положення про Ренійську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та довіреності №848 від 30.06.2019р., з однієї сторони, та ДП «РМТП», назване в подальшому «Споживач», в особі директора Володіна Дмитра Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони (разом - Сторони), уклали цю Додаткову угоду №93-П- РЕФ-16 від 06.12.2016 р. (надалі - Договір) про наступне:
1. Сторони погодили внести зміни до розділу 4 Договору «Порядок розрахунку.» шляхом викладання його у новій редакції:
4.1. Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої води і кількість стічних вод приймається місяць з першого числа по останнє число звітного місяця.
Споживач до 5 числа розрахункового місяця повинен:
- надати Постачальнику заявлений (очікуваний) обсяг споживання води на розрахунковий місяць;
- здійснити оплату на відшкодування витрат водопостачання самостійно авансовим платежем 100% вартості величини очікуваного водопостачання в розрахунковому періоді, та вартості витрат, пов'язаних з обслуговуванням мереж водопостачання.
Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків рівнів цін на відшкодування витрат водопостачання на очікуваній обсяг споживання води, визначених за поточний розрахунковий період, та вартості витрат пов'язаних з обслуговуванням мереж водопостачання па очікуваний обсяг споживання води, визначених на поточний розрахунковий період.
Примітка: У разі відсутності інформації про рівень тарифів на розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у попередньому розрахунковому періоді.
4.2. Тарифи на відшкодування вартості водопостачання та водовідведення встановлюються на підставі рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №47 від 19.04.2019р.
Водовідведення для інших категорій споживачів (Відшкодування за каналізацію)12,50 грн. без ПДВ
4.3. Тарифи на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення встановлені на підставі місцевих тарифів Ренійської філії ДП «АМПУ», затверджених наказом № 209/21 від 05.12.2019 (додається)».
Відшкодування витрат на видобуток води, грн./м335,3228 грн. без ПДВ
Відшкодування витрат на утримання мереж водопостачання, грн./м3159,41 грн. без ПДВ
Відшкодування витрат на утримання мереж водовідведення, грн./м3 85,22 грн. без ПДВ
4.4. Постачальник здійснює виставлення рахунків за звітний місяць протягом 3-х перших днів місяця наступного за звітним. Споживач одержує у Постачальника рахунки для сплати послуг за звітний місяць та два примірника актів виконаних робіт (падання послуг) наступним чином:
- за поштовою адресою, вказаною в умовах цього Договору;
- безпосередньо уповноваженим представником Споживача під підпис у журналі виставлення рахунків.
4.5. Протягом 10 днів з дати виставлення рахунку та отримання актів виконаних робіт (надання послуг) Споживач самостійно повинен зробити остаточний розрахунок на відшкодування витрат водопостачання та водовідведення, за перевищення договірних величин споживання води, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні водою, інші платежі, згідно з умовами цього Договору та повернуть Постачальнику один примірник належним чином оформленого акту виконання робіт (падання послуг), який підтверджує факт виконання робіт (надання послуг).
4.6. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.
4.7. Датою сплати за договором є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
2. Додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання Сторонами, та набирає чинність з 01.01.2020 року.
3. Сторони дійшли згоди, що всі положення Договору, в які не було внесено змін даною Додатковою угодою, залишаються незмінними.
4. Сторони погодились вважати такою, що втратила чинність Додаткову угоду № 5 від 30.05.19 р. до Договору № 93-П-РЕФ-16 від 06.12.2016 р. з 01.01.2020 року.
5. Дана Додаткова угода складена у двох автентичних примірниках, по одному для кожної Сторони, які мають однакову юридичну силу, та е невід'ємною частиною Договору №93-П-РЕФ-16 від 06.12.2016 р.».
Постачальник Споживач
___________Кононенко Ю. В. _________Володін Д.М.
РФ ДП «АМПУ» ДП «РМТП».
3. Стягнути з Державного підприємства “Ренійський морський торговельний порт” (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 011258009) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту) (68802, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 15 жовтня 2020 р.
Суддя К.Ф. Погребна