16 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2570/19
Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2020р. у справі № 540/2570/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 28.08.2019 року № 04991405, № 05001405, якими визначені штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а також законодавства з регулювання обігу готівки та застосування РРО.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій щодо проведення перевірки, оскільки на думку позивачки, відповідачем порушено процедуру її проведення. Позивачка зазначає, що у зв'язку із порушенням податковим органом порядку проведення перевірки, висновки викладені в акті перевірки не відповідають чинному законодавству, а податкові повідомлення - рішення, винесені за результатами проведення такої перевірки, є незаконними та підлягають скасуванню.
Також звертає увагу на те, що 30.08.2017 року припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 12.11.2019 року за № 24913854.
За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 04 лютого 2020 року прийнято рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач приймаючи податкові повідомлення - рішення від 28.08.2019 року № 04991405, № 05001405 про застосування штрафних санкцій діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що надаючи оцінку доказам у справі, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо здійснення позивачкою реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Наданий відповідачем, як доказ «Витяг з АІС «Податковий облік» - не доводить обставину здійснення позивачкою підприємницької діяльності після 30 серпня 2017 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Відповідно до приписів ст. 311 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.07.2019 року на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 26.06.2019 року № 875, направлення на фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 від 18.07.2019 року № 760 та № 761, головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_2 та заступником начальника відділу Мальованим Р.В. проведено фактичну перевірку магазину за адресою АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 20.07.2019 року № 0299/21/22/РРО/ НОМЕР_1 .
Актом перевірки встановлено, що посадовими особами о 14:50 год. проведено контрольну розрахункову операцію та придбано пачку цигарок "Winston" за ціною 43,00 грн. та слабоалкогольний напій «Ром Кола» 0,33 л. 8% за ціною 26,00 грн., про що складений акт контрольної розрахункової операції від 20.07.2019 року за № 0139/21/22.
Фіскальний розрахунковий документ під час здійснення розрахункової операції не роздрукований, РРО не застосований та на місці торгівлі взагалі відсутній.
Актом перевірки зафіксовані наступні порушення:
- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи при продажу алкогольних напоїв/тютюнових виробів, вчинене вперше протягом календарного року.
За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції згідно п .1 ст.17 вказаного Закону у розмірі 1,00 грн.;
- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.
За вказане правопорушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно ст. 17 вказаного Закону у розмірі 17000 грн;
ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії
За вказане правопорушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно ст. 17 вказаного Закону у розмірі 17000 грн;
- ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях.
За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно ст. 17 вказаного Закону у розмірі 6800 грн.
Крім того, 20.07.2019 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складений акт відмови № 0140/21/22, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з направленням на фактичну перевірку та про отримання копії наказу.
Відповідно до акта від 20.07.2019 року № 0141/21/22 ОСОБА_1 відмовилася підписувати акт КРО, акт фактичної перевірки та надавати письмові заперечення, а також отримувати другі примірники вказаних актів.
28.08.2019 року за результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 05001405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напої та тютюнових виробів в розмірі 40 800,00 грн.;
- № 04991405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1,00 грн.
Не погоджуючись із вищенаведеними оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивачка звернулася до суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд апеляційної інстанції керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок визначений у статті 80 ПК України.
У пункті 80.1 статті 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п.80.4 ст.80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно з приписами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред'явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
- непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/17123/18 від 21 лютого 2020 року.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 20.07.2019 року на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 26.06.2019 року № 875, направлення на фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 від 18.07.2019 року № 760 та № 761, головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_2 та заступником начальника відділу Мальованим Р.В. проведено фактичну перевірку магазину за адресою АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_1 .
Перед початком перевірки, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було зроблено розрахункову операцію, придбано пачку цигарок "Winston" за ціною 43,00 грн. та слабоалкогольний напій «Ром Кола» 0,33 л. 8% за ціною 26,00 грн., про що складений акт контрольної розрахункової операції від 20.07.2019 року за № 0139/21/22, через РРО розрахункову операцію не проведено. ОСОБА_1 , після пред'явлення службових посвідчень посадових осіб податкового органу та ознайомлення з направленням та наказу на проведення фактичної перевірки, відмовилася від підпису про ознайомлення з направленням на фактичну перевірку та про отримання копії наказу, про що складений акт відмови № 0140/21/22.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не допущено процедурних порушень при призначенні та проведенні фактичної перевірки магазину, в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_1 .
Оскільки порушення процедури проведення перевірки, на які посилалася позивачка як на підставу позову, не знайшли свого підтвердження, судова колегія вважає за важливе надати оцінку порушенням, встановленим в ході фактичної перевірки.
Надаючи оцінку встановленим контролюючим органом під час проведення контрольного заходу порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, одним із висновків відповідача є порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 ст. 3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, внаслідок проведення розрахункової операції без застосування РРО, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № 04991405 від 28.08.2019 року (форма "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на суму 1,00 грн. на підставі статі 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".( далі - Закон № 265/95-ВР)
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: за вчинене вперше порушення - 1 гривня (пункт 1 частини 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР).
Відповідачем зафіксований факт відсутності РРО, що свідчить про не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи. Встановлений факт підтверджується копіями не фіскальних чеків, які знаходяться в матеріалах справи.(а.с.38-39)
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку що податкове повідомлення - рішення № 04991405 від 28.08.2019 року є законним, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Щодо інших висновків акту фактичної перевірки, то в ході її проведення встановлено порушення позивачкою вимог статей 15 та 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР внаслідок реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у не визначеному місці торгівлі та без придбання відповідних ліцензій, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 28.08.2019 року № 05001405 (форма "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на загальну суму 40 800,00 грн. на підставі ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у т.ч. за порушення частини 12 статті 15 Закону № 481/95-ВР за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії - 17000,00 грн. та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії - 17000,00 грн., за порушення пункту 11 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів у не визначеному місці торгівлі - 6 800,00 грн.
Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною першою 1 статті 15 цього Закону передбачено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (частина шоста статті 15 вказаного Закону).
Згідно з частиною 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка органу доходів і зборів про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно із пунктом 11 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж, у тому числі тютюнові вироби, у невизначених для цього місцях торгівлі.
При цьому, продаж тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі - це факт здійснення реалізації алкогольних напоїв у місцях, на право торгівлі в яких у суб'єкта господарювання відсутня ліцензія, або які не внесені до ліцензії.
Частинами 1 та 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм згаданого Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
- порушення вимог статті 15- 3 цього Закону - 6800 гривень.
- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 гривень.
При цьому, аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є окремими видами господарської діяльності, право на здійснення яких передбачає отримання різних ліцензій.
Отже, у разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій до суб'єкта господарювання застосовується фінансові санкції в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень за кожне з двох порушень.
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 820/1391/17 (К/9901/5305/17), від 20.11.2018 у справі № 816/2919/15 (К/9901/19253/18) та від 28 лютого 2019 року у справі №822/1310/17 (№К/9901/31921/18, К/9901/31922/18).
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790, за приписами п. 5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами перевірки, висновок відповідача щодо продажу алкогольних напоїв (пива) та тютюнових виробів ( сигарет) у невизначених для цього місцях та без ліцензій ґрунтується на тому, що місце торгівлі повинно бути обладнано РРО, через який фіксується виручка від реалізації тютюнових виробів, а також відсутністю у позивачки ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, про що вказано у пунктах 2.2.1., 2.2.2. акту фактичної перевірки.
Факт здійснення продажу алкогольного напою та тютюнового виробу та відсутність у позивачки ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами підтверджується актом фактичної перевірки від 20.07.2019 року № 0299/21/22/РРО/ НОМЕР_1 , актом КРО № від 20.07.2019 року № 0139/21/22, актами відмови від 20.07.2019 року № 0140/21/22, № 0141/21/22 та фото фіксацією, яка наявна в матеріалах справи.(а.с.7-9,36)
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено належними доказами факт реалізації ФОП ОСОБА_1 підакцизних товарів без відповідних ліцензій та у невизначених для цього місцях торгівлі.
Ані позовна заява ОСОБА_1 , ані апеляційна скарга не містить доводів, якими б позивачка спростовувала факт вчинення нею порушень, за які до неї застосовано штрафні санкції оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі № 540/2570/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.