про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1764/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Дистриб'юшн» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілс Дистриб'юшн» (позивач) просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 серпня 2020 року № 1856531/42704948 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 48556/42704948/2 про залишення скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без задоволення;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України " Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2102 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 серпня 2020 року № 1856531/42704948 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 48556/42704948/2 про залишення скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без задоволення;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий та майновий.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 серпня 2020 року № 1856531/42704948 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 48556/42704948/2 про залишення скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без задоволення.
Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, таким чином розмір судового збору становить 4204,00 грн. (2102,00 грн. х 2).
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством на суму 23440,00 грн.
Таким чином розмір судового збору вимогу майнового характеру становить 2102,00 грн. (23440,00 грн. х 1,5/100), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже розмір судового збору становить 6306,00 грн. (2102,00 грн. + 4204,00 грн).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 4204,00 грн. (6306,00 грн. - 2102,00 грн.).
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:
- правовстановлюючі, реєстраційні документи юридичної особи, копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, довіреності, посадових обов'язків з визначенням права звертатись до суду з позовом від імені юридичної особи керівника юридичної особи - позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дати отримання копії ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький