Рішення від 06.10.2020 по справі 640/11954/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ № 640/11954/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Качура І. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченко Олександра Володимировича

треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПС»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченко Олександра Володимировича, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича в частині не включення рахунку № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду, із визначенням суми 193010, 00 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу;

- зобов'язати уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича включити до переліку вкладників рахунок № НОМЕР_1 , за яким позивач має право на відшкодування коштів за вкладом в акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до заяви-договору на оформлення банківських продуктів №25167224 від 07.11.2018 року шляхом надання доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду щодо включення рахунку № НОМЕР_2 та визначення за ним суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 193010, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ним та акціонерним товариством «ВТБ БАНК» був укладений заява-договір №25167224 на оформлення банківських продуктів. Після укладання договору на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 199000, 00 грн. Через 20 днів після укладення договору між позивачем та акціонерним товариством в банку була введена тимчасова адміністрація. Виконавчою дирекцією фонду прийнято рішення про початок ліквідації банку. З метою отримання гарантованих державою коштів позивач подав заяву до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просив виплатити гарантовану суму відшкодування за договором. У зв'язку з тим, що дані позивача не передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а рахунок № НОМЕР_1 не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів позивач звернулася з заявою до відповідача, у якій просив надати відповідь щодо причин такого невключення та включити рахунок позивача до переліку. Надалі відповідач повідомив позивача про нікчемність правочину, а саме нікчемність транзакції (операції) про перерахування коштів у сумі 199000, 00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На думку позивача, відповідач своїми діями та бездіяльністю порушив законодавство України щодо відшкодування гарантованих позивачеві коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 року у адміністративній справі №640/11954/19 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.08.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог у зв'язку із нікчемністю операцій з переказу грошових коштів із рахунку ТОВ "ПАПС" на рахунок позивача в якості поворотної фінансової допомоги. Відповідач обґрунтував рішення щодо нікчемності транзакції (операції) про перерахування коштів у сумі 199000, 00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 повноваженнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації банку, визначені в законі щодо перевірки правочинів, вчинених після прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, а також наявністю обставин перерахування коштів на рахунок позивача, які дали підстави банку для проведення перевірки вказаної операції (правочину) по рахунку позивача на предмет наявності ознак нікчемності, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у результаті якої встановлено наявність ознак нікчемності операції з перерахування коштів в сумі 199000, 00 грн. на рахунок позивача. На думку, відповідача повивач штучно утворив умови для збільшення розміру відшкодування за рахунок укладення угод з фізичними особами, оскільки кошти від вкладника були зараховані позивачу з метою отримання відшкодування коштів за рахунок фонду, що в результаті спрямовано на збільшення видатків ФГВФО та є безумовною перевагою для вкладника. Укладення вказаних правочинів, як зазначає відповідач, призвело до виникнення підстав для збільшення розміру вимог заявлених до фонду гарантування, що могло призвести до отримання вказаним кредитором пільг, прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що в свою чергу підпадає під ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, на думку відповідача, в розумінні закону позивач не є вкладником.

19.08.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у відзиві на позов позиція відповідача суттєво відрізняється від викладеного на адресу позивача листі-повідомленні №2297/1-2 від 16.04.2019 року, в якому відповідач посилається на п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач також не погоджується з підставою для відмови позивачу у включенні його рахунку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, відповідно до якої позивач не є вкладником в розумінні закону.

Третя особа 2, товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПС» подала письмове пояснення, у якому зазначає, що дії відповідача щодо визнання операції з перерахування коштів на рахунок позивача нікчемним правочином є незаконними. Третя особа 2 в поясненнях щодо позову також зазначила, що той факт, що той факт, що кошти надійшли на рахунок позивача шляхом переказу з рахунку іншого клієнта банку, не надає достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною. Доказів на підтвердження нікчемності правочину відповідачем не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) повивач.

Третя особа 1, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, письмових пояснень щодо позову до суду не надала.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «ВТБ БАНК» укладено заяву-договір на оформлення банківських послуг №25167224 від 07.11.2018 року, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті українська гривня з можливістю здійснення за вказаним рахунком операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з випискою по рахунку приватного клієнта № НОМЕР_3 08.11.2018 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 199000, 00 грн. з призначенням платежу «поповнення карт. рах. (не пов'язаного з підприємницькою діяльністю) ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зг. дог. №11/4 від 01.11.2018 року поворотна фін. допомога».

Станом на 28.11.2018 року залишок коштів по рахунку позивача № НОМЕР_1 становила 193 010, 00 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління НБУ від 13.11.2018 року №764-рш/БТ "Про віднесення акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до категорії проблемних" акціонерне товариство «ВТБ БАНК» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.

На підставі рішення Правління НБУ від 27.11.2018 року №796-рш/БТ "Про віднесення акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2018 року №3180 "Про запровадження тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «ВТБ БАНК»", яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Заболотній Ю. Ю.

В подальшому, на підставі рішення Правління НБУ від 18.12.2018 року №849-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ БАНК» " виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2018 року №3392 "Про початок процедури ліквідації акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням уповноваженою особою Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора, призначено Шевченка О. В .

З метою отримання гарантованих державою коштів, позивач подав на ім'я директора-розпорядника Фонду заяву, в якій просив виплатити гарантовану суму відшкодування за договором на оформлення банківських продуктів №25167224 від 07.11.2018 року.

Як свідчать обставини справи, позивача не включено до переліку рахунків вкладників акціонерного товариства «ВТБ БАНК».

10.01.2019 року позивач звернувся з заявою до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Шевченка О. В., в якій просив надати відповідь у зв'язку з чим його дані за вкладом не передані до Фонду та рахунок № НОМЕР_1 не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та просив включити його рахунок до зазначеного переліку.

В травні 2019 року позивач отримав від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Шевченка О.В. повідомлення №2297/1-2 від 16.04.2019 року про нікчемність правочину. Даним повідомленням відповідач повідомив позивача про нікчемність нікчемність транзакції (операції) про перерахування коштів у сумі 199000, 00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги на рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ТОВ «ПАПС», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись з діями та бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав і законних інтересів.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням пункту 3 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду зокрема має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб;

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами частин першої-другої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Положення на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Відповідно до матеріалів справи, вбачається, що інформацію про позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв'язку із нікчемністю, на думку відповідача, транзакції (операції) з перерахування грошових коштів з рахунку третьої особи 2 на рахунок позивача № НОМЕР_1 в сумі 199 000,00 грн. з призначенням платежу "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору від 01.11.2018 року №11/4" на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноваженій особі Фонду надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З аналізу наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів, укладених банком, на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину; одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що правочини з переказу на рахунок позивача грошових коштів вчинено з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", однак, які саме порушення допущено банком або які обмеження ним не виконано, відповідач не вказав, а лише вказав, що обставини перерахування коштів на рахунок позивача дали підстави на проведення перевірки вказаної операції, за результатами якої встановлено наявність ознак нікчемності операції.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин акціонерне товариство «ВТБ БАНК» уклало правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому законодавство не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами-клієнтами банку із третіми особами, а тому, висновки про нікчемність операції з перерахування на рахунок позивача коштів на суму 199 000,00 грн., здійсненого 08.11.2018 року ТОВ «ПАПС» в якості надання поворотної фінансової допомоги, є безпідставними.

Суд звертає увагу, що грошові кошти від ТОВ «ПАПС» надійшли на рахунок позивача на підставі укладеного між ним договору; у свою чергу акціонерне товариство «ВТБ БАНК» не є стороною за даним договором, лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та в силу пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зобов'язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

За таких підстав, кошти у розмірі 199 000,00 грн., перераховані на рахунок позивача, є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідачем до суду не надано.

На думку суду, відповідач не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в «ВТБ БАНК» за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною бездіяльністю.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача включити до переліку вкладників АТ«ВТБ БАНК» за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО, інформацію про позивача, який має право на відшкодування коштів за договором №25167224 від 07.11.2018 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 , укладеного з АТ «ВТБ БАНК» 07.11.2018 року, до Фонду шляхом надання доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію - доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунку позивача, відкритому в АТ «ВТБ БАНК» у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 07.11.2018 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у межах гарантованої суми вкладу, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченко Олександра Володимировича за рахунок коштів акціонерного товариства «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 1536, 80 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича (01024, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) щодо не включення рахунку № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» на суму 193 010,00 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченко Олександра Володимировича за рахунок коштів акціонерного товариства «ВТБ БАНК» понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.А. Качур