ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2020Справа № 910/4784/20
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»
про стягнення 3 247,50 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (відповідач) про стягнення 3 247,50 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4784/20 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
04.05.2020 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 9-02/13152 від 27.04.2020 у відповідь на запит суду з інформацією про страхове покриття за полісами № АМ/8965824.
12.05.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом долучено до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву.
20.05.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення уточненої позовної заяви, відповідно до якого позивач зазначив про те, що при складанні позовної заяви, було допущено технічну помилку в п. 3 прохальної частини позовної зави, а саме: замість Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» було помилково зазначено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АРКС», та просив суд при розгляді справи № 910/4784/20 врахувати виправлення в позовній заяві.
Суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву позивача.
22.05.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Судом долучено до матеріалів справи відповідь позивача на відзив.
Судом встановлено, що матеріали справи містять наданий позивачем рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕМ-АВТО» № ЕС000048892 від 08.07.2019 та акт виконаних робіт № ЕНЗ00038360 від 12.08.2019, яким визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , становить 69 359,40 грн. Разом з тим матеріали справи містять наданий відповідачем розрахунок вартості ремонту, здійснений за допомогою ремонтної калькуляції в системі AUDATEX № 24846 від 26.09.2019, відповідно до якої вартість ремонту складає 66 112,35 грн.
З огляду на суперечливість доказів, на які посилається позивач та відповідач в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, судом вирішено призначити у справі експертизу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Суд зобов'язав учасників справи надати в паперовому та електронному вигляді всі наявні фотознімки пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , а також інформацію щодо перебування досліджуваного КТЗ у попередніх ДТП, проведених капітальних ремонтах та у наявних вузлах і агрегатах, які потребували ремонту або заміни на момент перед ДТП, інформацію про виконання оновлення складових, наявність корозійних пошкоджень кузову досліджуваного КТЗ, його пробіг (станом на дату ДТП), встановлене додаткове обладнання (дати виготовлення та установки, а також ціну придбання, тощо).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 № 910/4784/20 призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зобов'язано учасників справи надати докази та зупинено провадження у справі № 910/4784/20 на час проведення експертизи.
09.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов лист про надання інформації з додатками на виконання вимог ухвали суду.
Лист про надання інформації з додатками залучено судом до матеріалів справи.
Супровідним листом № 01-1690/20 від 03.07.2020 матеріали справи № 910/4784/20 надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
27.07.2020 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення до відома суду.
01.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов лист про надання інформації щодо оплати експертизи з додатками.
24.09.2020 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 18282/20-54 від 15.09.2020 з додатками. В якості додатків долучено Висновок експерта № 18282/20-54 від 15.09.2020 та матеріали справи № 910/4784/20.
Відповідно до ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Суд дійшов висновку наявність підстав для поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 поновлено провадження у справі № 910/4784/20 та зобов'язано учасників справи надати суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду письмові пояснення з урахуванням Висновку експерта № 18282/20-54 від 15.09.2020.
12.10.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення з урахуванням Висновку експерта № 18282/20-54 від 15.09.2020, відповідно до яких позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази, а також Висновок експерта № 18282/20-54 від 15.09.2020 та докази надані Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд
13.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 7473396-02-10-01 (надалі - договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 .
28.06.2019 в місті Києві на вулиці Маричанській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 . Наведене підтверджується довідкою № 3019183511545210 перо дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції у міста Києві.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 752/14214/19, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕМ-АВТО» № ЕС000048892 від 08.07.2019 та акту виконаних робіт № ЕНЗ00038360 від 12.08.2019, становить 69 359,40 грн (надалі - рахунок № ЕС000048892 від 08.07.2019 та акт № ЕНЗ00038360 від 12.08.2019).
Відповідно до Дослідження № 17068 від 05.02.2020 з визначення коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу, складеного оцінювачем ОСОБА_4 , величина фізичного зносу КТЗ «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , складає 0,00 (надалі - дослідження № 17068 від 05.02.2020).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 07789 від 10.07.2019 по договору страхування та розрахунку суми страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 69 359,40 грн, виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 18205 від 10.07.2019.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 28.06.2019) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали зі страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АМ/8965824. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідно до полісу № АМ/8965824, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» (відповідачем), ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 100 000,00 грн, строк дії полісу встановлений з 14.02.2019 по 13.02.2020.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керувала автомобілем «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 , на законних підставах.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АМ/8965824, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі 910/7449/17, у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/171/17, а також і у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 916/2517/17.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком № ЕС000048892 від 08.07.2019, актом № ЕНЗ00038360 від 12.08.2019, дослідженням № № 17068 від 05.02.2020, страховим актом № 07789 від 10.07.2019 по договору страхування, розрахунком суми страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 18205 від 10.07.2019.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АМ/8965824 становить 0,00 грн.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 5863 від 29.07.2019 на суму 69 359,40 грн, відповідно до якої просив останнього відшкодувати понесені збитки в сумі 69 359,40 грн.
В позовній заяві позивача вказав, що відповідачем 14.11.2019 було здійснено страхове відшкодування частково в сумі 66 112,35 грн, що підтверджується позивачем доданою до позовної заяви довідкою-підтвердженням надходження коштів № 1301 від 19.02.2020.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 247,50 грн складаються з різниці між фактично сплаченим позивачем страховим відшкодуванням - 69 359,40 грн за вирахуванням часткової виплати відповідачем страхового відшкодування в розмірі 66 112,35 грн.
Матеріали справи містять відзив відповідача, поданий 12.05.2020 через відділ діловодства суду.
В основу заперечень відповідача покладене твердження про те, що, оскільки матеріали справи не містять звіту (висновку) експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , то у відповідача наявні підстави стверджувати, що позивачем було порушено положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до обмеження права відповідача на визначення розміру шкоди у передбаченому законодавством порядку.
З огляду на зазначене, відповідачем було проведено власний розрахунок щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 .
Розмір суми страхового відшкодування, визначений відповідачем, склав 66 112,35 грн. Вказаний розрахунок був здійснений відповідачем на підставі ремонтної калькуляції системи «Audatex» № 24846 від 26.09.2019. На підтвердження розміру страхового відшкодування відповідачем додано до відзиву копії ремонтної калькуляції № 24846 від 26.09.2019, розрахунку суми страхового відшкодування № 24846/19 від 27.09.2019 та страхового акту № 24846/19.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (статті 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши матеріали справи, суд не приймає в якості належного доказу по справі ремонтну калькуляцію № 24846 від 26.09.2019 та розрахунок суми страхового відшкодування, які складені відповідачем, оскільки з наведених доказів не вбачається, що вони складені суб'єктом оціночної діяльності в розумінні ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Відповідно до зазначеної статті, суб'єтами оціночної діяльності є:
- суб'єкти господарювання, зареєстровані в установленому законодавством порядку, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Матеріали справи містять Висновок експерта № 18282/20-54 від 15.09.2020 за результатами проведення судової автотоварознавчої експретизи у господарській справі № 910/4784/20, зі змісту якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 , станом на 28.06.2019, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 28.06.2019, складає 82 144,31 грн.
З огляду на зазначене, до виплати з відповідача на користь позивача належала сума в розмірі 69 359,40 грн (сума страхового відшкодування, підтверджена рахунком № ЕС000048892 від 08.07.2019, актом № ЕНЗ00038360 від 12.08.2019, дослідженням № № 17068 від 05.02.2020, страховим актом № 07789 від 10.07.2019 по договору страхування, розрахунком суми страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 18205 від 10.07.2019).
Матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем позивачу страхового відшкодування в розмірі 66 112,35 грн.
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 247,50 грн страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в сумі 3 247,05 грн (69 359,40 грн - 66 112,35 грн = 3 247,05 грн).
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов'язані проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Матеріали справи місять докази сплати позивачем витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у сумі 4903,20 грн згідно платіжного доручення № 21915 від 11.08.2020.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 2 101,71 грн покладається на відповідача, а судовий збір у сумі 0,29 грн покладається на позивача.
Витрати пов'язані з проведенням експертизи у сумі 4902,52 грн покладаються на відповідача, а у сумі 0,68 грн на позивача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102; ідентифікаційний код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) 3 247,05 грн (три тисячі двісті сорок сім гривень 05 коп.) страхового відшкодування та 2 101,71 грн (дві тисячі сто одна гривня 71 коп.) судового збору, 4902,52 грн (чотири тисячі дев'ятсот дві гривні 52 коп.) витрат пов'язаних з проведенням експертизи.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 15.10.2020.
Суддя Гумега О.В.