Справа № 560/6271/20
16 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" до Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
Державне підприємство "Маниковецький спиртовий завод" звернулося в суд з позовом до Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ВП № 38462527 від 27.06.2013 про арешт нерухомого майна боржника ДП «Маниковецький спиртовий завод».
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ВП № 48329545 від 28.10.2015 про арешт нерухомого майна боржника ДП «Маниковецький спиртовий завод».
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Позивач звернувся в суд з двома немайновими позовними вимогами, ставка судового збору за які становить 4204,00 грн.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.
Оцінюючи це клопотання позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Позивач не відноситься до осіб, визначених частиною 1 статті 8 та статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до пункту 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, з метою дисциплінування сторін та унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову.
Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється за такими реквізитами: одержувач коштів - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, код ЄДРПОУ 38045529, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, в позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у якій просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що ДП "Маниковецький спиртовий завод" дізналося про арешт майна боржника та про підстави арешту майна 07.09.2020 з листа Деражнянського районного відділу ДВС від 31.08.2020 №19.5-11/9445. Також вказує, що десятиденний строк пропущено у зв'язку з тим, що позивач неодноразово звертався до суду з цим позовом, проте позовні заяви було повернуто ухвалами суду.
Вирішуючи заяву про поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог частин 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що позивач 07.09.2020 дізнався про порушення своїх прав та 10.09.2020 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ВП № 38462527 від 27.06.2013, ВП № 48329545 від 28.10.2015 про арешт нерухомого майна боржника ДП «Маниковецький спиртовий завод». Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі №560/5379/20 позовну заяву повернуто, оскільки остання не підписана позивачем.
22.09.2020 позивачем повторно подано позовну заяву, яку ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №560/5721/20 залишено без руху. Позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а тому ухвалою від 07.10.2020 позовну заяву повернуто позивачеві.
Втретє з даним позовом позивач звернувся до суду 12.10.2020, тобто, з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Судом не можуть бути визнані поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом посилання позивача на те, що він неодноразово звертався до суду з даним позовом, але позовні заяви були повернуті у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) вимог ухвали суду про залишення позову без руху.
У випадку, якщо позивач не погодився з ухвалами про повернення позовної заяві, він міг оскаржити їх в апеляційному порядку.
Крім того, слід зауважити, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає систематичність подачі позовів, як поважну причину для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також, судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фогарді проти Сполученого Королівства" про те, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом підстави щодо поважності причин пропуску такого строку, не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання:
- доказів сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Д. Гнап