Справа № 640/19553/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
15 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 27.08.2020) у справі за адміністративним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, третя особа: Головне управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-
Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Диких Олексія Олександровича від 27.09.2019 про відкриття виконавчого провадження №60164857.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з клопотанням про стягнення на їх користь, за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, на підтвердження чого надано копії відповідних документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року в прийнятті додаткового рішення в частині розподілу судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянтами вказується на передчасність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачем оскаржено до суду касаційної інстанції рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020року і провадження на даний час відкрито.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом касаційної скарги Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020року.
Суд протокольною ухвалою залишив клопотання позивача про зупинення провадження у справі без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Приписами ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У силу ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, у задоволенні позовних вимог науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" відмовлено у повному обсязі.
Відтак, з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності, на даний час, підстав для вирішення питання про розподілу судових витрат.
При цьому, суд звертає увагу апелянта, що він не позбавлений права звернутись із відповідним клопотанням до Верховного Суду, та в рамках розгляду касаційної скарги позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 заявити до стягнення понесені судові витрати, в разі задоволення такої скарги.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, третя особа: Головне управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 15.10.2020 р.)