Справа № 420/4876/20
16 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні, в письмовому провадженні) питання про залишення позову без розгляду у зв'язку із неподанням позивачем витребуваних судом доказів,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ Україна» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.02.2020 р. №1468379/39596113;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12.12.2019 р.
Ухвалою суду від 11.06.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.07.2020 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.
У підготовче засідання 25.09.2020 року представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлено законом порядку та строки, за зазначеною в адміністративному позові електронною адресою.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ Україна» належним чином завірену копію:
рішення (рішень) про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ Україна», ЄДРПОУ 39596113, критеріям ризиковості платника податку.
Встановлено позивачу строк для подання витребуваних доказів до 13.10.2020 року, шляхом направлення засобами електронного зв'язку на адресу: n.pototska@adm.od.court.gov.ua, засобами поштового зв'язку на адресу Одеського окружного адміністративного суду: 65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2020 року.
Станом на 16.10.2020 року вказані докази до суду не надходили.
Сторони у підготовче засідання 16.10.2020 року не з'явилися.
Станом на 16.10.2020 року підготовче провадження по справі триває 87 днів, таким чином для отримання інформації від позивача чи направлялись витребувані судом докази залишається 3 дні.
При цьому, зважаючи на отримання позивачем всіх процесуальних документів на електронну та поштову адресу зазначено у позові, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 КАС України, інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1).
Приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (ч. 5).
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (ч. 7).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч. 8).
Приписами ст. 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Позовна заява підписана директором ТОВ «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» Андрєєвим О.І., довіреності на представництво інтересів інших осіб в матеріалах справи відсутні.
Інформація щодо зміни адреси, електронної адреси з боку позивача до суду не надходила.
Ухвала про витребування доказів від 25.09.2020 року доставлена на адресу позивача 02.10.2020 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 65048 01734561.
Крім того, всі ухвали в рамках вказаної справи оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Розглянувши питання про залишення адміністративного позову без розгляду, суд приходить до висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Згідно приписів п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Беручи до уваги ненадання позивачем витребуваних документів на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у встановлений судом строк, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, як результат застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані, в т.ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Принцип обов'язковості судових рішень закріплений і у статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид процесуального правопорушення полягає у тому, при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт адміністративного судочинства свої процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій (Постанова КЦС ВС від 06 вересня 2018 року, провадження № 61-43659ск18, справа № 552/2378/17).
Так, у ст.17 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” від 04.11.1950р. № ETS N 005 “Заборона зловживання правами” передбачено, що “Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції”. Суд роз'яснив, які дії є зловживанням процесуальними правами.
При цьому, враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обсягу обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що ненадання суду документів, які витребовувались судом перешкоджає розгляду справи.
Відтак, виходячи з наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 44, 45, 80, 94, п. 9 ч. 1 ст. 240, 242 - 243, 248, 256, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.