Справа № 640/16326/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
13 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Земляної Г.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» ( далі - позивач, ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс ВПП), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 19 квітня 2019 року №00053304406;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13 вересня 2019 року №0011904406 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 12 120,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно застосував до позивача штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки вказані в акті перевірки податкові накладні не надаються покупцю та складені на постачання операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року даний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 19 квітня 2019 року №00053304406 в частині застосування штрафу в сумі 11852,68 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13 вересня 2019 року №0011904406 в частині застосування штрафу в сумі 12120,40 грн.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зведені податкові накладні, які стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку з встановленням відповідачем факту несвоєчасної реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідають вимогам Порядку №1307 щодо заповнення зведених податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Офісу великих платників податків ДФС України проведено камеральну перевірку ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року, результати якої оформлені актом від 18 березня 2019 року №849/28-10-44-06/33332092.
Відповідно до висновків акту перевірки №849/28-10-44-06/33332092, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі висновків вказаного акту перевірки №849/28-10-44-06/33332092 Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №0005394406, відповідно до якого до позивача застосовано штраф на загальну суму 12488,53 грн., а саме:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 91038,28 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 9103,83 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 11282,33 грн. застосовано штраф в розмірі 30% в сумі 3384,70 грн.
В подальшому співробітниками Офісу великих платників податків ДФС України проведено камеральну перевірку ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 грудня 2018 року по 30 квітня 2019 року, результати якої оформлені актом від 16 серпня 2019 року №2429/28-10-44-06/33332092.
Відповідно до висновків акту перевірки №2429/28-10-44-06/33332092, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі висновків вказаного акту перевірки №2429/28-10-44-06/33332092 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року №0011904406, відповідно до якого до позивача застосовано штраф на загальну суму 13322,56 грн., а саме:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 13043,71 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 1304,37 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 40060,64 грн. застосовано штраф в розмірі 30% в сумі 12018,19 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0005394406, а також частково повідомлення-рішення №0011904406 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна» не зареєструвало податкові накладні у терміни, визначені п.201.10 статті 201 ПК України, проте позивач зазначає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, з огляду на встановлені зазначеною нормою виключення.
Відповідно до п.111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно п. 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
За приписами п. 120-1.1 статті 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз положень статей 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
При цьому тлумачення словесної конструкції п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що виняток стосується податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), і водночас складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тобто податкової накладної, яка відповідає одночасно двом умовам.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17, від 11 грудня 2018 року по справі №807/68/18.
Відповідно до п.201.10. статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово "а також", натомість у пункті 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України використано інші обороти.
Норма п.120-1.1 статті 120-1 ПК України, якою визначено два виключних випадки, за яких не застосовуються передбачені цією статтею санкції, не допускає розширеного тлумачення з можливістю її застосування до всіх податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю).
Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема: 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Згідно положень Порядку № 1307 до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Водночас, положень Порядку № 1307 до графи 9 податкових накладних вноситься код пільги.
Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.
У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв'язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки: 1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України; 2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України; 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку; 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;
у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.
Наведені положення Порядку повністю узгоджуються з вимогами п. 198.5 статті 198 ПК України, оскільки вони встановлюють обов'язок реєстрації платником податку зведеної податкової накладної щодо товарів/послуг, необоротних активів, які в подальшому призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України, а не щодо самих операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України. Тобто, до таких товарів/послуг, необоротних активів включаються й товари/послуги, необоротні активи, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, що і було відображено у наявних в матеріалах справи зведених податкових накладних (рядки ІІ-VІ).
Згідно акту перевірки від 18 березня 2019 року №849/28-10-44-06/33332092, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних:
- податкова накладна №17 від 31 липня 2017 року (кількість днів затримки - 31);
- податкова накладна №32 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 1);
- податкова накладна №8 від 31 жовтня 2017 року (кількість днів затримки - 1);
- податкова накладна №33 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 3);
- податкова накладна №34 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 3);
- податкова накладна №36 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 3);
- податкова накладна №35 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 3);
- податкова накладна №37 від 31 грудня 2017 року (кількість днів затримки - 3);
- податкова накладна №1 від 16 серпня 2018 року (кількість днів затримки - 10).
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №8 від 31 жовтня 2017 року; податкова накладна №17 від 31 липня 2017 року; розрахунок коригування №32 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №19 від 30 вересня 2017 року; розрахунок коригування №33 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №8 від 31 жовтня 2017 року; розрахунок коригування №34 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №11 від 30 листопада 2017 року; розрахунок коригування №35 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №31 від 31 грудня 2017 року; розрахунок коригування №36 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №31 від 31 грудня 2017 року; розрахунок коригування №37 від 31 грудня 2017 року до зведеної податкової накладної №31 від 31 грудня 2017 року, визначені як «зведені», такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) - тип причини « 09» (Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість), отримувач з умовним ІПН « 600000000000».
Таким чином, вказані зведені податкові накладні, які стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку з встановленням відповідачем факту несвоєчасної реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідають вимогам Порядку №1307 щодо заповнення зведених податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування та мають обов'язкові реквізити, необхідні для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
У зв'язку з викладеним податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 19 квітня 2019 року №00053304406 підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в сумі 11852,68 грн.
Згідно акту перевірки від 16 серпня 2019 року №2429/28-10-44-06/33332092 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних:
- податкова накладна №36 від 31 грудня 2018 року (кількість днів затримки - 6);
- податкова накладна №6 від 30 квітня 2019 року (кількість днів затримки - 43);
- податкова накладна №2 від 26 квітня 2019 року (кількість днів затримки - 1).
Податкова накладна №6 від 30 квітня 2019 року та розрахунок коригування №36 від 31 грудня 2018 року до зведеної податкової накладної №5 від 30 листопада 2018 року визначені як «зведені», такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) - тип причини « 09» (Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість), отримувач з умовним ІПН « 600000000000» ТОВ «Сітронікс Телеком Солюшнс Україна».
У зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що вказані податкові накладні відповідають одночасно усім критеріям, які дають підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію такої податкової накладної, з урахуванням чого штрафні санкції у розмірі 12120,40 грн. застосовані до позивача неправомірно, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року №0011904406 підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в сумі 12120,40 грн.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Г.В. Земляна
Є.І. Мєзєнцев