Справа № П/320/696/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Панова Г. В.
Іменем України
13 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі у поліції,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.10.2019 № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» у частині щодо направлення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13 грудня 2019 року № 2729 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 та звільнення його з поліції за порушення службової дисципліни з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20 грудня 2019 року № 679 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , за п.6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з посади інспектора ІТТ №2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області із спеціальним званням капітан поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року по дату постановлення рішення у даній справі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.10.2019 № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» у частині щодо направлення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13 грудня 2019 року № 2729 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 та звільнення його з поліції за порушення службової дисципліни з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20 грудня 2019 року № 679 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , за п.6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з посади інспектора ІТТ №2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області із спеціальним званням капітан поліції;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2019 року по 26 червня 2020 року у розмірі 65 919 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що направлення на стажування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірним.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , з 08 листопада 2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ України в Київській області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 07.11.2015 № 1 о/с «По особовому складу» позивач був прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду інспектора з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання старшого лейтенанта поліції.
Відповідно до відомостей послужного списку ОСОБА_1 , на підставі наказу Національної поліції №84 о/с від 31.01.2018 присвоєно звання капітана поліції.
Листом Національної поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2018 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України», адресованого начальника територіальних (міжрегіональних) органів Нацполіції, Головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, запропоновано організувати проходження стажування тривалістю не менше трьох місяців, на посадах в органах та підрозділах ГУНП в Донецькій та Луганській областях (для міжрегіональних територіальних органів - на відповідних посадах у підрозділах цих органів в Донецькій та Луганській областях) відповідно до тих, які вони обіймають за основним місцем служби, згідно з вимогами Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 №1625, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 16.01.2016 за №76/28206 (а.с.47-48).
Пунктом 4 вказаного листа зазначено, що при направленні для проходження стажування, у першу чергу звертати увагу на наступні категорії осіб, зокрема поліцейських, які проходили службу в поліції та були звільнені зі служби в поліції за різними підставами, а в подальшому поновлені в судовому порядку чи прийняті на службу до поліції в установленому законом порядку.
Наказом ГУНП в Київській області від 30.10.2019 № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» відповідно до вимог розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 №1025, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за № 76/28206, листа Національної поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2918 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України» з метою набуття необхідних знань і спеціальних навичок для успішного виконання обов'язків із забезпечення публічної безпеки і порядку, у тому числі в екстремальних умовах (в особливий період), охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності та інших службових завдань, удосконалення навичок застосування сил та засобів для забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов'язків наказано направити для проходження стажування з 03.11.2019 по 31.01.2020 (терміном 90 діб) на відповідних посадах, за індивідуальним планом, поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області до Головного управління Національної поліції в Луганській області: капітана поліції ОСОБА_1 (0058629). Інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 ГУНП в Київській області.
До ГУНП в Київській області 04.11.2019 надійшла доповідна записка тимчасово виконуючого обов'язки начальника УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції Андрєєва К.В. про невиконання вимог наказу ГУНП в Київській області від 30.10.2019 № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» окремими працівниками Головного управління, у якій зазначено, що 01.11.2019 із поліцейськими, які згідно вищезазначеного наказу Головного управління підлягають на стажування, проведено інструктивну нараду за участю керівництва Головного управління. У ході проведення наради поліцейським були доведені вимоги керівництва НПУ щодо порядку проходження стажування працівниками поліції в органах і підрозділах головних управлінь Національної поліції в Донецькій та Луганській областях та проведений відповідний інструктаж. Крім цього, керівникам територіальних (відокремлених) підрозділів Головного управління була надіслана службова телеграма від 31.10.2019 №3021/109/12 із зазначенням поліцейських, які 02.11.2019 направляються на стажування (а.с.61-64). Однак в день виїзду не прибули до Головного управління та не вибули до місця проходження стажування наступні поліцейські, у тому числі капітан поліції ОСОБА_1 (0058629), інспектор ізолятору тимчасового тримання №2 ГУНП в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції від 04.11.2019 № 2408 з даного приводу було призначене службове розслідування за інформацією, викладеною у доповідній записці т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів з службового розслідування №858/1, 22.11.2019 капітан поліції - інспектор ІТТ №2 ГУНП в Київській області ОСОБА_1 надав письмові пояснення у яких зазначив про те, що з 01.11.2019 по 15.11.2019 він знаходився на лікарняному, про що свідчить довідка про тимчасову непрацездатність №1125. Також ОСОБА_1 вказав, що у нього на утриманні перебуває троє малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), тому він не підпадає під категорію осіб для проходження стажування за наказом ГУНП в Київській області від 30.10.2019 № 2369.
Так, згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 1125 від 15.11.2019 видану Центральним госпіталем МВС України, капітан ІТТ ГНП в Київській області ОСОБА_1 у період з 01.11.2019 по 15.11.2019 перебував на стаціонарному лікуванні, відтак звільнений від служби у період з 01.11.2019 по 15.11.2019.
Випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №10854 від 15.11.2019 оформленої Центральним госпіталем МВС України підтверджено перебування ОСОБА_1 у стаціонарі у період з 01.11.2019 по 15.11.2019.
Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи висновку від 04.12.2019 службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідній записці т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Київській області, які виразились у невиконанні наказу начальника Головного управління від 30.10.2019 №2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області», встановлено, що в порушення вимог частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ (поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати), у день виїзду до Головного управління не прибули та не вибули до місця проходження стажування поліцейські, в тому числі інспектор ІТТ №2 ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 .
Разом з тим, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з метою усунення вищевказаного порушення службової дисципліни, на виконання вимог наказу ГУНП в Київській області від 30.10.2019 №2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VІІІ (за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомлення про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбули у розпорядження ГУНП в Луганській області та на даний час проходять стажування, а ОСОБА_1 та ОСОБА_10 будь яких заходів з метою усунення причин невиконання вищевказаного наказу станом на 03.12.2019 не вжили.
У висновку службового розслідування зазначено, що аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація, викладена у доповідній записці т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Київській області, які виразились у невиконанні наказу начальника ГУНП в Київській області, які виразились у невиконанні начальника Головного управління від 30.10.2019 №2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» частково знайшла своє підтвердження у частині не вибуття до ГУНП в Луганській області для проходження стажування ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і не вжитті останніми заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни.
За наведених обставин комісія дійшла висновку, зокрема, що у діях інспектора ІТТ №2 ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 3 статті 1 та частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за № №2337-VІІІ, що виразилось у невиконанні наказу Головного управління від 30.10.2019 №2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та не вжитті заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни. Враховуючи викладене, комісія вважала б, крім іншого, за вказане порушення службової дисципліни капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Головним управлінням Національної поліції у Київській області 13.12.2019 прийнято наказ № 2729 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області». У пункті 1 цього Наказу, зокрема, зазначено: за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 3 статті 1 та частин 1,2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за № №2337-VІІІ, що виразилось у невиконанні наказу Головного управління від 30.10.2019 №2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та не вжитті заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни, оперуповноваженого СКП Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_10 , помічника чергового СРПП №4 Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_11 та інспектора ІТТ №2 ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції, кожного.
ОСОБА_1 19.12.2019 ознайомлений із вказаним наказом, що підтверджується розпискою на вказаному наказі.
Наказом Головного управління Національної поліції від 19.12.2019 № 2772 «Про внесення змін до наказу ГУ від 13.12.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» внесено зміни до п.1 Наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 13.12.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», а саме в частині звання ОСОБА_10 , якому наказом Головного управління від 07.11.2015 №1 присвоєне спеціальне звання підполковник поліції (а.с.96-97).
На підставі наказу Головного управління від 13.12.2019 № 2729 Головним управлінням Національної поліції у Київській області 20.12.2019прийнято наказ № 679 о/с «По особовому складу». Зі змісту цього наказу вбачається, що відповідно до Закону України «Про національну поліцію» вирішено звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 старшого капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора чергового Ізолятора тимчасового тримання № 2, з 23 грудня 2019 року.
Не погодившись з такими рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивач не підпадає під категорію осіб, що підлягають стажуванню. Суд вказав, що при проведенні службового розслідування були наявні ознаки дискримінації по відношенню до позивача, яким було подано рапорт на підтвердження поважності причин щодо неможливості здійснення виїзду на стажування.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.
За змістом частини першої статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно частини першої статті 60 Закону № 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 75 Закону № 580-VІІІ післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.
Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2015 року №1625, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за №76/28206, затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції (далі - Положення).
Даним положенням, зокрема пунктом 1 розділу ІІІ визначено, що стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Розділом ІХ Положення визначено, що стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки (пункт 1).
Пунктом 2 розділу ІХ Положення визначено, що стажування проходять: працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.
З огляду на вищезазначене визначення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що призначення стажування можливе виключно щодо даних трьох категорій співробітників поліції, оскільки посилання у вищезазначеному нормативному акті, або в будь - яких інших нормативних актах на можливість проведення стажування до інших, ніж зазначено, категорій поліцейських відсутнє.
У свою чергу, як вірно встановив суд першої інстанції та чого не заперечив скаржник, матеріалами справи не підтверджується належність позивача до будь - якої з вищезазначених категорій поліцейських, визначених пунктом 2 розділу ІХ Положення, а отже підстав для направлення позивача на стажування згідно оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.10.2019 № 2369 не було.
Водночас, відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що позивача направлено на стажування на підставі листа Національної поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2018 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України», яким запропоновано організувати проходження стажування тривалістю не менше трьох місяців, на посадах в органах та підрозділах ГУНП в Донецькій та Луганській областях відповідно до тих, які вони обіймають за основним місцем служби, згідно з вимогами Положення, для осіб, які проходили службу в органах поліції та були звільнені за різними підставами, а подальшому поновлені в судовому порядку.
Як вірно вказав суд першої інстанції, аналіз зазначеного листа дає підстави суду стверджувати, що начальниками територіальних органів Національної поліції, після визначення осіб, які відповідають критеріям, визначеним в Положенні, рекомендовано (мовою оригіналу) «в першу чергу звертати увагу на наступні категорії осіб», серед яких зазначено і тих, хто після звільнення поновлений на посаді за рішенням суду.
Водночас, сам лише факт поновлення позивача на посаді за рішенням суду, не є підставою для направлення його на стажування у відповідності до вимог Положення, які не визначають такої категорії поліцейських, які можуть проходити стажування. У свою чергу, листи Національної поліції України носять виключно рекомендаційний характер та не підміняють собою нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України. У даному випадку лист Національної поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2018 містив виключно пропозицію, а не вимогу провести стажування для певної категорії поліцейських.
За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.10.2019 № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» у частині щодо направлення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами першою, другою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції стаття 12 Дисциплінарного статуту).
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Так, зокрема із положень цієї статті, випливає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. (далі - Порядок).
Відповідно до пункту розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 1 розділу V Порядку перебдачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 4 вказаного розділу обумовлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно із пунктом 2 розділу VІ Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, 02.11.2019 для здійснення виїзду на стажування, позивач не з'явився, що і стало підставою для накладення на позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Проаналізувавши висновок службового розслідування від 04.12.2019 відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що не заперечений скаржником, про те, що комісія робила висновок відносно позивача тільки як поліцейського, який був звільнений з органів поліції та поновлений на посаді за рішенням суду, що дає свідчить про односторонність та необґрунтованість висновків комісії, оскільки нею не враховані приписи Положення.
Тобто, у даному випадку наявні ознаки дискримінації по відношенню до позивача.
Як зазначалося, перелік працівників поліції, які проходять стажування, визначено пунктом 2 розділу ІХ Положення.
Згідно пункту 10 розділ ІХ Положення, особи, які проходять стажування, зобов'язані своєчасно прибути до місця стажування.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що обов'язок прибути до місця стажування розповсюджується виключно на тих осіб, які проходять стажування згідно пункту 2 розділу ІХ Положення. Проте, як зазначалося, позивач не належить до переліку осіб, визначних пунктом 2 розділу ІХ Положення, а тому обов'язки пункту 10 розділ ІХ Положення на нього не розповсюджуються.
При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем було подано рапорт про наявність причин, якими обґрунтовував неможливість здійснити виїзд на стажування, а саме - наявність трьох малолітніх дітей та відсутність правових підстав для відбуття на стажування. До того ж, з 01.11.2019 по 15.11.2019 позивач знаходився на лікарняному.
З оглядну на викладене, колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення, адже зазначені вище обставини є істотними при вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а їх неврахування вказує на порушення встановленої процедури щодо накладення стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування саме такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення.
У зв'язку з цим суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що оскаржені ним накази про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними і не підтверджені наявними матеріалами службового розслідування із встановленням конкретних фактів порушень, вчинених позивачем.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також пропуску строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів рішення суду в цій частині не перевіряє.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 15.10.2020.