справа №380/2238/20
13 жовтня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участю представника позивача Стець Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» (далі - ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», позивач) до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач) в якій позивач просить суд: визнати дії Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України протиправними, щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», стосовно наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 2018 по 2019 роки, яке оформлене Аналітичним дослідженням №7/99-00-16-04-20/425151191 від 11.11.2019 року.
Загальне позовне провадження у справі суд відкрив ухвалою від 19.03.2020.
Позовні вимоги ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» обґрунтовує наступним. 12 лютого 2020р. ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» під час оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова в справі № 463/3239/19 про арешт сум ПДВ в системі електронного адміністрування, дізналось, що 11 листопада 2019 р. Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України проведено та складено аналітичне дослідження №7/99-00-16-04-20/425151191 фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» за період 2018-2019 р. р., яким на думку контролюючого органу, встановлено порушення діючого законодавства в діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС».
Як зазначає позивач, наявність вказаного Аналітичного дослідження, згідно змісту Ухвали Личаківського районного суду від 12.02.2020р. в справі №463/3239/19 слугувала для суду однією з підстав для відмови в клопотанні про скасування арешту, накладеного під час розслідування кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019 р., оскільки Аналітичним дослідженням № 7/99-00-16-04-20/425151191 протиправно на переконання позивача, підтверджується незаконна діяльність ТОВ'КРІСТАЛ ПЕЛЕС».
Так 19.02.2020 р. представником ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» надіслано на адресу ДПС України адвокатський запит для надання копії Аналітичного дослідження №7/99-00-16-04-20/425151191 від 11.11.2019 р. на який 04 березня 2020 р. отримано відповідь на Адвокатський запит згідно з яким відмовлено представнику Товариства в наданні копії Аналітичного дослідження № 7/99-00-16-04-20/425151191 від 11.11.2019 р.
Позивач вказує, що у зазначеній відповіді, ДПС України повідомило, що підставою початку досудового розслідування є факт отримання слідчим інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення а доказами в кримінальному провадженні є показання, речові докази, висновки експертів. Відтак відповідач вважає з використанням інформації з Аналітичного і слідження повинно було бути зареєстроване кримінальне провадження а тому відсутні підстави для надання цієї інформації.
ТОВ «КР1СТАЛ ПЕЛЕС» вважає, що дії службових осіб з проведення та складення Аналітичного дослідження №1/99'00'16'04' 20/41194631 від 11.11.2019 р. є протиправними, оскільки вчинялись без належної правової підстави .
Позивач вважає, що відповідач, вчиняючи дії, які передували прийняттю Аналітичного дослідження, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених чинним законодавством України, а саме Аналітичне дослідження є незаконним та призвело до негативних наслідків для позивача.
Так, наведене Аналітичне дослідження проведено за ініціативою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
Однак, як свідчить відповідь на адвокатський запит, службові особи Департаменту не являються експертами, спеціалістами, не залучались у відповідній якості згідно вимог ст.ст. 69-71 КПК України під час досудового розслідування, не попереджались згідно ст. 384 КК України у зв'язку з складенням дослідження, а здійснювали свої повноваження щодо проведення аналітичного дослідження виключно згідно п.п. 19'1.35, п.19'1 ст.19 ПК України.
ДПС України надало відзив на позовну заяву. Вимоги ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» вважає такими що не підлягають задоволенню. Вказує, що висновок Аналітичного дослідження не порушує прав позивача, а висновки викладені в ньому за наслідками перевірки є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а таке дослідження відповідно не порушує прав останнього. На переконання відповідача, доводи викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах Закону.
04.06.2020 ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи по суті.
ДПС України надала додаткові пояснення. Звертає увагу суду, що під час проведення аналітичного дослідження інформація яка у ньому зазначена, перетворюється у відомості закритого характеру за допомогою інтеграції і інтерпретації всіх зібраних даних. Ця інформація не є відкрита і може бути використана тільки на підставі і в порядку передбаченому чинним Законодавством.
ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» у свою чергу також надало додаткові пояснення. Вказує, що інформація, що використовувалася для проведення дослідження стосувалась виключно господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», зокрема рух коштів чи дані податкової звітності є власністю товариства та його конфіденційною інформацією і не стосується інших третіх осіб. Зазначає, що ПК України не передбачає право ДПС на проведення досліджень господарської діяльності шляхом складення Аналітичних висновків в яких вказано порушення платником законодавства.
Інших доказів по суті спору судом не отримано. В судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, просив розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.
Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд керувався тим, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з цим, зважаючи на те, що провадження у справі відкрито 19.03.2020, суддя ухвалив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами. Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання відхилив клопотання.
Представник ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» в судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі просив позов задовольнити.
Заслухавши надані пояснення, всебічно та у повному обсязі дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» зареєстроване 03.10.2018 р. як платник податків та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Франківський р-н м. Львова).
Як вбачається з пояснень наданих ДПС України Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС відповідно до Постанов третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові «Про визначення проведення аналітичного дослідження (з наданням висновку)» від 30.05.2019 року, які надійшли листами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 31.05.2019 № 03/3-7427вих-19 (вх. ДФС № 30532/5 від 03.06.2019) на підставі листів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львів від 12.09.2019 № 03/3-12741вих-19 (вх. ДПС №2710/5 від 20.09.2019), від 31.10.2019 №03/3-15430 вих-19 (вх. ДФС № 52915/5 від 04.11.2019) було проведено аналітичні дослідження, які регламентовано Методичними рекомендаціями щодо проведення аналітичного дослідження з метою запобігання та протидії легалізацій (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими правопорушеннями, затверджені Наказом ДФС України від 28 серпня 2017 року за № 564, складено висновок аналітичного дослідження щодо діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», яке було направлено на адресу третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.(аналітичне дослідження № 8/99- 00-16-04-20/ 42515191 від 11.11.2019 року).
Листом ДПС від 12.11.2019 № 2246/5/99-00-16-04-16 на адресу Державного бюро розслідувань Територіального управління, розташованого у місті Львові направлено висновки аналітичного дослідження про результати фінансового-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» (код ЄДРПОУ 42515191), від 11.11.2019 № 8/99-00-16-04-20/42515191 на 23 арк. (копія листа наявна в матеріалах справи).
Як зазначає позивач про наявність проведення аналітичного дослідження товариству стало відомо під час оскарження Ухвали Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/3239/19 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.05.2019 у кримінальному провадженні №62019140000000093 від 07.02.2019 в частині накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ. З якої вбачається, що згідно даного аналітичного дослідження встановлено неправомірне отримання коштів у сумі 66083534 грн. від ТОВ «Борт - Торг», які не відображені у податковому та бухгалтерському обліку ймовірно для подальшої легалізації.
У зв'язку з цим до ДПС України було подано запит від 19.02.2020 №65, зокрема щодо надання інформації стосовно того чи проведеним аналітичним дослідженням встановлено порушення ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» вимог ПКУ, які призвели до зниження чи несплати податків до бюджету, а також з проханням надати копію аналітичного дослідження.
Відповідач листом від 03.03.2020 №8167/6/99-00-16-04-06, зокрема повідомив, що з урахуванням норм Кримінально процесуального кодексу України спеціальний порядок доступу учасників відповідних процесів до інформації створеної (одержаної) в ході (досудового) судового провадження, положення Закону України «Про доступ до публічної інформації « не поширюється на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.
Вважаючи дії Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України, щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», стосовно наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 2018 по 2019 роки, яке оформлене Аналітичним дослідженням №7/99-00-16-04-20/425151191 від 11.11.2019 року протиправними -ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» звернулося до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
У відповідності до статті 41 пункту 41.1 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
У відповідності до пункту 1 Положення "Про Головне управління ДФС у Львівській області, що затверджене Наказом Державної фіскальної служби України від 12 липня 2019 року за № 14, Головне управління ДПС у Львівській області територіальним органом Державної податкової служби України до структури якого входить Управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом.
Отже є контролюючим органом.
Відповідно до статті 191 пункту 191.1 підпункту 191.1.35 Податкового кодексу України, однією з функцій контролюючого органу є вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.
Згідно із статтею 61 пунктом 61.1 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 62 пункту 62.1 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орлани, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (стаття 71 пункт 71.1 Податкового кодексу України).
Податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (стаття 74 пункт 74.1 Податкового кодексу України).
Порядок збору та отримання контролюючими органами податкової інформації визначено статтями 72, 73 Податкового кодексу України.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 пункт 74.2 Податкового кодексу України).
З сукупного аналізу вищевикладених норм законодавства випливає, що документальні перевірки щодо дотримання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є лише одним з інструментів здійснення контролюючими органами функцій контролю за дотриманням платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, факти або ознаки порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути встановлені, як у результаті проведення документальних перевірок платників податків, так і в результаті опрацювання посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, зібраної в ході інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Отже, результати податкового контролю можуть бути відображені, як шляхом складання акта (довідки) про результати перевірки (у разі здійснення податкового контролю шляхом проведення документальної перевірки), так і шляхом складання документів, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (звітів, висновків, доповідних записок тощо), які пов'язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами.
Водночас, нормами Податкового кодексу України не передбачено порядку та процедури ознайомлення платників податків з результатами податкового контролю, що здійснювався шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Податковий контроль є одночасно однією з функцій контролюючого органу та його виключною компетенцією, а однією з форм податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України, щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», стосовно наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 2018 по 2019 роки, яке оформлене Аналітичним дослідженням №7/99-00-16-04-20/425151191 від 11.11.2019 року.
Щодо покликань представника позивача на незаконність самого Аналітичного дослідження, яким оформлені результати проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» суд зазначає наступне.
Умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах, тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Водночас за відсутності об'єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.
Контролюючим органом в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, тому враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок складення відповідачем висновку про результати аналітичного дослідження, з урахуванням всього вищевикладеного в сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що наявність Аналітичного дослідження слугувала для суду однією з підстав для відмови в клопотанні в справі про скасування арешту, накладеного під час розслідування кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019 р. №463/3239/19. Також, критично ставиться, що посилань на те, що відповідачем не надано інформації про внесення до ЄРДР відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення під час діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС» з огляду на наступне .
Підстави для початку досудового розслідування кримінального провадження визначено статтею 214 КПК України, відповідно до якої, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що згідно із статтею 214 частиною 1 КПК України підставою для початку досудового розслідування є факт отримання слідчим, прокурором з будь-яких джерел інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, саме слідчий і прокурор вирішують питання про наявність чи відсутність підстав для початку досудового розслідування кримінального провадження. Саме слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють належність доказів, а також чи підлягають перевірці та доказуванню фактичні обставини в рамках кримінального провадження.
При цьому, відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Суд зазначає, що позивач не погоджуючись із вчиненими діями в рамках кримінального провадження, має право їх оскаржувати в рамках кримінального провадження та у відповідності до кримінального процесу, а не шляхом визнання протиправними дій під час проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «КРІСТАЛ ПЕЛЕС», що оформлене Аналітичним дослідженням, яким у свою чергу на позивача не накладено жодних стягнень чи зобов'язань.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючим органом не приймалось.
У даному випадку суд бере до уваги покликання відповідача на ті обставини, що висновки викладені у аналітичному дослідження за наслідками перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами висновку, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року № 826/91/15.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, з сукупного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з приписами ст. 139 КАС України, судовий збір розподілу не підлягає.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2020.
Суддя В.М. Сакалош