Справа № 420/2929/20
16 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” (вул. Старокиївська, 3, с. Курісове, Лиманський район, Одеська область, 67512, код ЄДРПОУ 42855926) до Одеської митниці Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та картки відмови, -
06 квітня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000164/1 від 08 жовтня 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/031193 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби № UA500060/2019/00649.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, адміністративна справа №420/2929/20 передана судді Глуханчуку О.В.
Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду від 27 липня 2020 року поновлено провадження у справі № 420/2929/20.
Ухвалою від 30 липня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Глуханчука О.В., а справу передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді по справі.
30 липня 2020 року справа за результатами автоматичного розподілу справ між суддями справу розподілено для подальшого розгляду судді Токміловій Л.М.
04 серпня 2020 р. ухвалою суду прийнято справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
21 серпня 2020 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000164/2 від « 08» жовтня 2019 року за митною декларацією UА500060/2019/031193 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00649;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000098/1 від « 23» липня 2019 року за митною декларацією UА500060/2019/022287 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00466.
Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та розпочато розгляд справи спочатку.
07.09.2020 року за вх. № 35491/20 представником відповідача до суду подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500060/2019/031193 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за вказані товари, а саме: в пункті 3.4 зовнішньоекономічного договору від 22.05.2019 №7487/25-SЕ вказано, що поставка товару здійснюється на умовах DАТ Одеса, але ні в рахунку-проформі від 23.05.2019 р. № 2008, ні в рахунку-фактурі від 17.06.2019 р. № 2467 умови поставки товару не; в митній декларації країни відправлення від 25.06.2019 р. № 19SЕЕ916742NНХ0N64 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро), а також код товару не відповідає коду, за яким декларується товар; наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 1/10 від 18.07.2019 р. не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості транспортного засобу, оскільки ринкова вартість автобуса розрахована на прикладі подібних автобусів, але стандарту Євро 3. При цьому, до митного оформлення надано транспортний засіб зі стандартом Євро 5. Відповідач вказує, що в рішенні про коригування митної вартості товарів 08.10.2019 №UA500060/2019/016503 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ "АВТОБУС 365" або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було. Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів 08.10.2019 №UA500060/2019/000164/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00649 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365".
14.09.2020 року за вх. № ЕП/14426/20 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позицію викладену в позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У підготовче засідання призначене на 16.09.2020 року, учасники справи до суду не прибули, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
16.09.2020 року за вх. № 37079/20 від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника, а також просив суд закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті та подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
16.09.2020 року протокольною ухвалою суду задоволено заяву представника позивача, закрито підготовче провадження по справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС 365» ідентифікаційний код 42855926 провадить господарську діяльність за основним кодом КВЕД 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
22.05.2019 року між компанією Bus Trade Center Stockholm AB (далі - «Продавець») та товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” (далі - ТОВ «АВТОБУС 365», «Позивач», «Покупець») укладений контракт № 7487/25-SE (далі - «Контракт») на поставку пасажирського автобуса - MANA 21 LIONSCITY, 2005 р.в.
Відповідно до п. 1.1 Контракту Продавець зобов'язався передати у власність Покупця 5 (п'ять) пасажирських автобусів, які були у використанні, найменування яких зазначено у інвойсах (далі - «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту.
Так, Контрактом передбачено наступні характеристики Товару:
- автобус марки MAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ;
- автобус марки MAN А 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 ;
- автобус марки MAN А 21LIONS CITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VІN) - НОМЕР_3 ;
- автобус марки MAN А 21LIONS CITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_4 ;
- автобус марки MAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_5 .
Відповідно до пункту 2.1 Контракту, ціна на Товар встановлена сторонами у Євро. Згідно пункту 2.2 - загальна сума Контракту складає 16000,00 Євро.
Поставка товару здійснюється на територію України силами та за рахунок покупця (п.3.2).
Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем згідно кількості, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс) після відмітки в інвойсі «Отримано» з боку покупця. Рахунок-фактура має містити найменування продавця, покупця та його адреси, товару, вартість з вказівкою вартості за одиницю, кількість та загальна вартість (3.3).
Поставка здійснюється протягом 7 днів з моменту оплати, на умовах DAT Одеса місце поставки: Україна згідно Інкторемс 2010 (п.3.4).
Відповідно до п. 4 контракту оплата здійснюється до моменту поставки 100% (передплата) двома частинами 40% та 60%, на підставі виставленого рахунку (інвойса) Продавцем в строк до 01.07.2019. Строк дії контракту складає один рік з моменту його підписання. Комісійні видатки (в т.ч. видатки транзитних банків) за проведення платежів на рахунок сторони несуть в рівних частках.
04.10.2019 року декларантом Позивача подана електронна митна декларація №UA500060/2019/031193 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом.
В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні -1 шт. марки MAN, модель MAN А 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер - НОМЕР_6 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об'єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 228 кВт. Фактичний пробіг - 1054159 км. Колір - зелений. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 56. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 12300 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE. В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.
В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» Товару у розмірі 3200,00 Євро, При цьому, до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/031193 від 04.10.2019 року уповноваженою особою декларанта (СПД ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ) подані наступні документи:
- рахунок-фактура (proforma) № 2008 від 23.05.2019р.;
- інвойс №2467 від 17.06.2019р.;
- сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2349044 від 20.08.2019р.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 -S-0-218/19-00821 від 06.08.2019р.;
- комерційну пропозицію постачальника Bus Trade Center Stockholm AB від 25.04.2019 р.;
- платіжне доручення № 26 від 31.05.2019р.;
- платіжне доручення № 25 від 02.08.2019р.;
- звіт № 1/5 від 15.08.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN A 21LIONSCITY, (VIN) - НОМЕР_8 , 2005р.в.; ФОП ОСОБА_2 ;
- контракт № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року, укладений ТОВ «АВТОБУС 365» з постачальником Bus Trade Center Stockholm AB;
- договір про надання послуг митного брокеру № 0404 від 23.05.2019р.;
- лист ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 185 від 19.08.2019р.;
- копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE916742NHX0N64 від 25.06.2019р.
На запит Відповідача повідомленням за вих. № 271/1 від 07.10.2019р. надано пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за Товар, яка підтверджує митну вартість Товару, а саме:
- в рахунку-проформі від 23.05.19 № 2008 та в рахунку-фактурі від 17.06.19 № 2467 не зазначаються умови поставки товару Інкотремс;
- в митній декларації країни відправлення від 25.06.2019 року №19SEE916742NHX0N64 вартість товару не відрізняється, оскільки звернувшись отримали інформацію про те, оформлення митними органами Швеції здійснюється у грошовій одиниці Швеції - шведської крони, і станом на момент оформлення ТЗ офіційний курс шведської крони до євро становив близько 1 євро = 10,6 шведської крони. Враховуючи даний розрахунок, зазначена митними органами Швеції сума у розмірі 34 000 шведських крон в експортній декларації відповідає 3200 євро.
Код товару в експортній декларації вказується експортером. В митній декларації позивачем вказаний код товару 8702901900.
- наданий звіт про визначення ринкової вартості № 1/5 від 18.07.2019 виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.
08 жовтня 2019 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000164/2 за митною декларацією UA500060/2019/031193.
Згідно з графою 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000164/2 подані декларантом (ФОП ОСОБА_1 ) документи містять дані:
- у п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 № 7487/25-SE вказано, що поставка товару здійснюється на умовах DAT - Одеса, при цьому умови поставки товару не вказані взагалі.
- в митній декларації країни відправлення від 25.06.2019 № 19SEE916742NHX0N64 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро), а також код товару не відповідає коду, за яким декларується товар.
- наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 1/10 від 18.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості транспортного засобу, оскільки ринкова вартість автобуса розрахована на прикладі подібних автобусів, але стандарту Євро 3. А до митного оформлення надано автобус зі стандартом Євро 5.
Відповідач прийняв Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00649.
22.07.2019 року декларантом Позивача подано електронну митну декларацію №UA500060/2019/022287 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом.
В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні -1 шт. марки MAN, модель MAN А 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об'єм циліндрів - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 228 кВт. Фактичний пробіг - 1118926 км. Колір - зелений. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 54. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 12300 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE. В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.
В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» Товару у розмірі 3200,00 Євро. Також, до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/022287 від 22.07.2019 року уповноваженою особою декларанта (СПД ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ) подані наступні документи:
- рахунок-фактура (proforma) № 2008 від 23.05.2019р.;
- інвойс №2467 від 17.06.2019р.;
- сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2177067 від 02.07.2019р.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 27.06.2019р.;
- комерційну пропозицію постачальника Bus Trade Center Stockholm AB від 25.04.2019 р.;
- платіжне доручення № 26 від 31.05.2019р.;
- звіт № 1/13 від 18.06.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN A 21LIONSCITY, (VIN) - НОМЕР_2 , 2005р.в.; ФОП ОСОБА_2 ;
- контракт № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року, укладений ТОВ «АВТОБУС 365» з постачальником Bus Trade Center Stockholm AB;
- договір про надання послуг митного брокеру № 0404 від 23.05.2019р.;
- лист ТОВ «АВТОБУС 365» вих. № 152 від 09.07.2019р.;
- копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE916BQ2FKJES5J8 від 25.06.2019р.
23.07.2019 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000098/1за митною декларацією UA500060/2019/022287.
Згідно з графою 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000164/2 подані декларантом (ФОП ОСОБА_1 ) документи містять наступні розбіжності:
- в експортній МД 19SEE916BQ2FKJES5J8 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару;
- своїм листом ТОВ «АВТОБУС 365» № 152 повідомляє про повну передплату за партію 20 шт. автобусів, але сума наданих передплат не відповідає вартості товару.
Також у вищезазначеному Рішенні містяться посилання на розбіжності, а саме:
- наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 1/14 від 18.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості транспортного засобу;
- у п.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 року № 7487/25-SE передбачено 100% передплату за товар до 01.07.2019 року. До митного оформлення подане платіжне доручення №26 від 31.05.2019 року на суму 6400 євро.
Митним органом прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00466.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
В разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.
Під час митного контролю товарів за митними деклараціями МД № UA500060/2019/022287 від 22.07.2019 року та № UA500060/2019/035583 від 02.11.2019 року, з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що ціна по заявленому в декларації товару є більшою ніж зазначив позивач.
Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли від позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товару, відповідачем встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення висновках про вартісні характеристики товарів експерт зазначає, що вартість товарів визначалась за допомогою аналізу ринку аналогічних товарів.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.2 Контракту № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року плата за товар здійснюється по 100% передплаті.
Крім іншого, надане платіжне доручення в іноземній валюті від 31.05.2019 року підтверджує сплату лише 40% суми зазначеної в контракті та інвойсі, а саме - 6400,00 євро замість 16000,00 євро.
Суд звертає увагу, що згідно з п.4.2 Контракту № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року, плата повинна бути здійснена у строк до 01.07.2019 року.
Відповідно до платіжного доручення № 25 від 02.08.2019 року позивачем сплачено 9600,00 євро, відповідно до Контракту № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року, тобто з пропуском строку, зазначеного в контракті.
Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за вказаний товар. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
08.10.2019 року уповноваженою особою декларанта СПД ОСОБА_1 надіслано повідомлення, в якому не надані відповіді на всі питання, вказані в повідомленні митниці, та зазначено, що додаткові документи надати не мають можливості і просять здійснити митне оформлення на підставі поданих документів.
Крім цього, наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості № 1/10 від 18.07.2019 не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості транспортного засобу, оскільки ринкова вартість автобуса розрахована на прикладі подібних автобусів, але стандарту Євро 3, однак, в наданих декларантом для митного оформлення документах вказано стандарт Євро 5.
Згідно з статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємств, а отже у виписках з бухгалтерської документації містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також частиною 6 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідно до статті 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі нарахування, згідно з яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Пунктом 6 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) передбачено, що фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу нарахування, згідно з яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження або сплати грошових коштів (грошей).
Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011 зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.
У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об'єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) комерційний рахунок-фактура є важливим документом не тільки з точки зору його конкретної функції, але також і для його ролі у межах інших процедур, наприклад, процедури визначення митної вартості.
Частиною 1 статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Оскільки відомості, що містились у копіях митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ декларанта повідомлено про необхідність подання перекладу на українську мову копій митних декларацій країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Пунктом 52 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 передбачено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Також пунктом 53 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 передбачено, що залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).
Згідно з пунктом 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду Державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Пунктом 7.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду Державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395), передбачено, що оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митними деклараціями № UA500060/2019/022287 від 22.07.2019 року та № UA500060/2019/035583 від 02.11.2019 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані Документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом- або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000164/2 від 08.10.2019 року та №UА500060/2019/000098/1 від 23.07.2019 року.
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689. митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5. Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дозволити митному органу використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/або виготовлених в різних країнах походження.
Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689., який був чинним з 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення га оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.
Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.94 N 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю товарів у максимально наближений до митного оформлення час із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, по товару №1 є більшим, ніж заявлено декларантом.
Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
В рішеннях про коригування митної вартості товару наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації.
Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач здійснив декларування імпортованих товарів в супереч вимогам чинного митного законодавства, натомість контролюючий орган довів належними, достатніми та беззаперечними доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” до Одеської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та картки відмови - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова
.