Справа № 2-342/10
Провадження № 2-п/496/11/20
16 жовтня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., вивчивши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.04.2010 року, -
До Біляївського районного суду Одеської області поштою надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.04.2010 року. В якій заявниця просила скасувати заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.04.2010 року по справі №2-342/10.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.09.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду було залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 22.09.2020 року заявником було направлено до суду заяву про перегляд заочного рішенняпро виконання ухвали суду щодо усунення недоліків.
Також до заяви було надано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Вказане клопотання мотивоване тим, що Біляївським районним судом Одеської області було винесено заочне рішення суду від 23.04.2010 року по справі №2-342/10 та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно суму у розмірі 242165, грн. на користь ОСОБА_4 . Заявниця посилається на те, що заочне рішення було винесено з порушенням процесуального права, що привело до неправильного застосування норм матеріального права. Вказане рішення не було вручено її дідусю ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутні належні відомості про його вручення. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що ОСОБА_3 був повідомлений належним чином про час розгляду справи. Проте в матеріалах справи відсутні повідомлення за підписом ОСОБА_3 про вручення йому повістки. Суд належним чином не з'ясував причини відсутності ОСОБА_3 , не перевірив належними доказами факт вручення йому повстки. У зв'язку з чим заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та додані до неї матеріали, клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, матеріали цивільної справи №2-342/10, прийшов до таких висновків.
Згідно ст.228 ЦПК України (в редакції на момент ухвалення рішення суду), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Доводи заявника спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 28.04.2010 року Біляївським районним судом Одеської області було направлено копію заочного рішення суду від 23.04.2010 року відповідачам, при цьому роз'яснено, що протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачі мають право подати заяву про його перегляд, про що свідчить супровідний лист (а.с.31), що зберігається у матеріалах справи №2-342/10.
01.06.2010 року відповідачем ОСОБА_2 подавалась зава про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.07.2010 року залишена без розгляду, у зв'язку з тим, що з позивачем по справі ОСОБА_4 досягнута домовленість про розстрочку виконання рішення суду (а.с.47).
Крім того, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката - Абраамян А.В. від 29.07.2010 року про апеляційне оскарження рішення суду та клопотання від 20.07.2010 року про ознайомлення з матеріалами справи. (а.с.52, 55).
У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник ОСОБА_1 посилається на те, що вона є спадкоємцем спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , оскільки у встановленому законом порядку подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та про вказане заочне рішення вона дізналася лише під час оформлення спадщини після того, як нотаріус повідомила про наявність заборони на спадкове майно.
Для зняття арешту заявник звернулася до суду з заявою про скасування арешту. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.07.2020 року заявнику було відмовлено у прийнятті клопотання про зняття арешту з нерухомого майна.
Згідно наданої довідки приватного нотаріусу Кифоренко Р.Б. №525/02-14 від 17.09.2019 року вбачається, що 09.10.2013 року була заведена спадкова справа №38/2013 щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 , ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом після смерті свого батька та дідуся ОСОБА_3 .
Вбачається, що 09.10.2013 року була заведена спадкова справа №38/2013 щодо майна ОСОБА_3 , тобто заявниця з 2013 року набула статусу правонаступника, а заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявником подано лише в 2020 році, тобто з порушенням строку звернення із заявою про перегляд заочного рішення.
Крім того, клопотання заявниці про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду є необґрунтованим в частині поважності пропуску строку та не підтверджується жодними доказами, а тому не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Суд звертає особливу увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення відповідачем саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущений.
Крім того, заявник не була позбавлена можливості реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин (Аналогічна правова позиція була викладена у рішенні Верховного Суду України від 24 лютого 2017 р. у справі № 5-45кз17) з дотриманням строків, встановлених Законом для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення заявником не зазначено.
Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили заявнику вчинити у встановлений строк дії щодо подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, поважних причин пропуску строку звернення, які б слугували підставою для поновлення строку, не вказано.
За таких обставин суд, вважає за необхідне роз'яснити, що оскільки заявниця ОСОБА_1 пропустила строк на падання заяви про перегляд заочного рішення, має можливість звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження). Також ОСОБА_1 не позбавлена права пред'явити відповідний позов про звільнення майна з-під арешту, якщо вважає, що вжитим заходом забезпечення позову порушуються її права, у тому числі як спадкоємця померлого.
Керуючись ст. ст. 228 (в редакції 2010 р.), 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23.04.2010 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2020 року.
Суддя О.П. Галич