Справа № 496/953/20
Провадження № 2/496/1143/20
15 жовтня 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Дранікова С.М.
при секретарі - Желяповій О.Ф.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зняти арешт та заборону на відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.10.2007 року Біляївським районним судом Одеської області було винесено рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Даний позов було задоволено повністю. Відділом державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на основі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження було накладено арешт на все нерухоме майно позивача, а саме на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний вид обтяження було накладено через заборгованість по виплаті аліментів. На даний час заборгованість по аліментам сплачена позивачем в повному обсязі. Після сплати заборгованості, позивач неодноразово в усній формі, а потім письмово звертався до Начальника Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області з проханням закрити виконавче провадження в зв'язку з погашенням заборгованості та винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна. Однак підтвердження про сплату заборгованості в позивача не брали і вказували, що закривати провадження не будуть. Обтяження у вигляді арешту майна перешкоджає позивачу здійснювати належним чином своє право власності, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву, в якій зазначила, що вона не заперечує щодо задоволення позову та просила розглянути справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.10.2007 року Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було винесено рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
Постановою державного виконавця Крюкова В.С. від 15.01.2014 року було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1
16.02.2018 року виконавче провадження щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 закінчене, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження №23464939.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.
Зважаючи на те, що виконавче провадження закрито, продовження арешту майна перешкоджає реалізації позивачем його права на володіння, користування або розпорядження своїм майном на власний розсуд, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 30, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК, суд -
Позов ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.
Скасувати арешт та заборону на відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Драніков