Справа № 640/1485/20
15 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий - Безименна Н.В., судді - Бєлова Л.В., Кучма А.Ю. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
2) скасувати рішення відповідача від 16 червня 2019 року у формі затвердження Міністром оборони 16 червня 2019 року протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 червня 2019 року №76 у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби;
3) зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби за призовом на особливий період у розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ІІ групи інвалідності - 25 квітня 2017 року;
4) визнати протиправними дії відповідача щодо не віднесення військової служби ОСОБА_1 за кордоном у колишній Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії у період з 21 грудня 1981 року по 03 грудня 1982 року до військової служби за призивом на особливий період.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2020 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Безименна Н.В., судді Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.
13 жовтня 2020 року до суду надійшла заява позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючий - Безименна Н.В., судді - Бєлова Л.В., Кучма А.Ю., мотивована тим, що вказана колегія вже надавала правову оцінку у аналогічному спорі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України у справі №826/7916/18.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши заяву про відвід, колегія суддів вважає, що вона підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Як встановлено судом, судді Безименна Н.В., Бєлова Л.В. та Кучма А.Ю. приймали участь у вирішенні апеляційним судом справи №826/7916/18 за апеляційними скаргами Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за результатами розгляду яких постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року скасовано в частині зобов'язання Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів прийняти рішення за результатами розгляду питання щодо виплати (або відмову у виплаті) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності після звільнення з військової служби, з урахуванням висновків даного рішення суду, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року залишено без змін.
При цьому, як в рамках даної справи, так і в рамках справи №826/7916/18 предметом судового розгляду є дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Таким чином, оскільки суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже приймалось рішення у справі між тими самими сторонами з аналогічним предметом і ними вже досліджувались обставини стосовно наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, оцінювалась правомірність бездіяльності Міністерства оборони України щодо не призначення такої допомоги, надавалась правова оцінка спірним правовідносинам та висловлювалась думка щодо правового становища позивача в межах спірних правовідносин у справі №826/7916/18, то оскільки в подальшому можуть виникнути припущення щодо небезсторонності суддів Безименної Н.В., ОСОБА_3 та Кучми А.Ю. і необ'єктивності судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 236, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий - Безименна Н.В., судді - Бєлова Л.В., Кучма А.Ю. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Передати справу для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма