16 жовтня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/1396/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.08.2020 р. начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Порубне" І категорії (тип Б) капітаном Віталієм Бральчуком про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства щодо ОСОБА_1 , громадянина Туреччини ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними дії начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Порубне" І категорії (тип Б) капітана Віталія Бральчука щодо внесення запису "заборонено в'їзд в Україну терміном на три роки до 14.08.2023 р." від 27.08.2020 р. до паспортного документа №U12980197 громадянина Туреччини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати відповідача внести до паспортного документа №U12980197 громадянина Туреччини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про скасування запису "заборонено в'їзд в Україну терміном на три роки до 14.08.2023 р." від 27.08.2020 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2020, громадянину Турецької Республіки ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) було протиправно відмовлено у перетині державного кордону України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про прикордонний контроль", з причини наявності рішення про заборону в'їзду на територію України. На думку позивача, у відповідача не було правових підстав відмовляти йому у перетині кордону, оскільки щодо нього не приймалось рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну та відсутня інформація в Єдиному реєстрі боржників стосвно відомостей про наявність боргу.
09.09.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.09.2020 р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує та зазначає, що 27.08.2020 р. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне" під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну, відносно гр. Турецької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відбулось спрацювання бази даних БД 1.1 "Особи, яким заборонено в'їзд в Україні" доручення "Д" - доручення щодо заборони в'їзду в Україну, ініціатор доручення УДМС у Чернівецькій області. Наголошено, що відповідачем було виконано алгоритм дій, передбачений Порядком № 535 та у зв'язку з наведеним уповноваженими особами відповідача на підставі вищевказаного доручення винесено рішення про відмову в перетині державного кордону від 27.08.2020 р..
Суд дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) є громадянином Турецької Республіки, що підтверджується копією паспортного документа № НОМЕР_1 , який видано 14.10.2016 (а. с. 9).
14.08.2020 р. начальником ВОЗНМР та В УДМС Одокійчуком С.Д. розглянувши матеріали щодо заборони в'їзду стосовно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 вирішено заборонити громадянину Турецької Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , в'їзд в Україну строком на 3 роки. Підставою для винесення даного рішення став лист Управління патрульної поліції в Чернівецькій області від 01.07.2020 №7567/41/29/03-2020, в якому зазначено, що 22.02.2020 р. громадянин Турецької Республіки ОСОБА_5 перебуваючи на території Чернівецької області вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Станом на 14.08.2020 р. позивач щтрафні санкції не сплатив, що свідчить про наявність у даного іноземного громадянина невиконаних майнових зобов'язань на території України (а.с. 40).
14.08.2020 р. представником УДМС у Чернівецькій області надіслано доручення голові Державної прикордонної служби України про заборону в'їзду в Україну громадянину Турецької Республіки Інал ОСОБА_6 (INAL TEYFIK). Вид доручення заборона в'їзду в Україну терміном на 3 роки (а.с. 41).
27.08.2020 р. о 04:47 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне", під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну відносно гр. Турецької Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) відбулось спрацювання бази даних ПТК АПК "Гарт-1/П" з індексом "Д" - доручення ДМС щодо заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.
Так, у зв'язку зі збігом інформації про особу, яка перетинає державний кордон, а саме Турецької Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1/П" за індексом "Д", було виконано алгоритм дій передбачений Порядком № 535 та у зв'язку з підтвердженням інформації, начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Порубне" 1 категорії (тип Б) капітаном Віталієм Бральчуком, було відмовлено у перетинанні державного кордону у відповідності до ч. 1 cт. 14 Закону України "Про прикордонний контроль".
На думку позивача, зазначена відмова є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 № 1710-VI (далі - Закон № 1710).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1710 прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно з частини 2 статті 2 Закону № 1710 прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Частиною 3 статті 2 Закону № 1710 передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1710 перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 1710 початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні (частина 3 статті 6 Закону № 1710).
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 1710 прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Згідно з частинами 1-3 статті 7 Закону № 1710 паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Статтею 8 Закону № 1710 визначено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1710 прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Частиною 2 статті 9 Закону № 1710 передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Згідно пунктом 17 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280 виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби під час проведення перевірки документів осіб на право в'їзду в Україну або виїзду з України.
Пунктом 6 Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2017 № 535 (далі - Порядок № 535) визначено, що перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи "Гарт-1" здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді "Перевірка документів", з використанням автоматизованих робочих місць "Інспектор" програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю "Гарт-1/П" системи "Гарт-1" під час прикордонного контролю.
У відповідності до пункту 2 Розділу II Порядок № 535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану територію України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1" за індексом "Н", уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:
інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:
- доповідає старшому прикордонних нарядів про виявлення особи, яку тимчасово обмежено в праві виїзду з України;
- передає її паспортний документ старшому прикордонних нарядів та не пропускає особу через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України;
старший прикордонних нарядів:
- повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи "Гарт-1" інформації про тимчасове обмеження в праві виїзду з України виявленій особі;
- невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;
- відмовляє виявленій особі в перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль", або рішення про відмову особі у в'їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку в'їзду;
- на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 367 (зі змінами);
- повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України;
- організовує та забезпечує вибуття особи за межі пункту пропуску;
- про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові зміни ВУС органу охорони державного кордону;
- начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону про факт виконання доручення доповідає начальникові зміни ВУС регіонального управління і начальникові органу охорони державного кордону;
- начальник зміни ВУС регіонального управління доповідає про факт виконання доручення начальникові зміни ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби та начальникові штабу регіонального управління.
Судовим розглядом встановлено, що під час перетину позивачем кордону, посадовою особою відповідача було встановлено наявність інформації у базі даних системи "Гарт-1/П" за індексом "Д", а саме заборона в'їзду в Україну.
Вказана обставина підтверджується копією відомостей з бази даних ПТК АПК "Гарт-1/П", у відповідності до яких, за пошуковими даними "Інал Теіфик", наявне доручення - заборона в'їзду в Україну, ініціатор доручення - Державна міграційна служба України, джерело інформації - УДМС у Чернівецькій області (а. с. 43-45).
За наведених обставин, суд констатує, що начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Порубне" 1 категорії (тип Б) капітаном Віталієм Бральчуком дотримано алгоритм дій передбачений Порядком № 535.
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 7-9 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю "Гарт-1" Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2008 № 810, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.11.2008 за № 1086/15777 власником системи "Гарт-1" та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Держприкордонслужби. Користувачами системи "Гарт-1" є посадові та службові особи підрозділів і органів Державної прикордонної служби України, яким в установленому законодавством порядку надано право доступу до обробки інформації в цій системі. Право розпоряджатися системою "Гарт-1" надається розпоряднику системи - начальнику зв'язку Державної прикордонної служби України.
Тобто, відповідач є тільки користувачем інформації, наявній в системі "Гарт-1", Підтвердженням факту наявності заборони виїзду з України, відносно особи яка перетинає державний кордон України є повідомлення про збіг із зазначенням інформації про особу та індексу доручення правоохоронного органу. Надання іншої інформації посадовим особам міжнародного пункту пропуску "Порубне" не передбачено.
Суд наголошує, що відповідач не здійснює перевірку доручень правоохоронних органів, а тільки виконує їх у пунктах пропуску через державний кордон України, у відповідності до обов'язків покладених пунктом 8 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України".
Між тим, з'ясовуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства прийнято на підставі рішення про заборону в'їзду в Україну від 14.08.2020 р. та доручення УДМС у Чернівецькій області від 14.08.2020 №7301.8-5408/73.3-20 стосовно гр. Турецької Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ).
За таких обставин, суд зазначає, що відповідач, здійснюючи прикордонний контроль, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про правомірність та обґрунтованість рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 27.08.2020 р.
Відповідно до статті 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 )
адреса для листування ( АДРЕСА_2
Відповідач - Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Герцена, 2-А, м. Чернівці, 58005, Код ЄДРПОУ 14321682)
Суддя І.В. Маренич