ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2020Справа № 161/18582/17
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5)
про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні
В межах справи № 910/24323/16
За заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
04.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2018 у справі № 161/18582/17 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 16 971 грн. 65 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в дохід держави 704 грн. 80 коп. судового збору.
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 27.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2018 у справі № 161/18582/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.05.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2018 та постанову Апеляційного суду Волинської області від 27.03.2018 скасовано, матеріали справи № 161/18582/17 передано до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.6.2020 прийнято справу №161/18582/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" та підготовче засідання призначено на 05.08.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2020 задоволено клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 23.09.2020.
23.09.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.
У судове засідання 23.09.2020 представники сторін та розпорядник майна не з'явилися.
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху мотивоване тим, що позивачем на надано суду доказів сплати судового збору за звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що у поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2012 по жовтень 2017 в розмірі 385 980 грн. 92 коп.
Судовий збір за звернення до суду з даною позовною заявою позивачем не сплачено в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. Закону України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на те, що заявником не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 176 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 385 980,92 грн. залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 5 789,72 грн. та надання відповідного підтвердження суду. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набрала законної сили 23.09.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк