Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/650/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко М.В. - адвокат, довіреність №4962 від 16.12.2019;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромгосп"
про стягнення 37296,65 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 32710,63 грн. основного боргу, 572,66 грн. 3% річних, 425,23 грн. інфляційних, 3588,13 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконував зобов'язань з оплати орендної плати та витрат на утримання приміщень згідно умов договору оренди комерційної нерухомості від 23.11.2018.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 15.06.2020, 13.07.2020 та від 15.09.2020, які належним чином направлялися на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромгосп" зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (11150, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 65) з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі №906/650/20 відповідачем за юридичною адресою не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв'язку відсутністю адресата за вказаною адресою.
З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "Ліспромгосп" про дату, час та місце проведення судових засідань. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо її належного отримання.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, ТОВ "Ліспромгосп" вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи №906/650/20 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому засідання суду 06.10.2020 року проводиться за його відсутності.
Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспромгосп" (орендар/відповідач) укладено договір оренди комерційної нерухомості (а.с. 14-20), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування (п.п. 1.1. договору): блок будівель (Майно), розташовану за адресою: в м. Коростень буд. 165-Б по вул. Грушевського, загальною площею 198,3 м кв., в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,0% (блок будівель з №3, 4, 5, 6, 7, 13, 14, 15, 16 згідно з планом БТІ), для розміщення майстерні та складських приміщень. Вартість Майна, яке передасться в оренду, визначається по балансовій вартості будівлі і становить 820 грн. 96 коп. без ПДВ.
Згідно п.п. 2.1. договору передача орендареві Майна й користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту приймання-передачі майна додаток №1 до цього договору за умови попереднього внесення грошової суми застави, визначеної п.п. 3.1. цього договору до підписання Акту приймання та передачі майна, якщо обов'язок її внесення передбачений договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до орендаря з дати підписання такого Акту.
Умови розрахунку сторони визначили п.п. 3.1. договору, а саме: за домовленістю сторін орендна плата складається:
- плати за приміщення:
- - орендна плата з 23.11.2018 по 23.05.2019 (згідно орендним канікулам) за 1 м кв. складає 8,34 грн. без ПДВ, що становить за 198,3 м кв. 1652,83 грн. без ПДВ;
- - починаючи з 24.05.2019 орендна плата становить за 1 м кв. орендованої площі комерційного приміщення 16,67 грн. без ПДВ, що за 198,3 м кв. становить 3305,66 грн. без ПДВ. за місяць;
- плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 644,48 грн. за 198,3 м кв. без ПДВ за місяць.
Починаючи з 2019 року, кожного 23 листопада кожного року оренди, ставки орендної плати за приміщення, за виключенням плати за послуги з утримання комерційної нерухомості, автоматично збільшуються на 10% від ставок орендної плати, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору (п.п. 3.2. договору).
Пунктом 3.4. договору послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрати на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в додатку 2.
Згідно п.п. п.п. 3.7. - 3.8. договору оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 20 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі орендованою майна. Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю Акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати Акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа по точного місяця.
Відповідно до п.п. 3.9. договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.
Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (п.п. 6.1.3 договору).
Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 22.11.2019 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились що згідно зі ст. 63 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 23.11.2018.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 32710,63 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 572,66 грн. 3% річних, 425,23 грн. інфляційних, 3588,13 грн. пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.п. 8.2. договору в разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що останні є вірними, а вимоги в частині стягнення пені в сумі 3588,13 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% річних та інфляційних складає 572,66 грн. та 425,23 грн. відповідно (а.с.3).
Разом з тим, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, є правильними, а зазначені вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспромгосп" (11150, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 65, ід. код 40911868)
- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 20, ід. код 01184114) 32710,63 грн. основного боргу, 3588,13 грн. пені, 572,66 грн. - 3% річних, 425,23 грн. інфляційних нарахувань, а також 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.10.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)