15.10.2020
Справа №522/16772/20
Провадження № 3/522/10404/20
15 жовтня 2020 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Віраж» водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
З адміністративних матеріалів вбачається, що 17.09.2020 року о 11 год. 33 хв. в м. Одеса по проспекту Шевченка 29 водій ОСОБА_1 керував т.з. Баз А07914 д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, відповідно до реєстраційних документів в салоні якого дозволено перевезення 19 пасажирів, гр. ОСОБА_1 перевозив 33 пасажира, чим порушив п.2 п.11 постанови КМУ №641 від 22.07.2020, згідно п. 3 протоколу №33 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації від 14.08.2020 на місце вчинення правопорушення встановлено жовтий рівень епідемічної небезпеки, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
За вказаним фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОД 038270 від 11.09.2020 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти протоколу складеного працівниками поліції, просив не накладати на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Щодо перевезення ОСОБА_1 пасажирів у більшій кількості ніж дозволено, судом встановлено, що УПП в Одеській області не надано жодного на підтвердження факту здійснення адміністративного правопорушення, крім протоколу. Проте, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Однак до даного протоколу на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не було надано пояснення осіб, яких він перевозив та з цього приводу не допитано свідків.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) в справі «Allen проти Сполученого Королівства» така практика, коли суддя є одночасно і стороною обвинувачення, і представником судової влади чинить негативний вплив на неупередженість судів; практичну реалізацію принципу рівності сторін і змагальності.
Таким чином, вказане рішення ЄСПЛ стосується всіх посадових осіб, які складають протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, а потім направляють на розгляд до суду відповідно до вимог КУпАП.
Суд в своїх прецедентних рішеннях зазначив, що практичність та ефективність гарантій при тлумаченні та застосуванні положень Конвенції стосується і права, закріпленого в статті 6 пункту 2 Конвенції - презумпції невинуватості (справи «Allen проти Сполученого Королівства», рішення від 12 липня 2013 року п.п.92-93, «Allenet de Ribemont проти Франції», рішення від 10 лютого 1995 року, п. 35).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази, надані УПП в Одеській області, та надавши їм оцінку, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
З врахуванням наявних матеріалів у справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 44-3, 251, 247, КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси В.В. Іванов