про відмову в ухваленні додаткового рішення
16 жовтня 2020 р. м. Чернівці Cправа № 824/333/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов'язання виконати вимоги припису, -
Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив зобов'язати ОСОБА_1 виконати вимоги припису №12-30/28 від 18.10.2019р., виданого відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, в частині відновлення окремого входу до квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до узгодженого Відділом проекту, розробленого архітектором ОСОБА_5 (висновок №12-15-640/560 від 08.11.2018р.).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2020р. у вказаній справі позов задоволено повністю, зобов'язано ОСОБА_1 виконати вимоги припису №12-30/28 від 18.10.2019р., виданого відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради в частині відновлення окремого входу до квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до узгодженого Відділом проекту, розробленого архітектором ОСОБА_5 (висновок №12-15-640/560 від 08.11.2018р.).
У поданій 06.10.2020р. заяві представник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Пушкова О. просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №824/333/20-а та вирішити питання про судові витрати. Заява обґрунтована тим, що згідно позовних вимог, відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради просив стягнути з ОСОБА_1 на користь відділу сплачений останнім судовий збір. Однак, як вказує представник Пушкова О., судом не вирішено питання щодо судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Суд вважає за можливе розглянути питання з приводу ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, що не суперечить положенням ст.252 КАС України.
Розглянувши заяву позивача та додані до неї докази, суд вважає, що в ухваленні додаткового рішення слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення наведений в ч.1 ст.252 КАС України є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Рішенням суду у даній справі від 26.06.2020р. позов задоволено повністю: зобов'язано ОСОБА_1 виконати вимоги припису №12-30/28 від 18.10.2019р., виданого відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради в частині відновлення окремого входу до квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до узгодженого Відділом проекту, розробленого архітектором ОСОБА_5 (висновок №12-15-640/560 від 08.11.2018р.).
В мотивувальній частині рішення судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Так, суд зазначив, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.
Водночас, суд звертає увагу на те, що питання про розподіл судових витрат суд вирішує в силу приписів ст.139, 244 Кодексу адміністративного судочинства, в незалежності від прохання позивача. Натомість, позивач помилково вважає такий розподіл - позовною вимогою.
Таким чином, судом ухвалено рішення щодо усіх заявлених позивачем вимог та вирішено питання судових витрат.
Відтак, суд доходить висновку, що в ухваленні додаткового рішення необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення у справі за позовом Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання виконати вимоги припису.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Кушнір