16 жовтня 2020 року м. Рівне № 460/5902/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 89189,29грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 10.07.2020 року за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) в загальній сумі 89189,29грн. Дана заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум податку (декларація № 328606 від 04.01.2019), а також застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату згідно податкового повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020. З цих підстав, позивач просив стягнути заборгованість із відповідача, яка останнім у визначений чинним законодавством добровільно не сплачена.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення мотивує тим, що позивач просить стягнути з нього 89189,29грн, не надаючи суду жодного розрахунку сум грошових коштів з яких складається ціна позову, але зазначивши на першій сторінці своєї позовної заяви, що ціна позову складає - 11435,50грн. Також, позивачем направлено податкову вимогу форми «Ф» № 43082-50 на суму 83197,08грн, проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви додано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0005065005 від 04 лютого 2020 року на суму 59922,10грн. За вищенаведених обставин уважає стягнення з нього будь-якої суми грошових коштів незаконним та необґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Окрім цього, відповідач просить постановити окрему ухвалу і направити її відповідним правоохоронним органам для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління ДПС у Рівненській області, винних у протиправних діях, що полягають у необґрунтованому зверненні до суду та наданні суду завідомо неправдивих офіційних документів.
Позивач відповідь на відзив не подав, натомість подав пояснення щодо помилки у позовній заяві, зокрема, щодо ціни позову. Так, позивач зазначає, що сума ціни позову зазначена ним помилково у розмірі 11435,50грн. При цьому, у описовій та прохальній частинах позовної заяви наведено вірну суму боргу 89189,29грн.
10.08.2020 позовна заява надійшла до суду.
11.08.2020 судом здійснений запит до Управління ДМС у Рівненській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно відповідача.
13.08.2020 від Управління ДМС у Рівненській області надійшла відповідь на запит.
18.08.2020 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З'ясувавши всі обставини справи, необхідні для вирішення даного спору, дослідивши подані докази, суд враховує наступне.
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 17.12.2007 за № 26080000000017125.
05.05.2020 внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.
У період часу з 01.07.2017 по 05.02.2020, ОСОБА_1 був зареєстрований платником третьої групи єдиного податку зі ставкою 5% до доходу.
Матеріалами справи стверджується, що 04.01.2019 відповідачем подано до контролюючого органу декларацію № 328606 за звітний період 2018, в якій задекларовано суму єдиного податку у розмірі 83197,53грн.
У визначені строки суму узгодженого грошового зобов'язання відповідач не сплатив.
25.02.2019 позивачем винесено податкову вимогу форми «Ф» про сплату боргу № 43082-50 на суму боргу 83197,08грн, яка надсилалась відповідачу на його адресу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
04.02.2020 позивачем на підставі акту камеральної перевірки від 21.12.2019 № 35/17-00-50-13/ НОМЕР_1 , прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005065005, яким застосовано до відповідача штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку на суму 59922,10грн у розмірі 10% - 5992,21грн (граничний термін сплати 19.08.2019, фактична дата сплати 20.08.2019, кількість днів затримки - 1к.д.).
Також цією ж камеральною перевіркою встановлено наявність податкового боргу у відповідача по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в сумі 83197,53, який виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 328606 за граничним терміном сплати 21.02.2019.
05.02.2020 позивачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 та з 30.09.2019 останній виключений з реєстру платників єдиного податку і з 01.10.2019 переведений на сплату інших податків та зборів.
Станом на день проведення перевірки 21.12.2019, вказана сума податку не сплачена.
Податкове повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020 надсилалось відповідачу на його адресу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Таким чином, станом на 10.07.2020 року за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 89189,29грн, по єдиному податку з фізичних осіб, який винник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум податку (декларація № 328606 від 04.01.2019), а також застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату згідно податкового повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Положенням п. 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Судом встановлено, що 04.01.2019 відповідачем подано до контролюючого органу декларацію № 328606 за звітний період 2018, в якій відповідач самостійно задекларував суму єдиного податку у розмірі 83197,53грн. Отже, наведена сума грошового зобов'язання є узгодженою. При цьому, доказів про те, що самостійно задекларована сума була сплачена відповідачем, суду не надано та судом не встановлено.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
04.02.2020 позивачем, на підставі акту камеральної перевірки від 21.12.2019 № 35/17-00-50-13/ НОМЕР_1 , прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005065005, яким застосовано до відповідача штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку на суму 59922,10грн у розмірі 10% - 5992,21грн (граничний термін сплати 19.08.2019, фактична дата сплати 20.08.2019, кількість днів затримки - 1к.д.).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020, надсилалось на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Суд встановив, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) відсутні відомості про оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020, а також вимоги про сплату боргу форми «Ф» № 43082-50 від 25.02.2019.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Судом встановлено, що податкова вимога форми «Ф» № 43082-50 на суму 83197,08грн направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомлення.
Наведений факт підтверджується зворотним повідомленням та копіює списку № 660 від 28 лютого 2019 року рекомендованих поштових відправлень, в якому за номером 29 внесено запис про відправлення на адресу відповідача вказаної вимоги за номером № 3302301144021: 33028, м. Рівне, вул. Серпанкова, буд. 28. При цьому, податкова вимога була повернута позивачу без вручення з підстав закінчення терміну зберігання.
Суд нагадує, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже посилання відповідача про неотримання податкової вимоги є неприйнятними, оскільки порядок направлення рішень контролюючого органу, встановленого податковим законодавством, позивачем повністю дотриманий.
Щодо ціни позову, яка зазначена позивачем у сумі 11435,50грн, то суд зауважує, що наведена сума зазначена позивачем помилково (про що зазначив сам позивач), і в даному випадку варто звернути увагу як на описову частину позовної заяви, так і на прохальну частину в якій сума податкового боргу зазначена у розмірі 89189,29грн. Тому доводи відповідача з даного приводу також є неприйнятними.
Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не надано суду жодного розрахунку сум грошових коштів з яких складається ціна позову.
Так, до матеріалів справи долучено Розрахунок виникнення боргу по платежах бюджету ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно інтегрованих карток платника податків станом на 10.07.2020, відповідно до якого за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 89189,29грн, а саме: на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум податку (декларація № 328606 від 04.01.2019) у розмірі 83197,08грн та застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату згідно податкового повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020 в сумі 5992,21грн.
На підтвердження поданого розрахунку позивачем долучено до матеріалів позовної заяви: податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 328606 від 04.01.2019 за звітний період 2018 рік, корінець податкової вимоги форми «Ф» від 25 лютого 2019 року № 43082-50 на суму 83197,08грн, податкове повідомлення-рішення № 0005065005 від 04.02.2020 на суму 5992,21грн, акт камеральної перевірки від 21.12.2019 № 35/17-00-50-13/ НОМЕР_1 . Зазначені докази в повній мірі розкривають розрахунок податкового боргу відповідача. А оскільки доказів сплати такого боргу відповідачем суду не надано, то такі докази є підтвердженням наявності податкового боргу станом на 10.07.2020 року.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податку, якому вручено податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що виник після надіслання податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд повторює, що податкова вимога платником податків у встановленому порядку оскаржена не була.
Таким чином, сума податкового боргу відповідача станом на 10.07.2020 складає 89189,29грн та підтверджується наявними у справі доказами.
Стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Згідно з пунктом 41.2 цієї статті ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Наведеними положеннями норм права чітко встановлений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, і контроль за дотриманням такого обов'язку платниками податків покладений на позивача.
Щодо винесення окремої ухвали стосовно позивача, то суд зауважує, що за правилами частин першої, другої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В ході розгляду даної справи жодного порушення позивачем чинного законодавства по обставинах, які зумовили подання даної позовної заяви, судом не встановлено, тому правові підстави для прийняття окремої ухвали по відношенню до позивача відсутні.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області обґрунтовані, документально підтверджені, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 89189,29грн, який перерахувати на рахунок UA548999980314060699000017002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012714, одержувач: УК у м. Рівному/18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449);
2) відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Т.О. Комшелюк