про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2020 року м. Рівне№ 460/7607/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Партнер" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Партнер" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 25 травня 2020 року ОСОБА_1 на виконання договору купівлі продажу транспортного засобу від 16 травня 2020 року № ВПР-924-К було внесено готівку через касу ТзОВ "Вік-Партнер" в сумі 1000грн.
Однак, всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України, докази проведення вказаної обставини позивачем до позовної заяви не додані.
За приписами частини першої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В свою чергу, частиною другою статті 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "Підпис".
При цьому, суд зауважує, згідно з пунктом 1.1 вказаного Стандарту, його вимоги поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності, зокрема, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
Отже, вимоги щодо порядку засвідчення копій документів, встановлені ДСТУ 4163-2003, поширюються в тому числі і на позивача.
Разом з тим, копії письмових доказів, додані позивачем до позову не містять усіх обов'язкових реквізитів щодо їх засвідчення, передбачених пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003, а тому не можуть вважатися засвідченими в порядку, встановленому чинним законодавством, в розумінні частини четвертої статті 94 КАС України.
При цьому, суд зауважує, що частина з доданих до позовної заяви копій письмових доказів є нечитабельного змісту, а саме: 1) договору купівлі продажу транспортного засобу від 16 травня 2020 року № ВПР-924-К; 2) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 2 червня 2020 року № 206017 до податкової накладної від 18 травня 2020 року № 1805014; 3) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 2 червня 2020 року № 206018 до податкової накладної від 18 травня 2020 року № 1805015; 4) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 2 червня 2020 року № 206019 до податкової накладної від 25 травня 2020 року № 2505016; 5) повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 23 червня 2020 року № 12; 6) повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 23 червня 2020 року № 14; 7) рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 червня 2020 року № 1669294/36354758; 8) рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 червня 2020 року № 1669293/36354758; 9) рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 9 липня 2020 року № 32605/36354758/2; 10) рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 9 липня 2020 року № 32604/36354758/2.
За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та не зазначено в позовній заяві про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 9 липня 2020 року № 32605/36354758/2 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 2 червня 2020 року № 206017 та зобов'язати зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 2 червня 2020 року № 206017 до податкової накладної від 18 травня 2020 року № 1805014, складений позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного її надходження до Державної податкової служби України; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 9 липня 2020 року № 32604/36354758/2 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 2 червня 2020 року № 206018 та зобов'язати зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 2 червня 2020 року № 206018 до податкової накладної від 18 травня 2020 року № 1805015, складеного позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного її надходження до Державної податкової служби України.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, в позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а тому за її подання до суду останньому належало сплатити судовий збір в сумі 4204грн (2 х 2102грн = 4204грн).
Крім того, суд звертає увагу, що зміст позовних вимог потребує уточнення в частині того, кого саме належить зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, щодо яких були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) доказів на підтвердження того, що 25 травня 2020 року ОСОБА_1 на виконання договору купівлі продажу транспортного засобу від 16 травня 2020 року № ВПР-924-К через касу ТзОВ "Вік-Партнер" внесено готівку в сумі 1000грн;
2) належним чином засвідчених копій читабельного змісту письмових доказів, доданих до позовної заяви, - відповідно до кількості учасників справи;
3) документа про сплату судового збору в сумі 4204грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
4) нової позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме належить зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, щодо яких були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації, - відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Партнер" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк