Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1764/20
Номер провадження: 1-кп/511/199/20
15.10.2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020160390000432 від 25.07.2020 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
06.10.2020 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Відповідно до вищевказаного клопотання прокурор просить суд з метою запобігання ризикам невиконання процесуальних обов'язків обвинуваченим під час судового провадження, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В підготовчому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 залишили клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.
Висновок суду обґрунтовується наступним.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду за прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш-м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні не тяжко злочину, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення на строк від трьох до п'яти років.01.09.2020 року засуджений вироком Роздільнянського районного суду Одеської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, із застосування ст.ст. 75,76 КК України строком на 1 рік, є безробітнім, а також у нього відсутня сім'я, отже він не має міцних соціальних та сімейних зв'язків, також обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, оскільки батьки вигнали його з будинку, розуміючи, що він обвинувачується у вчиненні злочину проти статевої свободи, може вдатись до спроб переховуватись в подальшому від суду, що у свою чергу, у сукупності з іншими обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, даними, що характеризують особистість обвинуваченого, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність у кримінальному провадженні свідків та потерпілої, ряду доказів, свідчити про наявність ризику, передбаченому п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 за відсутності менш суворо запобіжного заходу матиме можливість незаконно впливати на свідків, потерпілу, достовірно знаючи про місце їх проживання.
При обрання запобіжного заходу слід враховувати дані, що характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , відношення до суспільного небезпечного діяння, у вигляді посягання на статеву свободу, стійку антисоціальну спрямованість особистості. Вищевказані обставини дають підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини є розумним обґрунтуванням ризику того, що обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати органам досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченому п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обрати відносно нього інші більш-м'які запобіжні заходи не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має і вони на думку суду не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не буде ефективним запобіжним заходом і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.
Відсутність у обвинуваченого постійного місця проживання унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно положень частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 12 КК України, злочин, передбачений частиною 1 статті 152 КК України - відноситься до нетяжкого злочину. Однак суду враховує, що обвинувачений вчинив злочин проти статевої недоторканості у нетверезому стані.
Згідно пункту 1 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний Бюджет на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331КПК України, суд-
Клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів до 13 грудня 2020 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2020 року) в сумі 42 040 гривень ( сорок дві тисячі сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1