Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2020 року Справа № 520/11643/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні у приміщенні суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Харків-Прилад» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Харків-Прилад» (вул. Киргизька, 94/1, м. Харків) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив стягнути до бюджету кошти у розмірі 1 226 226,98 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма «Харків - Прилад», податковий номер 31557302, вул. Киргизька, 94/1, м. Харків, 61105, з усіх відкритих розрахункових рахунків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.20200 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
07.10.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження. В обгрунтування клопотання зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог, адже, позивачем було надано недостовірні відомості про наявну податкову заборгованість відповідача. Відповідачем було повністю погашено заборгованість зі сплати податку на додану вартість та частково погашено заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств. Відомості, які надає позивач для обґрунтування своїх позовних вимог є не актуальними, адже, відомості зі сплати податку на додану вартість взято за період з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року, хоча з позовом позивач звернувся до суду 02.09.2020 року. Саме у зв'язку із відсутністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, позивач не надсилав податкову вимогу зі сплати боргу з податку на додану вартість. Відомості зі сплати податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем до позовної заяви взято за період з 01.01.2020 року по 31.05.2020 року, хоча відповідач погашав борг і після 31.05.2020 року. Розрахунок сум заборгованості по платежам перед бюджетом по ТОВ НВФ «Харків-Прилад» також складено з розбіжностями та помилками. У графі «Сума нарахувань, грн.» зазначено, що всього по податку на прибуток приватних підприємств наявна заборгованість 1 021 315 грн., але відповідно до
зазначених сум, загальна сума повинна становити - 1 187 936 грн. У зв'язку з тим, що у документах, які було надано позивачем допущено помилки, відомості є не актуальними, недостовірними, через що позовні вимоги є завищеними. Також, відповідач зазначає, що до позовної заяви долучено додатки, які засвідчено підписом Головного державного ревізора-інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з боргом ОСОБА_1 , але разом з позовною заявою було долучено лише витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого вбачається перелік осіб, які є представниками ГУ ДПС у Харківській області. У зазначеному переліку відсутні відомості про ОСОБА_2 , її право представляти позивача у судах та підписувати документи. До матеріалів справи не було долучено ані доручення виданого від імені ГУ ДПС у Харківській області, ані наказу про призначення такої особи на посаду та її повноважень. Встановити, ким саме було засвідчено такі докази та чи дійсно ОСОБА_3 на момент звернення ГУ ДПС у Харківській області до суду була посадовою особою - неможливо. Саме тому, відповідач вважає, що наявна необхідність дослідити надані позивачем докази у судовому засіданні, а також, надати можливість позивачу зменшити позовні вимоги, шляхом надання уточненої позовної заяви під час розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Суд дослідивши подане клопотання та матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 КАС України).
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд виходив з положень статті 12 КАС України.
При цьому, враховуючи предмет даного адміністративного позову, суд не встановив обставин, передбачених ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких інших обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом, також, не встановлено.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч.ч.5, 7 ст.262 КАС України).
За правилами ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Під час відкриття провадження у справі судом не встановлено обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які є незначної складності.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 44, 47, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Харків-Прилад» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Харків-Прилад» (вул. Киргизька, 94/1, м. Харків) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя В.В. Єгупенко