Справа № 513/887/20
Провадження № 2/513/471/20
Саратський районний суд Одеської області
16 жовтня 2020 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
12 жовтня 2020 року позивач звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до відповідача, в якому просить: «Встановити неправильність в актовому записі цивільного стану № 25 від 17 вересня 1975 року, складений виконавчим комітетом Миколаївка-Новоросійською радою Саратського району Одеської області про день мого народження - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язати начальника Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області внести зміну в актовому запису про мого дня народження ОСОБА_1 , № 25 від 17 вересня 1975 року, складений виконавчим комітетом Миколаївка-Новоросійською радою Саратського району Одеської області, змінити дату народження з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Позовні вимоги обґрунтував тим, що у паспорті громадянина України позивача було зазначено дві дати народження, у зв'язку з чим документ було обмінено на новий.
15 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу повторного свідоцтва про народження, оскільки перше загубив, однак отримав письмову відповідь про відмову у видачі нового свідоцтва про народження у зв'язку з розбіжністю дати народження в записі акту цивільного стану та новому паспорті громадянина України.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, і 11 липня 2019 року Саратським районним судом Одеської області було ухвалене рішення, яким встановлено дату народження позивача - 22 липня 1975 року.
Після набрання законної сили зазначеним рішенням суду позивач повторно звертався до відповідача, однак знову отримав відмову у зв'язку з відсутністю в резолютивній частині рішення формулювання щодо зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, згідно ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
До позовної заяви, підписаної представником позивача, відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 9901/939/18 про те, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: поштовий індекс позивача; повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Подана позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що хоча позовна заява підписана позивачем, однак додані до неї документи посвідчені представником - адвокатом Парапір М.П. При цьому документів, які підтверджують його повноваження як представника ОСОБА_1 , до позовної заяви не додано, а копія посвідченої секретарем М-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області довіреності не є належним документом для посвідчення повноважень адвоката Парапір М.П. на представництво позивача у суді, до того ж, не підписана позивачем.
Крім того, у позовній заяві взагалі не зазначено поштовий індекс позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; повне найменування відповідача зазначено некоректно та не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розміру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Згідно з пп. пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, то сума судового збору складає 1681,60 гривень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 841,80 гривень, у зв'язку з чим позивач має конкретизувати позовні вимоги або доплатити 839,80 гривень судового збору.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, долучивши копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходять у позивача, посвідчені належним чином із проставленням дати, а також доплативши несплачену суму судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К. Ю. Рязанова