15 жовтня 2020 року Справа № 915/1246/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
за участі секретаря Говоріної А.Е.
без участі представників сторін, які в засідання не з?явилися;
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Юніон Агро”
про вжиття заходів забезпечення
позову товариства з обмеженою відповідальністю “Юніон Агро”,
вул. Калинова, 12, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49051;
вул. Робоча, 166д, кв. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарського підприємства Еліт Агро”,
вул. Космонавтів, 61-В, оф. 405, м. Миколаїв, 54056;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 2249835 грн. 86 коп.
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Юніон Агро” пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарського підприємства Еліт Агро” (далі ? ТОВ “СП Еліт Агро”) грошових коштів у загальній сумі 2249835 грн. 86 коп., із яких: 1717424 грн. 09 коп. ? основний борг; 515227 грн. 23 коп. ? штраф; 8587 грн. 12 коп. ? 3 % річних; 8597 грн. 42 коп. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “СП Еліт Агро” зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки від 20.03.2020 № 200320-1, з урахуванням специфікації від 20.03.2020 № 1 до цього договору, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого ТОВ “Юніон Агро” товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру позивачем нараховано штраф у відповідності до п. 7 специфікації № 1, а також здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ТОВ “Юніон Агро” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
Разом із позовною заявою ТОВ “Юніон Агро” подано заяву від 06.10.2020 про вжиття заходів забезпечення указаного вище позову шляхом:
1) накладення арешту на грошові кошти ТОВ “СП Еліт Агро” в межах суми позову, що містяться на рахунку/рахунках у будь-яких банківський установах або в іних кредитно-фінансових установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після забезпечення позову;
2) накладення арешту на належну відповідачу техніку: трактор колісній марки YTO-X904, державний номер НОМЕР_1 ; трактор колісній марки YTO-X904, державний номер НОМЕР_2 ; трактор колісній марки CHALLENGER MT685C, державний номер НОМЕР_3 , причіп ПСЕ 20-1, державний номер НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN AMAROK, державний номер НОМЕР_5 .
Заяву мотивовано тим, що відповідач уникає виконання зобов?язань за договором і в разі задоволення позову в даній справі існує ймовірність, що грошові кошти, наявні на банківських рахунках ТОВ “СП Еліт Агро”, а також інші активи можуть бути виведені/списані з рахунків останнього або відчужені на користь інших осіб, що унеможливить виконання рішення суду.
Ухвалою від 09.10.2020 призначено указану заяву про вжиття заходів забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2020.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду заяви, представники в засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали заяви ТОВ “Юніон Агро”, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п.п. 1, 10 ч. 1 ст.137 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту наведених приписів законодавства вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду; безпосередньою метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання судового рішення.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду в разі невжиття запропонованих заявником заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення.
Особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою; обов?язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов?язання після пред?явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов?язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За твердженнями позивача, обставинами, з якими пов?язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову, є несплата ТОВ “СП Еліт Агро” заборгованості за договором поставки в сумі 1717424 грн. 09 коп., що, на думку позивача, свідчить про уникнення від виконання договірних зобов?язань.
За твердженнями ТОВ “Юніон Агро”, існує ймовірність, що викнання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог може бути унеможливленим через те, що грошові кошти, наявні на банківських рахунках ТОВ “СП Еліт Агро”, а також інші активи можуть бути виведені/списані з рахунків останнього або відчужені на користь інших осіб.
Разом із тим, указані обставини не можуть бути визнаними належними доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення ТОВ “СП Еліт Агро” від виконання договірних зобов?язань.
Так, саме лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов?язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами.
Ураховуючи викладене, та що у заяві позивача не містяться посилання на докази, підтверджуючі вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, зняття коштів з свого розрахункового рахунку, тощо; що до заяви відповідні докази не додані, ? суд визнає, що ТОВ “Юніон Агро” не обґрунтовано наявність підстав та доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.
Отже, в задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Юніон Агро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 915/1246/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко