Справа № 496/3090/20
Провадження № 3/496/1858/20
15 жовтня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від полку управління Патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
тимчасово не працюючий,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18.07.2020 року о 02:45 год. в Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, по вул. Шевченко, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , який повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання без поважної причини не з'явився.
Судом встановлено наступне.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховною Радою України 22. 11.2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №2617-VІІІ), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.
Закон України №2617-VІІІ повинен був набрати чинності 01.01.2020 року, а до цього часу Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону мав би внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону.
З грудня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом України №2617-VІІІ з 01.01.2020 на 01.07.2020 року.
Під час прийняття Закону України №321-IX було визначено, що для уніфікації законодавства потрібно внести зміни до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом України №2617-VІІІ, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.
Для цього 17.06.2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №720-ІХ).
У Розділі II Закону України №720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ.
01.07.2020 року Закон України №2617-VІІІ набрав чинності, а Закон України №720-ІХ був підписаний Президентом України 02.07.2020 року та 03.07.2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Частина 5 ст. 94 Конституції України передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Таким чином, ч.5 ст. 94 Конституції України не допускає набрання законом чинності раніше дня його опублікування.
Головною метою цієї конституційної норми, як зазначено в рішенні Конституційного Суду від 06.10.2010 року №21-рп/2010, є недопущення набрання законом чинності до моменту його офіційного оприлюднення, чим забезпечується реалізація конституційних положень, відповідно до яких закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (стаття 58 Конституції України).
З огляду на зазначене, враховуючи положення ч. 5 ст. 94 Конституції України Закон №720-ІХ набрав чинності 03.07.2020 року, а саме в день його опублікування.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 01.07.2020 року Законом України №2617-VІІІ, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було - змінено.
Однак, Законом України №720-ІХ внесено зміни до Закону України №2617-VІІІ, відповідно до яких із Закону України №2617-VІІІ вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1 КК України.
Таким чином, з 03.07.2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ, а ст.286-1 КК України виключена.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 102378 від 18.07.2020 року, тимчасово вилучені документи - посвідчення водія НОМЕР_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; відеозаписом з місця зупинки водія ОСОБА_1 .
Таким чином було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований, який має посвідчення водія; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 245, 268 ч.2, 283, 284 ч.1 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Л. Пасечник