15 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1130/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у вигляді залишення без опрацювання поданої позивачем заяви №1032 від 02.06.2020 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як особі яка стала інвалідом з дитинства, а саме до досягнення 18-ти років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити подану ОСОБА_1 заяву №1032 від 02.06.2020 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника як особі, яка стала інвалідом з дитинства, а саме до досягнення 18-ти років.
1.2. Ухвалою суду від 05.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ Чернівецької області як отримувач пенсії по інвалідності (III група) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
2.2. 02.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону № 1058-ІV, на що листом №2400-0202-8/16538 від 11.06.2020 року отримав відмову.
2.3. З такою відмовою ГУ ПФУ в Чернівецькій області позивач не згідний, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. Відповідно до змісту позову та доданих до нього матеріалів позиція позивача обґрунтовується наступним.
3.2. Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно висновків Департаменту охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації ОКМУ «ЦЕНТР МСЕ» про час настання інвалідності №58 від 05 лютого 2020 року та №164 від 07 квітня 2020 року, - обласна МСЕК вважає, що ОСОБА_1 при первинному освідченні обґрунтовано був визнаний особою з інвалідністю. Причина інвалідності «з дитинства» була змінена (з раніше визначеної у 2003 році, як ІІІ гр. інвалідності загального захворювання) також обґрунтована з урахуванням дати настання травми ока та видалення очного яблука у віці 13 років.
3.3. Відтак, вказує, що факт настання інвалідності з дитинства підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №455243 від 01.12.12.2019 року де зазначено, що у нього друга група інвалідності по причині «з дитинства», строк інвалідності - безтерміново і черговому переогляду - не підлягає. Також це підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Вижницької райдержадміністрації №348 від 21.61.2020 року де зазначено, що він перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Вижницької райдержадміністрації, як одержувач державної допомоги особам з інвалідністю з дитинства - 2 група, довічно.
Позиція відповідача
3.5. 19.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
3.6. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
3.7. Згідно пункту 2 частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягти 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
3.8. Згідно з витягом з акта огляду у МСЕК № 221398 від 06.11.2003 року та інформацією медико-експертної комісії ОСОБА_1 вперше був визнаний особою з інвалідністю у 2003 році - у віці 50 років. Отже, враховуючи положення статті 36 Закону №1058-VI пенсія позивачу у зв'язку з втратою годувальника може бути призначена у разі надання висновку МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
3.9. Враховуючи вказане, Головним управлінням направлено запит до Чернівецького обласного центру МСЕ з метою витребування висновку про час настання інвалідності, щодо можливості настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років.
3.10. Згідно з пункту 3 медичного висновку про час настання інвалідності від 07.04.2020 року №164 виданим обласною комунальною медичною установою «Центр MCE», час настання інвалідності - 50 років. У пункті 4 вказано, що травма, яка надалі призвела до інвалідності, мала місце до 18 років. Ні у пункті 3, ні у пункті 4 цього висновку не зазначено, що про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років
3.11. Окрім цього, у пункті 3 висновку про час настання інвалідності від 05.02.2020 року № 58 вказано, що гр. ОСОБА_1 вперше був визнаний особою з інвалідністю у віці 50 років. У пункті 4 цього висновку зазначено, що патологія зорового аналізатора (відсутність ока) згідно діючої на той час Інструкції про встановлення інвалідності, не давала підстав для встановлення однієї з груп інвалідності, тому відповідно до медичних документів інвалідність у ОСОБА_1 настала у 2003 році у віці 50 років.
3.12. Таким чином, враховуючи те, що органом медико-соціальної експертизи не надано висновку МСЕК, в якому б зазначалось про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років, підстав для призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону №1058-IV немає.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. 19.08.2020 року до суду надійшло клопотання позивача, згідно якого просив долучити додаткові докази до матеріалів справи.
4.2. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. З матеріалів справи та аргументів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.10.2003 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ Чернівецької області як отримувач пенсії по інвалідності (III група) згідно Закону № 1058-ІV, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 20.05.2004 року (а.с. 30).
5.2. Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 27.12.2019 року ОСОБА_1 з 12.12.2019 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною групи інвалідності з третьої групи (загальне захворювання) на другу групу (інвалід з дитинства) (а.с. 36).
5.3. 02.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою (зареєстрована за №1032), згідно якої просив перевести його на пенсію по втраті годувальника (а.с.37 ).
5.4. Листом №2400-0202-8/16538 від 11.06.2020 року відповідач, посилаючись на статтю 36 Закону №1058-ІV, відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника та повідомив, що подана заява №1032 від 02.06.2020 року залишена без опрацювання, оскільки у висновку про час настання інвалідності від 07.04.2020 року № 164 не зазначена причина «вразі вчасного звернення на МСЕК ОСОБА_1 міг бути визнаний інвалідом до 18 років» (а.с. 9-10).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність ГУ ПФУ в Чернівецькій області у вигляді залишення без опрацювання поданої позивачем заява №1032 від 02.06.2020 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як особі яка стала особою з інвалідністю з дитинства, а саме до досягнення 18-ти років та відповідно відмова у призначенні такої пенсії, яка оформлена листом ГУ ПФУ в Чернівецькій області №2400-0202-8/16538 від 11.06.2020 року. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій бездіяльності ГУ ПФУ в Чернівецькій області через призму верховенства права.
6.2. Основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено Законом № 1058-ІV.
6.3. Згідно статті 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
6.4. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
6.5. Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна її розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).
6.6. Так, частиною 1 статті 36 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
6.7. Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
6.8. Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
6.9. Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
6.10. Пунктом 2.3 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
6.11. Також відповідно до Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника надаються інші документи, зазначені у підпунктах 1-11 пункту 2.3 розділу II. Зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
6.12. Окрім цього, згідно пункту 2.18 розділу II Порядку № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
6.13. У цій справі позиція відповідача зводиться до того, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв'язку із відсутністю висновку МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення позивачем 18-ти років (висновок про час настання інвалідності). Жодних інших підстав для відмови у призначенні такої пенсії у відповіді на заяву позивача, яка оформлена листом №2400-0202-8/16538 від 11.06.2020 року, ГУ ПФУ у Чернівецькій області зазначено не було.
6.14. Форма первинної облікової документації № 157-2/о «Висновок про час настання інвалідності» затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» від 30.07.2012 року № 577 (надалі - Наказ 577).
6.15. Дослідженням матеріалів справи, зокрема висновків про час настання інвалідності від 05.02.2020 року №58 та від 07.04.2020 року №164, оформленими ОКМУ «Центр МСЕ» Чернівецької облдержадміністрації за формою № 157-2/о, судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання в 2003 р. (50 років) (а.с. 6).
6.16. Разом з цим, згідно пункт 4 висновку про час настання інвалідності від 07.04.2020 року №164, на який посилається відповідач у відзиві, МСЕК інституту експертизи та обласна комісія дійшла висновку, що травма, яка надалі призвела до інвалідності мала місце до 18 років (а.с. 7).
6.17. Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підпадає під підстави призначення йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявні у висновку про час настання інвалідності від 07.04.2020 року №164 відомості підтверджують факт настання інвалідності до досягнення ОСОБА_1 18-ти років.
6.18. Водночас суд зазначає, що надмірний формалізм з боку відповідача при вирішені питання щодо призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як особі, яка стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років, порушує права останнього та носить дискримінаційне забарвлення. Позивач втратив око у дитячому віці і згідно чинних нормативних актів він є особою з інвалідністю, а відповідно має право на пільги встановленні для такої групи людей.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсія у зв'язку з втратою годувальника, діяв не на підставі Конституції та законів України.
7.4. Відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності у вигляді залишення без опрацювання поданої позивачем заява призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
7.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню повністю з підстав викладених у його мотивувальній частині.
7.6. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
8.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, №3674-VI. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у вигляді залишення без опрацювання поданої позивачем заяви №1032 від 02.06.2020 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як особі, яка стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника як особі, яка стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Анісімов