Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2020 року Справа № 520/2083/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт: серія - НОМЕР_1 , виданий Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області від 17.04.2013 р., ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, Код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: 31258209105066, МФО: 820172, Код банку одержувача: 25010100, Юридична адреса: пр-т Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080 витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 45824 (сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гри 63 коп.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року апеляційну скаргу задоволено; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 520/2083/2020 скасовано; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, що була вказана позивачем у позовній заяві.
При цьому, відповідно до відомостей відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області відповідач є особою, яка раніше була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але 20.02.2016 року була знята з реєстрації.
Судом відповідно до положень ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України розміщено оголошення щодо виклику в якості відповідача ОСОБА_1 на сайті Харківського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/gromadyana/nevidomomisto/ Kaidan.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся в порядку ст. 130 КАС України. Правом подання відзиву на позов, заяви про визнання позову не скористався. Будь-яких інших заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 18.08.2014 по 23.06.2018.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 11.08.2014 №174 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ з 18.08.2014.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 31.08.2015 № 357 відповідача переведено на 2-й навчальний курс. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 18.08.2016 № 548 відповідача переведено на 3-й навчальний курс. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 11.08.2017 № 401 відповідача переведено на 5-й навчальний курс Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 23.06.2018 №245 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та направили до Головного управління НП в Харківській області.
В подальшому, наказом Головного управління НП в Харківській області від 26.02.2019 № 58 о/с відповідача було звільнено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що 01.09.2014 року на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між Відповідачем, ХНУВС та ГУ МВС України в Харківській області укладено тристоронній контракт (договір) про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Пунктом 2.3.6 зазначеного договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, Відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Матеріали справи свідчать, що 01.11.2017 року між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та ГУНП України в Харківській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Пунктом 3.2, 2.3.6 договору та абз. 5 п. 3 розділу 2 тристороннього контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, передбачено, що особа зобов'язана у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України " Про Національну поліцію".
Листом ГУНП України в Харківській області від 27.02.2019 № 1226/119-12/01-2019, який отримано позивачем 28.02.2019, позивача було повідомлено про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ на загальну суму 45824,63 грн.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що для вирішення питання щодо відшкодування особам витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовам навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261, позивач звернувся 20.09.2019 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова. При цьому, 16.01.2020 року Харківського національного університету внутрішніх справ отримано ухвалу від 09.01.2020 року по справі №641/7533/19, якою закрито провадження по цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, вказано, що відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. З моменту отримання ухвали Харківським національним університетом внутрішніх справ подав позов.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Приписами частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.12.2018 року в справі № 804/285/16, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.10.2019 року в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 року в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 року в справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року в справі №140/2024/19.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач первинно звернувся із даним позовом в порядку ЦПК України.
Так, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 20.09.2019 року позивачем було подано даний позов до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.09.2019 року передано цивільну справу №641/7533/19 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2020 року по справі №641/7533/19 закрито провадження у цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням.
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що в якості підстави для закриття провадження у справі вказано на обставини того, що даний спір про стягнення з особи витрат, пов'язаних з її утриманням під час навчання, за позовом ХНУВС підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 15.02.2020 року шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку, тобто через більш ніж місяць після закриття провадження у справі ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2020.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви та доданих документів не вбачається наведення позивачем будь-яких аргументів щодо наявності обставин, які би свідчили про відсутність об'єктивної можливості вчасно звернутись до суду з цим позовом.
При цьому, посилання представника позивача на обставини отримання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2020 року саме 16.01.2020 року не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними наявними в матеріалах справи доказами. Тим більше, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.01.2020 року була оприлюднена 13.01.2020 року.
В той же час, суд зазначає, що станом на момент звернення позивача із даним позовом в порядку ЦПК України вже Великою Палатою Верховного Суду була викладена у постановах від 12.12.2018 року у справі №804/285/16 та від 13.02.2019 року у справі №636/93/14-ц позиція стосовно підсудності даної категорії спорів та визначено, що останні підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до суду належних та обґрунтованих доказів об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії” визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.09.2020 року по справі №520/8425/19.
Відповідно до положень п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що судом виявлено обставини пропущення позивачем строку на звернення до суду після відкриття провадження у справі та не встановлено поважності підстав для його поновлення, то суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ (пр. Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення витрат - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали ви порядку письмового провадження виготовлено 15 жовтня 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.