Справа № 2а-7750/11/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
15 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О.,
Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції із заявою про застосування заходів судового контролю, у якій просить суд:
- розглянути звіт представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про виконання судового рішення та визнати його таким, що не є підтвердженням виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012;
- відмовити у прийнятті звіту представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 щодо виконання судового рішення;
- встановити факт невиконання відповідачем постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-5570/11/2670;
- за наслідками розгляду звіту представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 встановити новий строк подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання ухвали;
- накласти на ОСОБА_2 (голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, код ЄДРПОУ 08592218), відповідального за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012, штраф у сумі 84 080 грн (сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84 080 грн = 40*2 102 грн);
- визнати подачу представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 звіту про виконання судового рішення без реального, фактичного та повного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670 - зловживанням процесуальним правом, що перешкоджає реальному виконанню судового рішення;
- винести окрему ухвалу щодо відповідача та представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, в порядку та відповідно до вимог ст. 249 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю та постановлення окремої ухвали відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, визнати незаконною відмову Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нерозгляду звіту представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про виконання судового рішення та задовольнити вимоги позивача, викладені у заяві. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.
Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт наполягає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є перешкодою у розгляді звіту відповідача про виконання судового рішення. Позивач вказує, що стаття 382 КАС України не передбачає права суду не розглядати звіт про виконання рішення суду після зобов'язання відповідача такий звіт, однак суд першої інстанції поданий відповідачем звіт не розглянув.
25 вересня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за участі сторін.
Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неповідомлення позивача про результати перевірки обставин та фактів викладених у заяві ОСОБА_1 від 10.01.2011;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в частині невинесення постанови про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_1 органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду та не надісланні її ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2011 та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012 у місячний строк з дати отримання даної ухвали. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області відмовлено.
Відповідачем 26 березня 2020 року подано звіт про виконання судового рішення.
04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, у якій просить суд:
-розглянути звіт представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про виконання судового рішення та визнати його таким, що не є підтвердженням виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012;
-відмовити у прийнятті звіту представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 щодо виконання судового рішення;
-встановити факт невиконання відповідачем постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-5570/11/2670;
-за наслідками розгляду звіту представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 встановити новий строк подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання ухвали;
-накласти на ОСОБА_2 (голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, код ЄДРПОУ 08592218), відповідального за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012, штраф у сумі 84 080 грн (сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84 080 грн = 40*2 102 грн);
-визнати подачу представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 звіту про виконання судового рішення без реального, фактичного та повного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670 - зловживанням процесуальним правом, що перешкоджає реальному виконанню судового рішення;
-винести окрему ухвалу щодо відповідача та представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, в порядку та відповідно до вимог ст. 249 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю та постановлення окремої ухвали відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви, виходив з того, зокрема, що встановлення факту виконання відповідачем постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670 покладено саме на державну виконавчу службу, натомість позивачем не надано доказів, що в порядку виконавчого провадження встановлено обставини ухилення відповідача від виконання або невиконання без наявності поважних причин спірного рішення суду. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом встановлення нового строку подання звіту.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Колегія суддів наголошує, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2020 року було, зокрема, зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012 у місячний строк з дати отримання даної ухвали.
26 березня 2020 року представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 подано звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції із заявою від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20, окрім застосування заходів судового контролю в порядку ст. 382 КАС України (встановлення нового строку подання звіту), просила, в першу чергу, розглянути звіт представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про виконання судового рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідний звіт суб'єкта владних повноважень на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2020 року, було подано представником відповідача ще 26 березня 2020 року.
Як вже було зазначено, відповідно до частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
В той же час, апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом встановлення нового строку подання звіту, з огляду на наступне.
З системного аналізу положень статті 382 КАС України вбачається, що рішення про наявність або відсутність підстав для, зокрема, встановлення нового строку подання звіту, може бути прийнято судом лише за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що звіт, поданий 26 березня 2020 року представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012, Окружним адміністративним судом розглянуто не було.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всі вимоги відповідної заяви, зокрема, щодо необхідності розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012.
Так, позивачем було заявлено основну вимогу щодо розгляду поданого відповідачем звіту, решта вимог є похідними.
Лише за наслідком розгляду відповідного звіту про виконання рішення може бути встановлено наявність чи відсутність підстав для подальшого застосування заходів судового контролю за виконання судового рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права та неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до створення перешкоди у можливості ефективного використання позивачем механізму судового контролю за виконанням рішення суду
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що саме Окружний адміністративний суд міста Києва у даному випадку уповноважений розглядати звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, поданий на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2020 року, якою було зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012 .
Таким чином, з огляду на передчасність висновків суду першої інстанції, зокрема, про відсутність підстав для встановлення нового строку для подання звіту, без розгляду поданого відповідачем звіту, належним способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20 із врахуванням висновків суду апеляційної інстанції про необхідність розгляду звіту ГУ МВС України в Київській області, поданого 26 березня 2020 року.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20 із врахуванням висновків суду апеляційної інстанції про необхідність розгляду звіту ГУ МВС України в Київській області, поданого 26 березня 2020 року.
Керуючись ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/1582/20.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 15.10.2020 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В,О, Аліменко,
Н.В. Безименна