Справа № 496/3675/20
Провадження № 3/496/2184/20
15 жовтня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від полку Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
працюючий водієм в АТГ «Одеського міськвиконкому»
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18.08.2020 року о 09:00 год. в Одеська область, автодорога М-05 Київ- Одеса, 450 км СП «Дачне», ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я та за допомогою приладу «Drager» відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення визнав та зазначив, що напередодні в вечері він випив не багато, на поминках мами, постійно відмовлявся від запропонованого алкоголю, на ранок, він був тверезий, після цього алкоголь не вживав. Також ОСОБА_1 були роз'ясненні його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховною Радою України 22. 11.2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №2617-VІІІ), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.
Закон України №2617-VІІІ повинен був набрати чинності 01.01.2020 року, а до цього часу Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону мав би внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону.
З грудня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом України №2617-VІІІ з 01.01.2020 на 01.07.2020 року.
Під час прийняття Закону України №321-IX було визначено, що для уніфікації законодавства потрібно внести зміни до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом України №2617-VІІІ, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.
Для цього 17.06.2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон України №720-ІХ).
У Розділі II Закону України №720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ.
01.07.2020 року Закон України №2617-VІІІ набрав чинності, а Закон України №720-ІХ був підписаний Президентом України 02.07.2020 року та 03.07.2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Частина 5 ст. 94 Конституції України передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Таким чином, ч.5 ст. 94 Конституції України не допускає набрання законом чинності раніше дня його опублікування.
Головною метою цієї конституційної норми, як зазначено в рішенні Конституційного Суду від 06.10.2010 року №21-рп/2010, є недопущення набрання законом чинності до моменту його офіційного оприлюднення, чим забезпечується реалізація конституційних положень, відповідно до яких закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (стаття 58 Конституції України).
З огляду на зазначене, враховуючи положення ч. 5 ст. 94 Конституції України Закон №720-ІХ набрав чинності 03.07.2020 року, а саме в день його опублікування.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 01.07.2020 року Законом України №2617-VІІІ, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було - змінено.
Однак, Законом України №720-ІХ внесено зміни до Закону України №2617-VІІІ, відповідно до яких із Закону України №2617-VІІІ вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1 КК України.
Таким чином, з 03.07.2020 року ст.130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ, а ст.286-1 КК України виключена.
Так, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння очей), а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до п.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі Інструкція) та п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. (надалі Порядок).
Медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння правопорушника в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що поліцейським було складено протокол у відповідності до п.8 Порядку.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №164257 від 18.08.2020 року, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 приймаю до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; особу порушника, і вважаю, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керуванням транспортними засобами на 1 (один) рік.
Крім того, суд, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховує, що він вчинив грубе правопорушення, яке виразилося в керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що знижують увагу, швидкість реакції, яке могло потягнути за собою тяжкі наслідки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, ч.1 ст. 130, 221, 245, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Л. Пасечник
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2020 року