Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2532/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2532/20
за позовом Селянського (фермерського) господарства Почкай Петра Петровича, 27200, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, м. Бобринець, вул. Гагаріна, буд. 110
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26
про визнання права постійного користування на земельну ділянку, скасування наказу
Представники:
від позивача - Ляшенко О.В., посвідчення адвоката № 448 від 20.06.19, ордер №1006999 від 15.09.20; Лисогор О.П., голова;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Селянське (фермерське) господарство Почкай Петра Петровича (далі - СФГ Почкай П.П., позивач) звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач) про:
- визнання за Селянським (фермерським) господарством Почкай Петра Петровича права постійного користування на земельну ділянку, загальною площею 41,3 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, яка була надана на ім'я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР 00031, виданим на підставі рішення шостої сесії Бобринецької районної ради народних депутатів Бобринецького району Кіровоградської області № 58, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 237, яка складається із земельної ділянки з архівним кадастровим номером в державному земельному кадастрі - 3520882400:02:000:7002, загальною площею 39,9 га, для ведення фермерського господарства та земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:7007, площею 1,4 га, для ведення фермерського господарства;
- скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про припинення права користування земельними ділянками" від 23.08.2019 року № 11-4614/14-19-СГ.
В обґрунтування підстав позову зазначено, що СФГ Почкай П.П. має в постійному користуванні земельну ділянку, яка була отримана засновником в постійне користування для створення фермерського господарства згідно державного акта та після смерті останнього залишилась за фермерським господарством. Разом з цим, ГУ Держгеокадастру прийнято наказ від 23.08.2019 №11-4614/14-19-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 , чим порушено право СФГ Почкай П.П. на відповідну земельну ділянку та припинено право постійного користування за відсутності на те законодавчо визначених підстав.
Ухвалою від 12.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2532/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.09.2020, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
В межах встановленого строку від ГУ Держгеокадастру надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено набуття фермерськими господарствами права постійного користування земельними ділянками, тоді як державний акт на право постійного користування втрачає свою чинність після смерті особи, якою такий акт отримано.
Позивач у відповіді на відзив вказав на те, що право постійного користування є безстроковим і може бути припиненим лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України; з моменту створення фермерського господарства до нього переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки його засновника, тобто особи, на ім'я якої видано державний акт.
15.09.2020 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020.
Клопотання позивача від 18.08.2020 про залучення до участі у справі третіх осіб судом не розглядається, у зв'язку з не підтриманням такого клопотання позивачем та подання ним заяви від 15.09.2020 про залишення клопотання без розгляду.
06.10.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримано повністю.
Відповідач в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, про причини відсутності суду не повідомлено, будь-які клопотання зі сторони відповідача не надходили.
Враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності представника ГУ Держгеокадастру.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи доводи заперечень, які викладено відповідачем у відзиві, та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі, та подані на їх підтвердження і спростування докази.
Рішенням Бобринецької районної ради № 58 від 09.04.1999 "Про надання земельних ділянок для ведення селянського/фермерського господарства" надано із земель запасу у постійне користування земельні ділянки для ведення селянського/фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 на території Верхньоінгульської сільської ради загальною площею 41,3 га, в т.ч. ріллі 41,3 га (а.с. 34).
На підставі вказаного рішення гр. ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР 000310, зареєстрований в Книзі записів держаних актів на право постійного користування землею за № 237 від 31.01.2001 (а.с. 33).
Розпорядженням голови Бобринецької районної державної адміністрації № 596-р від 19.12.2002 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Почкай Петра Петровича (а.с. 72).
19.12.2002 здійснено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про реєстрацію серії А00 та проведено реєстрацію статуту вказаного фермерського господарства (а.с. 51-56).
Відповідно до пунктів 1.1., 3.3 статуту СФГ Почкай П.П., засновником та головою селянського фермерського господарства є гр. ОСОБА_1 .
14.12.2004 зареєстровано доповнення до статуту СФГ Почкай П.П., якими передбачено, що членами господарства, згідно самостійного прийнятого рішення про участь в його діяльності, є члени сім'ї та родичі засновника: дружина - ОСОБА_2 , дочка - ОСОБА_3 ; син - ОСОБА_4 ; тітка - ОСОБА_5 ; онука - ОСОБА_6 (а.с. 57).
18.12.2006 зареєстровано доповнення до статуту СФГ Почкай П.П. та до членів господарства включено онуку - ОСОБА_7 (ас. 58).
Рішенням загальних зборів членів СФГ Почкай П.П. від 22.12.2015 призначено ОСОБА_3 виконуючим посадових обов'язків та реалізації прав голови Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 з 22 грудня 2015 року .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 67).
Згідно заповіту від 25.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. за № 47, ОСОБА_1 , на випадок смерті зробив таке розпорядження: усі права та обов'язки, які належать йому на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати йому у майбутньому та усе його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він згідно закону матиме право, заповів ОСОБА_3 - доньці ОСОБА_1 (а.с. 69).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 267, спадкова справа №121-2017, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздова О.П., ОСОБА_3 є спадкоємицею частки у статутному капіталі селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (а.с. 71).
Рішенням загальних зборів членів СФГ Почкай П.П. від 23.05.2019 передано права засновника господарства, у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 та обрано її головою господарства; затверджено статут СФГ Почкай П.П. в новій редакції (а.с. 60-66, 73).
23.08.2019 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ № 14-4614/14-19-СГ від 23.08.2019 (а.с. 180), відповідно до якого припинено право користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 41,3000 га, в тому числі: 39,9000 га рілля (кадастровий номер 3520882400:02:000:7002), 1,4000 га рілля (кадастровий номер 3520882400:02:000:7007) га, розташованої на території Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, надане ОСОБА_1 , посвідчене Державним актом на право постійного користування землею Серія КР 000310 від 31 січня 2001 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 ). Віднесено земельні ділянки загальною площею 41,3000 га, в тому числі 39,9000 га рілля (кадастровий номер 3520882400:02:000:7002), 1,4000 га рілля (кадастровий номер 3520882400:02:000:7007) га, до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.
Наказ прийнято з посиланням на ст. 15-1, 22, 92, 122, 142 Земельного кодексу України.
Відповідні зміни та запис про припинення права постійного користування внесено до Державного реєстру реєстрації речових прав на майно (а.с. 181-187).
29.08.2019 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято накази про надання фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 130-148).
23.10.2019 відкрито кримінальне провадження № 12019120110000391 за частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, в межах якого здійснюється досудове розслідування щодо підробки заяви ОСОБА_3 від 16.08.2019 про припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 (а.с. 38, 39, 127).
Основним доводами в обґрунтування підстав для скасування наказу № 14-4614/14-19-СГ від 23.08.2019 та визнання за СФГ Почкай П.П. права постійного користування на земельну ділянку є те, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.
Норми законодавства, застосовані судом при вирішенні спору, та оцінка доводів сторін.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктами 1, 10 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання права та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з пунктами "а", "г" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Згідно з частиною 1 ст. 51 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент отримання гр. ОСОБА_1 . Державного акта на право постійного користування землею серії КР 000310 від 31 січня 2001 року, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України у зазначеній редакції користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно із частиною1 ст. 23 Земельного кодексу України у відповідній редакції право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 № 2009-XII, який діяв на час видачі гр. ОСОБА_1 . Державного акта на право постійного користування землею № 237 від 31.01.2001, селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією (ч. 1 ст. 2). Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві (ч. 2 ст. 2).
Згідно з частиною 5 наведеної норми на ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.
За положеннями частини 1 ст. 9 вказаного Закону у відповідній редакції після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.
Згідно частини 2 ст. 9 Закону, після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ Почкай П.П. було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.
19.06.2003 прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 ст. 5, частиною 1 ст. 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).
Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 ГК України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Вказані правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 (Постанова від 23.06.2020).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також у вище зазначеній постанові Верховним Судом було зроблено правовий висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб'єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
Звідси, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.
Як встановлено матеріалами справи, спірна земельна ділянка була надана гр. ОСОБА_1 саме з метою створення фермерського господарства, яке було останнім створено та зареєстровано 19.12.2002, тобто на підставі Закону України від 20 грудня 1991 року №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство", який втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство») та СФГ мало право на постійне користування земельною ділянкою.
Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті голови СФГ Почкай П.П.) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації (частина друга статті 92 цього Кодексу).
З наведеного вбачається, що на момент смерті голови СФГ Почкай П.П. право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.
Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).
Після смерті засновника СФГ Почкай П.П. в 2017 році фермерське господарство продовжувало використовувати спірну земельну ділянку, що підтверджено довідкою Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 18 від 15.01.2018 (а.с. 40) та поданням податкових декларацій і сплатою податку (а.с. 76-121).
СФГ Почкай П.П. на даний час не припинено та відповідно до змін, внесених до Статуту СФГ, його головою та членами є члени сім'ї ОСОБА_1 .
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Так, статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ Почкай П.П., так до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.
Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб'єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.
За встановлених обставин суд доходить висновку, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за СФГ Почкай П.П. до часу припинення діяльності фермерського господарства.
У зв'язку з наведеним, смерть гр. ОСОБА_1 в даному випаду не є законодавчо визначеною підставою припинення права постійного користування земельними ділянками.
З оспорюваного рішення вбачається, що його було видано з посиланням на ст. 142 Земельного кодексу України, яка передбачає припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача.
Однак, як слідує з матеріалів справи, заяву на яку посилається ГУ Держгеокадастру, а саме за вхід. №07962/0/16-19 від 21.08.2019, голова СФГ Почкай Петра Петровича, ОСОБА_3 , не писала та не уповноважувала будь-яких осіб писати подібну заяву та подавати її до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
23.10.2019 відкрито кримінальне провадження № 12019120110000391 за частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, в межах якого, на даний час здійснюється досудове розслідування щодо підробки вищевказаної заяви.
За таких обставин, оспорюваний наказ не може вважатися таким, що прийнятий на підставі закону, оскільки діяльність СФГ Почкай П.П. на момент прийняття спірного наказу не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачем не доведені.
Беручи до уваги наявність у СФГ Почкай П.П. відповідних правомочностей та юридичних обов'язків щодо використання земельної ділянки на праві постійного користування, а також невизнання і оспорення ГУ Держгеокадастру цього права внаслідок прийняття спірного наказу, суд дійшов висновку, що таке право підлягає захисту, у т.ч., шляхом його визнання.
Враховано, що під час державної інвентаризації на загальну площу земельної ділянки 41.3 га було присвоєно 2 кадастрові номери 3520882400:02:000:7002 та 3520882400:02:000:7007, а тому є підстави для визнання права постійного користування саме на ці дві земельні ділянки.
Крім того, як зазначає позивач, кадастровий номер земельної ділянки площею 39,9 га -3520882400:02:000:7002 наданий час в Державному земельному кадастрі перенесений в архів, у зв'язку з поділом земельної ділянки на підставі прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою.
Проте, перенесення кадастрового номеру в архів не означає фізичного поділу земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка, на даний час так і залишилася в користуванні СФГ Почкай П.П., за неї сплачується земельний податок.
Крім того, СФГ Почкай П.П. має намір подавати позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо відновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:7002, що можливо у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Проте, як вказує позивач, без визнання права постійного користування за позивачем в порядку господарського судочинства, відновити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки буде неможливо. Тобто, в даному випадку, визнання права постійного користування на архівну земельну ділянку є ефективним способом захисту для позивача.
Суд враховує, що будь-яких речових прав на земельні ділянки, що утворилися в результаті поділу ділянки площею 39,9 га, третіми особами не набуто та не зареєстровано.
З підстав вищенаведеного, позовні вимоги СФГ Почкай П.П. про визнання права постійного користування на земельні ділянки та про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.08.2019 року № 11-4614/14-19-СГ підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за Селянським (фермерським) господарством Почкай Петра Петровича право постійного користування на земельну ділянку, загальною площею 41,3 га,, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, яка була надана на ім'я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР 00031, виданим на підставі рішення шостої сесії Бобринецької районної ради народних депутатів Бобринецького району Кіровоградської області № 58, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 237, яка складається із земельної ділянки з архівним кадастровим номером в державному земельному кадастрі - 3520882400:02:000:7002, загальною площею 39,9 га, для ведення фермерського господарства та земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:7007, площею 1,4 га, для ведення фермерського господарства;
Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про припинення права користування земельними ділянками" від 23.08.2019 року № 11-4614/14-19-СГ.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Селянського (фермерського) господарства Почкай Петра Петровича (27200, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, м. Бобринець, вул. Гагаріна, буд. 110, ідентифікаційний код ) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 204,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Селянському (фермерському) господарств Почкай Петра Петровича на адресу: 27200, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, м. Бобринець, вул. Гагаріна, буд. 110 та Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на адресу: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26 .
Повне рішення складено 16.10.2020.
Суддя В.В.Тимошевська